- •Історія України
- •Тема 1. Вступ.
- •Структура курсу
- •Періодизація:
- •Тема 2. Найдавніша історія України
- •Первісні люди та спосіб їх життя.
- •Бронзовий вік
- •Основні риси бронзового періоду
- •Залізний вік
- •2. Неолітична революція. Трипільська культура мезоліт змінюється неолітом « Неос» «Літос»
- •Неоліт - ново-кам'яний вік (6 тис. Років тому - 4 тис. Років тому). Неолітична революція – це:
- •Відомі пам'ятки: с. Кам'яна Могила (Донецька обл.) — близько 500 поселень
- •Кочові племена на території України. Кіммерійці, скіфи, сармати. Етнокультурні зв’язки скіфів та сарматів із слов’янами.
- •Антична цивілізація Північного Причорномор’я.
- •Походження слов’янських народів. Анти. Розселення східних слов’ян. Заснування Києва.
- •Передумови виникнення держави у східних слов’ян.
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Галицько-Волинське князівство План.
- •1. Періодизація політичної історії Галицько-Волинської держави. Державний розвиток Галицько-Волинського князівства пройшов кілька етапів:
- •I. Утворення і становлення (1199—1205 рр.).
- •II. Тимчасовий розпад держави (1205—і238 рр.)
- •Об'єднання та піднесення (1238—1240 рр.).
- •Боротьба з монголо-татарським ігом та поступовий занепад (1240—1340 рр.)
- •Період самостійного існування Галицького князівства (1084 – 1199 рр.).
- •Період самостійного існування Волинського князівства (1146 – 1199 рр.).
- •Утворення Галицько-Волинської держави. Політика Романа Мстиславовича (1199 -1205 рр.).
- •Період „смути” в історії князівства (1205 – 1238 рр.).
- •Апогей в історії Галицько-Волинського князівства (1238 – 1264 рр.). Данило Галицький: політика, оцінки.
- •Правління нащадків Данила Галицького (1264 – 1340). Юрій іі Болеслав.
- •Історичне значення Галицько-Волинської держави.
- •Рекомендована література
- •Тема 5. Українські землі під владою Литви та Польщі (хіv – перша половина хvіі століття)
- •Землі України під владою іноземних держав у хіv – середині хvіі ст.
- •І період: 1340 – 1362 рр. - “оксамитове” литовське проникнення.
- •Іі період: 1362 – 1385 рр. – асиміляція литовських правителів.
- •Ііі період: 1385 – 1480 рр. – втрата українськими землями автономії.
- •Іv період: 1480 –1569 рр. – посилення литовсько-російської боротьби за право бути центром “збирання земель Русі”.
- •2. Утворення речі посполитої
- •3. Формування українського козацтва. Перші козацько-селянські повстання
- •Козацька зброя Козацькі клейноди: бунчук, пірнач, литаври, печатка, барабани-тулумбаси
- •Конашевич-Сагайдачний Северин Наливайко
- •Тема 6. Визвольна війна українського народу
- •Середини XVII століття. Утворення української
- •Козацької держави.
- •1648 –1676 Рр. Були:
- •Рушійні сили визвольної боротьби
- •Цілі боротьби
- •Форми боротьби
- •Характер Національно-визвольної війни
- •Періодизація Національно-визвольної війни
- •Розвиток Національно-визвольної війни. Перший період (1648-1652 рр.) Підготовка повстання
- •Визвольний похід 1648 року
- •* Річ Посполита стояла на межі воєнної катастрофи. Виникла можливість об’єднання українських земель у межах національної держави збройною силою!
- •Що ж змусило гетьмана піти на такий крок?
- •Авторитетна думка
- •Розбудова Української держави
- •Авторитетна думка
- •3. Зборівська угода
- •Основні підсумки Зборівської угоди:
- •4. Битва під Берестечком та її наслідки
- •Другий період (1652 -1657 рр.)
- •5. Пошуки союзника
- •Авторитетна думка
- •Укладання україно - московського договору
- •Оцінка договору 1654 року
- •Авторитетна думка
- •6. Третій період (1657-1663 рр.) Ліквідація спадкоємного гетьманату
- •Таким чином, в Україні династичний принцип гетьманської влади поступився місцем республіканському
- •Зближення з Польщею. Гадяцька угода
- •7. Політика ю. Хмельницького (1659-1663 рр.)
