- •Історія України
- •Тема 1. Вступ.
- •Структура курсу
- •Періодизація:
- •Тема 2. Найдавніша історія України
- •Первісні люди та спосіб їх життя.
- •Бронзовий вік
- •Основні риси бронзового періоду
- •Залізний вік
- •2. Неолітична революція. Трипільська культура мезоліт змінюється неолітом « Неос» «Літос»
- •Неоліт - ново-кам'яний вік (6 тис. Років тому - 4 тис. Років тому). Неолітична революція – це:
- •Відомі пам'ятки: с. Кам'яна Могила (Донецька обл.) — близько 500 поселень
- •Кочові племена на території України. Кіммерійці, скіфи, сармати. Етнокультурні зв’язки скіфів та сарматів із слов’янами.
- •Антична цивілізація Північного Причорномор’я.
- •Походження слов’янських народів. Анти. Розселення східних слов’ян. Заснування Києва.
- •Передумови виникнення держави у східних слов’ян.
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Галицько-Волинське князівство План.
- •1. Періодизація політичної історії Галицько-Волинської держави. Державний розвиток Галицько-Волинського князівства пройшов кілька етапів:
- •I. Утворення і становлення (1199—1205 рр.).
- •II. Тимчасовий розпад держави (1205—і238 рр.)
- •Об'єднання та піднесення (1238—1240 рр.).
- •Боротьба з монголо-татарським ігом та поступовий занепад (1240—1340 рр.)
- •Період самостійного існування Галицького князівства (1084 – 1199 рр.).
- •Період самостійного існування Волинського князівства (1146 – 1199 рр.).
- •Утворення Галицько-Волинської держави. Політика Романа Мстиславовича (1199 -1205 рр.).
- •Період „смути” в історії князівства (1205 – 1238 рр.).
- •Апогей в історії Галицько-Волинського князівства (1238 – 1264 рр.). Данило Галицький: політика, оцінки.
- •Правління нащадків Данила Галицького (1264 – 1340). Юрій іі Болеслав.
- •Історичне значення Галицько-Волинської держави.
- •Рекомендована література
- •Тема 5. Українські землі під владою Литви та Польщі (хіv – перша половина хvіі століття)
- •Землі України під владою іноземних держав у хіv – середині хvіі ст.
- •І період: 1340 – 1362 рр. - “оксамитове” литовське проникнення.
- •Іі період: 1362 – 1385 рр. – асиміляція литовських правителів.
- •Ііі період: 1385 – 1480 рр. – втрата українськими землями автономії.
- •Іv період: 1480 –1569 рр. – посилення литовсько-російської боротьби за право бути центром “збирання земель Русі”.
- •2. Утворення речі посполитої
- •3. Формування українського козацтва. Перші козацько-селянські повстання
- •Козацька зброя Козацькі клейноди: бунчук, пірнач, литаври, печатка, барабани-тулумбаси
- •Конашевич-Сагайдачний Северин Наливайко
- •Тема 6. Визвольна війна українського народу
- •Середини XVII століття. Утворення української
- •Козацької держави.
- •1648 –1676 Рр. Були:
- •Рушійні сили визвольної боротьби
- •Цілі боротьби
- •Форми боротьби
- •Характер Національно-визвольної війни
- •Періодизація Національно-визвольної війни
- •Розвиток Національно-визвольної війни. Перший період (1648-1652 рр.) Підготовка повстання
- •Визвольний похід 1648 року
- •* Річ Посполита стояла на межі воєнної катастрофи. Виникла можливість об’єднання українських земель у межах національної держави збройною силою!
- •Що ж змусило гетьмана піти на такий крок?
- •Авторитетна думка
- •Розбудова Української держави
- •Авторитетна думка
- •3. Зборівська угода
- •Основні підсумки Зборівської угоди:
- •4. Битва під Берестечком та її наслідки
- •Другий період (1652 -1657 рр.)
- •5. Пошуки союзника
- •Авторитетна думка
- •Укладання україно - московського договору
- •Оцінка договору 1654 року
- •Авторитетна думка
- •6. Третій період (1657-1663 рр.) Ліквідація спадкоємного гетьманату
- •Таким чином, в Україні династичний принцип гетьманської влади поступився місцем республіканському
- •Зближення з Польщею. Гадяцька угода
- •7. Політика ю. Хмельницького (1659-1663 рр.)
- •! Сподівання гетьмана на турецьку протекцію не виправдалися.
- •Капітуляція п.Дорошенка. Поразка визвольної боротьби
- •Оцінка діяльності б.Хмельницького
- •(?) Запитання для самоперевірки
- •Література:
- •Тема 7. Соціально-економічний та політичний розвиток України в другій половині хvіі – хvііі століття
- •5.1. Зародження буржуазних відносин в Україні в хvіі столітті
- •7.2. Політичне життя в Україні в другій половині хvіі століття. Поділ України на Лівобережну і Правобережну. Ліквідація спадкового гетьманату.
