План
-
Вступ
2.
План
2. Географічне положення. Кліматичні умови
3. Рослинний і тваринний світ
5. Екологічно-небезпечні підприємства
6. Пропозиції покращення екологічного стану області
1. Вступ
Проблема взаємодії суспільства і природи, її регіональні особливості та загальні закономірності завжди були в центрі уваги науковців і широкої громадськості. В наші дні ця проблема набула нового змісту, наслідки її безпосередньо впливають як на природний стан навколишнього середовища, так і на різні сторони матеріального і духовного життя сучасного суспільства.
Охорона природи в нашій країні має дві основні форми: виробничу і заповідну. Виробнича охорона природи та ресурсів здійснюється всіма промисловими і сільськогосподарськими організаціями та підприємствами, які використовують природні ресурси, їх завданням є раціональне і комплексне використання мінеральних, земельних, водних та інших ресурсів, боротьба із забрудненням навколишнього середовища. Контроль за цим здійснює Державне управління екологічної безпеки, інспекції та судові органи. Ця форма охорони природи є основною як за об’ємом, так і значенням.
Заповідна форма полягає в охороні і збереженні тих об’єктів природи, які інтенсивно не використовуються у народному господарстві і мають наукове, естетичне або культурне значення. Сюди належить така державна форма охорони природи, як заповідники, заказники, пам’ятки природи тощо.
2. Географічне положення. Кліматичні умови
Волинська область утворена 4 грудня 1939 р. Її площа|майдан| складає 20,2 тис. кв. км (3,3% від території України). Чисельність населення - 1063,9 тис. людина (2,1% населення України), зокрема міське - 554,4 тис. людина (52,1%), сільське - 509,5 тис. людина (47,9%). Щільність населення - 52,9 чіл. на кв. км.
Область розташована|схильна| на північному заході країни. На півночі граничить|межує| з|із| Брестською областю Білорусії, на сході - з|із| Рівненською областю, на півдні - з|із| Львівською областю, а на заході проходить|минає,спливає| державний кордон з|із| Польщею.
Адміністративно-територіальний устрій області: 16 адміністративних районів, 11 міст, зокрема 4 міста обласного підпорядкування|підкорення| (Луцьк, Володимир-Волинський, Ковель, Нововолинськ), 22 селища міського типа, 1053 сільських населених пунктів.
Адміністративний центр - місто Луцьк - вперше|уперше| згадується в літописах в 1085 році, містом є|з'являється,являється| з 1795 року. Населення налічує|нараховує| 217,9 тис. людина.
Волинська область ділиться на три зони північнополіська, південнополіська і лісостепова. Північнополіська зона займає|позичає,посідає| більше 75% території області. Особливістю цієї зони є|з'являється,являється| плоска низовина, яка покрита лісами і болотами. Південнополіська і лісостепова зони знаходяться|перебувають| на Волинсько-подільській піднесеності|височині|. Мінерально-сировинний потенціал - вугілля, торф, сапропель, природний газ, карбонатні породи, проте|однак| більшість з|із| них серйозного промислового значення не має.
Клімат області помірно континентальний з|із| м'якою зимою і теплим вологим|вогким| літом.
Волинська область багата річками|ріками| і озерами. Річки|ріки| належать басейну Прип’яті і частково Західному Бугу.
У різний час Волинню називали різну територію. У Іпатьевськой літописі в 981 р. сказано, що земля|грунт| дулибів-волинян| входить в Київську Русь. Християнство тут було встановлено|установлено| в IX сторіччі|столітті|. Починають|розпочинають,зачинають| розвиватися міста краю. Першим волинським князем був Всеволод Володимирович (988 р.). З|із| 1157 р. Волинь відділяється|відокремлюється| від Києва в самостійне князівство і поступово переходить під Литову. Згідно Люблінської| унії 1569 р., що об'єднала Польщу і Велике князівство Литовське в Мову|промову| Посполіту, створюється Волинське воєводство. За Андруссовському договором 1667 р. вся правобережна Україна, у тому числі і волинські землі|грунти|, залишилася у складі Мови|промови| Посполитої. У черговий переділ Польщі в 1793 р. частина|частка| Східної Волині перейшла до Російської Імперії, в 1875 р., після|потім| третього розділу, вся Західна Волинь відійшла до Росії. Була створена Волинська губернія. Друга половина минулого століття|віку| характеризується розвитком на цих землях|грунтах| промисловості, створенням|створінням| підприємств. З травня 1919 р. край окупований поляками, за Ризьким договором 1921 р. територія відходжує Польщі на 20 років. Створюється Волинське воєводство з|із| центром в Луцьку. 4 грудня 1939 р. створена Волинська область. Основний промисловий розвиток типово аграрній Волині доводиться|припадає,приходиться| на 70-80-і рр., коли тут будуються промислові гіганти (по місцевих масштабах), що працюють на весь Союз|спілку,сполучник|: Луцький| автомобільний завод, картонно-руберойдовий завод, "Синтетика", текстильний комбінат, радіозавод.
За останнє десятиліття населення області дещо збільшилася, на відміну від більшості інших регіонів України. Демографічна ситуація на території як Волинської області, так і більшості західних регіонів країни відрізняється від загальноукраїнської вищими показниками народжуваності, нижчими - смертності і, як наслідок, значно меншим природним спадом населення.
Волинська область є|з'являється,являється| відносно слабоурбанізованим| регіоном. Згідно прийнятої на Україні класифікації міст по їх людності, в області є|наявний| лише малі, 2 середніх і 1 велике місто, в якому проживає 20,3% населення всієї області і 39,2% міського населення.
Адміністративний центр і більшість інших крупних|великих| міст Волинської області розташовані|схильні| в південній її частині|частці|, що обумовлює|зумовлює| особливості внутрішньорегіональної системи розселення. Найщільніше заселені південні райони.
Волинська область характеризується порівняно теплим помірно-континентальним кліматом з достатньою кількістю тепла і вологи.
Область займає західну частину Східноєвропейської рівнини і знаходиться на заході рівнинних просторів двох природно-географічних зон України – Полісся і Лісостепу. Більша її частина (приблизно 3/4 всієї площі) розташована в низинному Західному Поліссі, а менша – у лісостеповій зоні на Волинській лісовій височині. Через територію області проходить частина Головного європейського вододілу, який розділяє басейни рік Чорного і Балтійського морів.
Мінерально-сировинний потенціал області характеризується наявністю в надрах 18 видів корисних копалин, серед яких 12 належать до корисних копалин загальнодержавного значення (вугілля, природний газ, торф, германій, пісок скляний, підземні прісні та мінеральні води, торф’яна грязь, сировина цементна, мідь і фосфорити).
Газ природний представлено Локачинським родовищем, запаси якого становлять 7,8 млрд. куб.метра, що дасть змогу протягом 20 років задовольняти потреби населення та промисловості області у споживанні газу і дасть можливість зменшити імпортні поставки цієї сировини.
В області є великі запаси сапропелю, який може застосовуватись як добриво, а деякі різновиди органо-вапнякового та змішаного водоростевого типу можуть використовуватись у ветеринарії, для підгодівлі худоби та в медицині. Запаси сапропелю становлять понад 61 млн.тонн. На території Ратнівського району виявлено ряд родовищ самородної міді.