- •! Сподівання гетьмана на турецьку протекцію не виправдалися.
- •Капітуляція п.Дорошенка. Поразка визвольної боротьби
- •Оцінка діяльності б.Хмельницького
- •(?) Запитання для самоперевірки
- •Література:
- •Тема 7. Соціально-економічний та політичний розвиток України в другій половині хvіі – хvііі століття
- •5.1. Зародження буржуазних відносин в Україні в хvіі столітті
- •7.2. Політичне життя в Україні в другій половині хvіі століття. Поділ України на Лівобережну і Правобережну. Ліквідація спадкового гетьманату.
- •Руїна – це період історії України 60-80-х років хvіі століття, що характеризується розпадом української державності і загальним занепадом. Основні напрями політики і .Виговського
- •Україна в період 1659 – 1663 роках
- •Внутрішня і зовнішня політика п. Дорошенка
- •5.3. Стабілізація політичного життя в Україні в другій половині хvіі століття. Гетьман і. Мазепа.
- •Запитання для самоперевірки
- •5.4. Формування абсолютистської монархії в Росії й обмеження української автономії у хvііі столітті. Посилення антиукраїнської політики російського царизму
- •Запитання для самоперевірки
- •5.5. Становище українських земель під владою Речі Посполитої в кінці хvіі – хvііі століттях.
- •Запитання для самоперевірки
- •5.5.2. Входження Північного Причорномор’я до складу Росії.
- •5.5.3. Занепад та поділи Речі Посполитої. Нове політичне розчленування України Російською та Австрійською імперіями.
- •Запитання для самоперевірки
- •Література:
- •Тема 8. Українські землі під владою Російської і Австрійської імперій у першій половині хіх століття
- •1. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі іноземних держав
- •2. Криза кріпосництва і розвиток капіталістичних
- •Місце України у зовнішній торгівлі Російської імперії.
- •3. Загострення соціально-економічних протиріч в Україні. Селянські повстання. Устим Кармелюк.
- •4. Початковий етап національного відродження. Становлення української інтелігенції
- •Діяльність декабристів в Україні
- •5. Характер політики австрійського уряду щодо українців
- •Рекомендована література
- •Тема 9. Україна на початку хх століття (1900 – 1914) і в роки першої світової війни.
- •Тема 10. Українське національно-державне відродження 1917-1920 рр. Тема 11. Україна у міжвоєнний період
- •Основними змінами у період непу були:
- •У сільському господарстві:
- •У промисловості:
- •У галузі торгівлі і фінансів:
- •Забезпечила швидку відбудову зруйнованого війною господарства;
- •Лише частково на основі товарно-грошових відносин забезпечила зв’язок між промисловістю і дрібнотоварним сільським господарством;
- •Не мала істотних результатів у відбудові господарства.
- •2. Україна і утворення срср
- •3. Політика українізації
- •4. Індустріалізація України
- •5. Колективізація українського села.
- •Причини колективізації
- •6. Утвердження сталінського тоталітарного режиму в
- •Масові репресії
- •Конституція урср 1937 р.
- •Література:
- •Тема 12. Західна Україна у 1921-1939 роках План
- •1. Колонізація Західної України
- •Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини не мали власного автономного устрою. Уряди цих країн прагнули до посилення контролю над українськими територіями.
- •2.Політика Польщі
- •3. Політика Чехословаччини
- •4. Політика Румунії
- •5. Політичне життя. Національно-визвольний рух
- •Галичина і Волинь
- •Буковина
- •Закарпаття
- •Завдання:
- •Література:
- •Тема 13. Україна в роки другої світової війни
- •3. Напад Німеччини на срср
- •Евакуація
- •Остаточна окупація України
- •4. Україна в роки німецькоі окупації
- •Рух Опору в Україні
- •Радянський рух Опору
- •Формами боротьби партизан були:
- •Національно-визвольний рух Опору на чолі з оун
- •Масові репресії та депортації населення
- •Визволенння України від фашистських загарбників (грудень 1942 – жовтень 1944 рр.)