- •Руїна – це період історії України 60-80-х років хvіі століття, що характеризується розпадом української державності і загальним занепадом. Основні напрями політики і .Виговського
- •Україна в період 1659 – 1663 роках
- •Внутрішня і зовнішня політика п. Дорошенка
- •5.3. Стабілізація політичного життя в Україні в другій половині хvіі століття. Гетьман і. Мазепа.
- •Запитання для самоперевірки
- •5.4. Формування абсолютистської монархії в Росії й обмеження української автономії у хvііі столітті. Посилення антиукраїнської політики російського царизму
- •Запитання для самоперевірки
- •5.5. Становище українських земель під владою Речі Посполитої в кінці хvіі – хvііі століттях.
- •Запитання для самоперевірки
- •5.5.2. Входження Північного Причорномор’я до складу Росії.
- •5.5.3. Занепад та поділи Речі Посполитої. Нове політичне розчленування України Російською та Австрійською імперіями.
- •Запитання для самоперевірки
- •Література:
- •Тема 8. Українські землі під владою Російської і Австрійської імперій у першій половині хіх століття
- •1. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі іноземних держав
- •2. Криза кріпосництва і розвиток капіталістичних
- •Місце України у зовнішній торгівлі Російської імперії.
- •3. Загострення соціально-економічних протиріч в Україні. Селянські повстання. Устим Кармелюк.
- •4. Початковий етап національного відродження. Становлення української інтелігенції
- •Діяльність декабристів в Україні
- •5. Характер політики австрійського уряду щодо українців
- •Рекомендована література
- •Тема 9. Україна на початку хх століття (1900 – 1914) і в роки першої світової війни.
- •Тема 10. Українське національно-державне відродження 1917-1920 рр. Тема 11. Україна у міжвоєнний період
- •Основними змінами у період непу були:
- •У сільському господарстві:
- •У промисловості:
- •У галузі торгівлі і фінансів:
- •Забезпечила швидку відбудову зруйнованого війною господарства;
- •Лише частково на основі товарно-грошових відносин забезпечила зв’язок між промисловістю і дрібнотоварним сільським господарством;
- •Не мала істотних результатів у відбудові господарства.
- •2. Україна і утворення срср
- •3. Політика українізації
- •4. Індустріалізація України
- •5. Колективізація українського села.
- •Причини колективізації
- •6. Утвердження сталінського тоталітарного режиму в
- •Масові репресії
- •Конституція урср 1937 р.
- •Література:
- •Тема 12. Західна Україна у 1921-1939 роках План
- •1. Колонізація Західної України
- •Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини не мали власного автономного устрою. Уряди цих країн прагнули до посилення контролю над українськими територіями.
- •2.Політика Польщі
- •3. Політика Чехословаччини
- •4. Політика Румунії
- •5. Політичне життя. Національно-визвольний рух
- •Галичина і Волинь
- •Буковина
- •Закарпаття
- •Завдання:
- •Література:
- •Тема 13. Україна в роки другої світової війни
- •3. Напад Німеччини на срср
- •Евакуація
- •Остаточна окупація України
- •4. Україна в роки німецькоі окупації
- •Рух Опору в Україні
- •Радянський рух Опору
- •Формами боротьби партизан були:
- •Національно-визвольний рух Опору на чолі з оун
- •Масові репресії та депортації населення
- •Визволенння України від фашистських загарбників (грудень 1942 – жовтень 1944 рр.)
- •Вклад України в перемогу над Німеччиною і її союзниками
- •Людські і матеріальні втрати України
- •Література
- •Тема 16. Україна у період стабілізації радянської системи та загострення її соціально-економічної та політичної кризи (1965-1985 рр.).
- •Політика-ідеологічна криза системи. Жовтневий (1964 р.) Пленум цк кпрс як політичний переворот.
- •2. Економічний розвиток урср. Непослідовність економічних перетворень.
- •1. Деформована структура розміщення продуктивних сил.
- •2. Катастрофічна екологічна ситуація.
- •4. Хронічне відставання за принциповими економічними показниками.
- •Темпи зростання реальних доходів на душу населення по союзних республіках (1970 — 100%)
- •3. Соціальний розвиток урср.
- •Розвиток освіти і науки. Криза духовної сфери.
- •Наростання дисидентського руху. Утворення угс.