- •Вклад України в перемогу над Німеччиною і її союзниками
- •Людські і матеріальні втрати України
- •Література
- •Тема 16. Україна у період стабілізації радянської системи та загострення її соціально-економічної та політичної кризи (1965-1985 рр.).
- •Політика-ідеологічна криза системи. Жовтневий (1964 р.) Пленум цк кпрс як політичний переворот.
- •2. Економічний розвиток урср. Непослідовність економічних перетворень.
- •1. Деформована структура розміщення продуктивних сил.
- •2. Катастрофічна екологічна ситуація.
- •4. Хронічне відставання за принциповими економічними показниками.
- •Темпи зростання реальних доходів на душу населення по союзних республіках (1970 — 100%)
- •3. Соціальний розвиток урср.
- •Розвиток освіти і науки. Криза духовної сфери.
- •Наростання дисидентського руху. Утворення угс.
- •Рекомендована література
Основні підсумки Зборівської угоди:
■ Україна у складі Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств під офіційною назвою Військо Запорозьке визнавалася автономією в межах Речі Посполитої,
■ кількість реєстрового війська становила 40 тис. осіб, не записані до реєстру козаки мали повернутися у підданство до панів;
■ шляхта отримала право повернутися до маєтків, відновлювалося феодальне землеволодіння, попередні повинності селян і міщан.
Таким чином, українська сторона пішла на значні поступки: замість незалежної держави вона змушена була погодитися на автономію, втрачалася територія шести полків, відновлювалася стара модель соціально-економічних відносин. Трагічним наслідком договору стало жахливе спустошення татарами українських земель, на що таємний дозвіл дав Ян Казимир.
Мир був нетривким. Сторони знову почали готуватися до війни. Уряд Б. Хмельницького налагоджував суспільне та економічне життя, зміцнював збройні сили, проводив активну зовнішню політику з метою створення антипольської коаліції. Зміцнювалися дипломатичні стосунки з Валахією, Семигороддям, Туреччиною, Московщиною. Встановлювалися союзницькі відносини з Молдавією, а молдавський господар Василь Лупул пообіцяв віддати свою дочку Розанду за сина Б. Хмельницького - Тимофія. Підтиском Туреччини союз із Б. Хмельницьким знову уклав і кримський хан Іслам-Гірей.
4. Битва під Берестечком та її наслідки
Польський уряд, прагнучи не допустити зміцнення України, у лютому 1651 р. відновив війну. Вичікувальна, непослідовна тактика кримського хана негативно позначилася на військових операціях українського війська, позбавила Б.Хмельницького ініціативи. Військові дії відновилися 1651 р., коли навесні польська армія гетьмана Калиновського напала на полк Данила Нечая в містечку Красне. Прославлений полковник брацлавський Нечай загинув у нерівній боротьбі і Калиновський спробував заволодіти Вінницею. Але полковник Іван Богун відбив польський наступ.
Головні сили обох сторін зійшлися в червні 1651 р. під Берестечком на Волині у вирішальній битві. Чисельність обох армій була приблизно однаковою: близько 150 тис. з польського боку і 100 тис. козаків, яких підтримувало 50 тис. татар. Хмельницький, який умілим маневром на початку битви почав заходити у правий фланг польського війська, мав усі шанси виграти бій. Але у вирішальний момент татари не витримали шквального вогню польської артилерії і залишили лівий фланг. Хмельницький хотів їх повернути, проте був захоплений ханом, і козацьке військо залишилось без головно-командувача. Командування взяв на себе Іван Богун, який вивів козаків з-під навальних польських ударів. Втрати повстанців були значними: тільки в болотяній річці Пляшівці під час паніки загинуло до 30 тис, в тому числі митрополит Йосиф, який намагався заспокоїти втікачів. Поляки захопили козацький обоз із похідною канцелярією, багато зброї, у тому числі 28 гармат. Це була найтяжча за всю війну поразка українців.
Але Хмельницький, повернувшись з татарського полону, не вважав становище безнадійним. Під Білою Церквою він почав формувати нову козацьку армію. Йому вдалося відновити боєздатність армії, зупинити польсько-литовське військо під Білою Церквою і змусити противника до переговорів.
Ударом по щойно народженій українській державності був Білоцерківський договір з поляками від 18 вересня 1651 року, який Хмельницький змушений був підписати в складній обстановці. За його умовами Запорозьке військо обмежувалось 20-тисячним реєстром і мало перебувати лише в Київському воєводстві на державних землях, так званих "королівщинах", а не в шляхетських володіннях. Шляхта мала право вільно повертатися у свої маєтки. Гетьманові заборонялися переговори з іноземними державами, він повинен був розірвати союз із Кримом.
Отже, укладена 18 вересня 1651 р. Білоцерківська угода призвела до тяжких для України наслідків:
територія автономії обмежувалася лише Київсь-ким воєводством;
козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тис. осіб;
гетьман підпорядковувався польському королю та позбавлявся права закордонних зносин.
Договір не влаштовував жодну із сторін. Польський сейм навіть відмовився його схвалити. Поляки вірили у свою швидку остаточну перемогу над Україною. Вони поверталися в українські землі, відновлювали свою владу, здійснювали жорстокі репресії проти українського населення.
Саме в цей час починається масове переселення українців у північно-східні і східні українські землі, які ще з кінця XV ст. перебували в межах Московської держави. Переселенці засновують міста Харків (1655 р.), Суми, Охтирку та інші. Згодом цей край отримав назву Слобідська Україна (від слова „слобода” так називалися поселення, які отримували від уряду певні пільги).
Кульмінація Національно-визвольної війни
Український народ не прийняв тяжкі умови Білоцерківської угоди. Навесні 1652 р. Б. Хмельницький відновив воєнні дії проти Польщі, заручившись у черговий раз підтримкою Криму. У травні 1652 р. козаки оточили і розгромили 20-тисячне польське військо біля гори Батіг на Поділлі. Перемога викликала масове антипольське повстання населення України, в результаті на всій її території у червні 1652 р. відновлюється влада гетьмансько-старшинської адміністрації.
Соціально-економічний лад козацької республіки
Відбувається утвердження нової моделі соціально-економічних відносин, визнаної де-факто гетьманською владою. Основні риси цієї моделі:
► ліквідація, за невеликим винятком, великого і середнього феодального землеволодіння, кріпацтва, фільварково-панщинної системи. Провідною формою господарювання стало козацько-селянське дрібне землеволодіння;
► істотні зрушення у соціальній структурі українського суспільства. Провідним, привілейованим станом стало козацтво. Козаки становили близько половини дорослого чоловічого населення України (в окремих випадках козаками вважало себе до 80% населення).За козаками закріплювалося право власності на землю, звільнення від податків, участь у політичному житті. Головним обов'язком козака була військова служба, яку він ніс за власний рахунок. Із козацької старшини формувалася нова українська знать, яка змінила витіснену польську знать. Відбувалася феодалізація козацької старшини - вона зосереджувала в своїх руках владу, землю, обмежувала свободу селян та простих козаків, що загострювало соціальні конфлікти в українському суспільстві.
Шляхта - як стан не була знищена. Вона складалася із середніх і дрібних землевласників, які приєдналися до Богдана Хмельницького і пішли на певні поступки іншим станам. Гетьман здійснював курс на збереження привілейованого місця шляхти в суспільстві.
Селянство - завоювавши особисту свободу і право земельної власності, потрапило в залежність від держави. Селяни залишалися податним станом, але їх грошові податки і натуральні платежі помітно зменшилися, що сприяло зростанню економічної спроможності.
Міщани - гетьмансько-старшинська адміністрація здій-снювала заохочувальну політику стосовно міщанства, значно послабився податковий тиск, Результатом революційних завоювань було звільнення українських міст з-під влади магнатів і шляхти (до революції міста з приватною власністю в Україні становили 80% усіх міст). Провідна роль у житті міст перейшла до рук українців.
Православне духовенство - разом з українським населенням боролося проти польського панування, виступало послідовним захисником національних інтересів. Церква мала підтримку гетьманської адміністрації. Ці обставини сприяли зміцненню позицій православного духовенства в період революції.
Висновок: Таким чином, основними завоюваннями першого періоду війни стало утвердження в Україні нової моделі соціально-економічних відносин.