- •Рекомендована література
5. Характер політики австрійського уряду щодо українців
Так, як і в Наддніпрянській Україні, на початку XIX ст. національний рух зароджується і в західноукраїнських землях. Його ініціатором тут виступає уніатське духовенство. У 1816 р. Іван Могильницький, канонік перемишльський, створив так зване "Клерикальне товариство", що ставило за мету поширювати серед селян релігійну літературу українською мовою. За короткий час свого існування товариство видало кілька букварів та молитовників, після чого під тиском з боку польського духовенства змушене було розпуститися.
У 20-і роки в Перемишлі виник новий гурток, який об'єднав навколо себе єпископ Іван Снігурський. Члени цього об'єднання збирали український фольклор та історичні матеріали.
Нової якості національний рух набуває в 30-х роках, коли у Львові виникає гурток "Руська трійця". Його утворюють вихованці Львівської семінарії Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький. У 1832 р. група студентів, членів гуртка, проголошує своєю метою перетворення української народної мови на справжню літературну. Підтримку молодим ентузіастам надають відомі вчені з Наддніпрянської України Ізмаїл Срезневський, Йосип Бодянський та Михайло Максимович. Група встановлює також зв'язки з чеським національним рухом.
"Руська трійця" намагалась поширювати українські історичні традиції, фольклор, ідеї об'єднання українських земель. З цією метою у 1834 р. був підготовлений до друку альманах "Зоря", видання якого заборонила цензура. Члени гуртка, переробивши збірку, у 1836 р. спробували знову видати альманах вже під назвою "Русалка Дністровая". Після заборони видання у Львові цей альманах все ж побачив світ у 1837 р. в Будапешті. Проте більша частина тиражу збірки, що надійшла потім з Угорщини до Львова, була конфіскована поліцією.
Видавці опинилися під слідством, і за ними був встановлений поліційний нагляд. Маркіян Шашкевич, розчарований невдачами, помер у 1843 р. в молодому віці, Іван Вагилевич незабаром опинився на боці польського національного руху, і тільки Яків Головацький продовжував розпочату справу.
Значення діяльності "Руської трійці" полягає в тому, що:
західноукраїнська інтелігенція під впливом гуртка стала переорієнтовуватись на народні маси;
"Русалка Дністровая", видана "Руською трійцею", довела, що проста українська мова може бути літературною.
Піднесення національного руху в Західній Україні відбувається в період європейських революцій 1848 р. 13 березня 1848 р. у Відні, столиці Австрійської імперії, внаслідок народного повстання було повалено реакційний уряд Меттєрніха, і до влади прийшли ліберали. Були проголошені політичні свободи і запроваджено парламентський устрій. 15 березня вибухнуло повстання в Будапешті, і влада перейшла до угорських демократичних сил. Вся Австрійська імперія за кілька днів була охоплена полум'ям національно-визвольних революцій.
В Галичині першим активізувався польський національний рух, члени якого вимагали надання польській Галичині широких політичних прав, ігноруючи при цьому українське населення. 13 квітня поляки створили для керівництва рухом Польську Раду Народову, формувалась польська національна гвардія.
На пропозицію губернатора провінції Ф. Стадіона австрійський імператор видав маніфест, у якому скасовувалась панщина на території Галичини. Цим самим австрійська монархія прагнула привернути на свій бік селянство у боротьбі з польською шляхтою, котра мріяла про відновлення Польської держави. Збадьорені прихильністю імператора, що скасував панщину в краї па півроку раніше, ніж в інших частинах імперії, 19 квітня представники українського духовенства звернулись до нього з петицією. В ній обґрунтовувались права українського народу на Галичину, висловлювалось прохання про українізацію освіти, адміністративного апарату, про зрівняння у правах духовенства трьох конфесій: римо-католицької, православної і греко-католицької.
2 травня 1848 р. у Львові українське духовенство створило Головну Руську Раду на чолі з єпископом Григорієм Яхимовичем. До складу Ради, окрім священиків, увійшли студенти і світська інтелігенція. Рада утворила відділи, які займалися освітою, фінансами, селянськими справами та ін. Головній Раді були підпорядковані провінційні ради по всій Східній Галичині, які створювались і діяли в церковних громадах.
15 травня вперше вийшов український тижневик “Зоря Галицька”. Головна Руська Рада мала за основну свою вимогу поділ Галичини на українську і польську частини та об'єднання Української Галичини із Закарпаттям. Були створені підрозділи української національної гвардії в таких містах як Стрий, Жовква, Тернопіль, Бережани та ін.
Улітку 1848 р. вперше проводились вибори до австрійського парламенту, і тут українцям вдалося здобути 39 депутатських місць. Найпершим своїм завданням у парламентських дебатах українські депутати вважали вимогу поділу Галичини. Крім того, вони захищали інтереси селянства, яке було проти надання шляхті компенсації за скасування панщини. Але жодна з цих вимог не була врахована парламентом.
Найбільші здобутки в 1848 - 1849 рр. український національний рух мав на культурно-освітній ниві. Вперше було засновано українську культурно-освітню організацію "Галицько-руська матиця", яка займалася видавничою діяльністю і сприяла впровадженню в школах української мови. Восени 1848 р. відбувся скликаний Головною Руською Радою з'їзд українських вчених і діячів культури. На з'їзді були прийняті рішення про запровадження української розмовної мови як літературної, а також про користування кирилицею замість латинської абетки.
У Львові почалось будівництво Народного дому, де мали бути бібліотека, музей та видавництво. При Львівському університеті створено кафедру української мови. Навчання українською мовою було запроваджене в народних школах, як обов'язковий предмет, вона вводилась у гімназіях. Помітними стали зрушення в літературному житті. В Галичині вперше перевидавались твори українських письменників Наддніпрянщини, відкривалися українські читальні та ін.
У Північній Буковині на той час вибухнуло велике селянське повстання. Депутат парламенту Лук'ян Кобилиця 16 листопада 1848 р. зібрав у Вижниці 2600 селян і закликав їх до боротьби з поміщиками. Повстанський рух охопив гірські села Вижницького і Сторожинецького округів. Селянський загін під проводом Лук'яна Кобилиці до літа 1849 р. вів боротьбу з урядовими військами. Відважного ватажка повсталих було схоплено у 1850 р.
Зважаючи на прохання румунських поміщиків, австрійський уряд на початку 1849 р. розділив Буковину та Галичину на окремі адміністративні округи.
Після того, як австрійська монархія знову зміцніла, почався наступ на завоювання революції. Була скасована конституція, Австрія проголошувалась неподільною монархією із загальною фінансовою та митною системою, загальним військом, що скасовувало попередні здобутки національно-визвольних революцій. 7 березня 1849 р. було розпущено парламент. На придушення угорської революції, за проханням імператора Франца-Йосифа, були направлені російські війська. Оскільки між українським та угорським національним рухом виник конфлікт стосовно Підкарпаття, за ініціативою Головної Руської Ради проти угорців був направлений батальйон руських гірських стрільців.
Угорська революція зазнала поразки, після чого на Закарпатті пожвавлюється український рух. Австрійський уряд призначив комісаром Закарпаття Адольфа Добрянського, за ініціативою якого від закарпатських українців імператорові була подана петиція з проханням виділити Закарпаття в окремий "Руський дистрикт". Австрійська влада пішла їм на зустріч, а Добрянський був призначений намісником нового краю. В цей час на Закарпатті починається українізація освіти, державного апарату, культури. Піднесення переживає українська література, історична наука завдяки творчості О. Духновича, Д. Балу-дянського, Є. Денцика та ін. Виникають літературні товариства, серед яких "Пряшевское литературное общество", "Общество Василия Великого". Разом із тим на Закарпатті поширюються ідеї москвофільства. Значній частині інтелігенції здавалося, що Росія прийде як визволителька на західноукраїнські землі, і з цим пов'язувались усі надії на ліпше життя.
Після придушення національних рухів австрійська монархія влітку 1851 р. ліквідувала Головну Руську Раду. У 1867 р. Австрія під тиском Пруссії змушена була визнати право Угорщини на самоврядування і віддати їй Закарпаття. Українські національні здобутки тут були знову втрачені.
І все ж революція 1848-1849 рр. мала важливі наслідки для Західної України:
по-перше, було скасоване кріпацтво і проведена аграрна реформа;
по-друге, вперше західноукраїнські землі переживають піднесення українського національного руху в такому масштабі. Створена була українська політична організація - Головна Руська Рада
Проте український національний рух виявився слабосильним через лояльність до австрійської влади і надмірну обережність у своїх вимогах. Це пояснювалось консерватизмом духовенства, яке очолювало Головну Руську Раду, а також умілою політикою австрійської монархії, що діяла за принципом "поділяй і владарюй".
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
Які основні ознаки занепаду феодально-кріпосницької системи?
Які зміни відбувалися в першій половині XIX ст. у сільському господарстві?
Які результант мав промисловий переворот, що почався в 30-х роках?
Які особливості розвитку торгівлі спостерігалися в означений вище період?
Коли починається процес зародження української національної самосвідомості ?
Якою була роль масонства в українському національному русі?
Дайте характеристику програмних документів Кирило-Мефодіївського братства.
Які розходження в тактичних питаннях існували між членами братства?
Яке значення мала діяльність "Руської трійці"?
Які головні завдання стояли перед українським національним рухом у революції 1848-1849 рр. ?
Охарактеризуйте діяльність Головної Руської Ради.
Які були здобутки революції на культурно-освітній ниві?