- •3. Розквіт і занепад Мінойської цивілізації
- •2. Археологічні відкриття Ахейської цивілізації
- •3. Розквіт і занепад Ахейської палацової цивілізації
- •Троянська війна 1240-1230 рр. До н.Е.
- •Соціально-економічний розвиток Греції у VIII–VII ст. До н.Е.
- •Велика грецька колонізація VIII—VI ст.
- •2. Виникнення полісу
- •3. Поліс як феномен Грецької цивілізації
- •3.1. Органи управління поліса
- •6.5. Виникнення держави у Спарті
- •1. Виникнення Спартанської держави
- •Виховання спартанців [ред.]
- •Соціальні аспекти спартанської держави [ред.]
- •6.2. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Їх оцінка, демократизація державного ладу
- •Історія. Політична боротьба [ред.]
- •§ 35. Греко-перські війни
- •1. Причини греко-перських війн
- •Греко-перські війни 500-449 рр. До н.Е.
- •2. Похід Дарія і проти скіфів
- •Перський воїн
- •3. Іонійське повстання
- •4. Марафонська битва
- •Грецькі воїни
- •Марафонська битва
- •5. Похід Ксеркса в Грецію
- •Грецька бойова бірема
- •Битва при Фермопілах
- •Саламінська битва
- •6. Завершення і результати греко-перських війн
- •Причини греко-перських воїн. Їх періодизація
- •Повстання мілета і грецьких міст малої азії
- •Перші вторгнення персів у балканську грецію (492—490 рр. До н. Е.)
- •Похід ксеркса
- •Організація делоськой сіммахії (першого афінського морського союзу). Звільнення грецьких полісів малої азії і проток від перського панування
- •Наростання напруженості між афінами і спартою. Військова експедиція афін в єгипет і завершення греко-перських воєн
- •Підсумок
- •6. Завершення і результати греко-перських війн
- •Соціально-економічне положення в греції в першій половині IV ст. До н. Е.
- •Зростання соціальної напруженості в греції IV ст. До н. Е.
- •1. Війни між грецькими містами-державами
- •2. Посилення Македонії за часів Філіппа II
- •Монета Філіппа Македонського
- •3. Підкорення Греції Македонією
- •Фракійські племена в V—IV ст. До н. Е.
- •Македонія в V — першій половині IV ст. До н. Е.
- •Підвищення македонії при філіпі II (359—336 рр. До н. Е.)
- •Боротьба філіпа II за встановлення македонської гегемонії в греції
- •Боротьба промакедонської і антимакедонської партії в афінах. Діяльність демосфена. Встановлення македонської гегемонії в греції
- •§ 42. Східний похід Александра Македонського і утворення елліністичних держав
- •1. Східний похід Александра
- •Битва на річці Ґранік
- •Битва під Гавгамалами
- •2. Імперія Александра Македонського
- •Утворення імперії Александра Македонського
- •Монета Александра Македонського
- •Александрія Єгипетська
- •Особливості формування грецької культури
- •Особливості грецької релігії і громадські свята
- •Грецький театр і література
- •Архітектура і мистецтво в греції у V—IV ст. До н. Е.
- •Заснування Риму та Римське царство [ред.]
- •8. Імператорський період в історії Стародавнього Риму (I ст. До н.Е.-V ст.)
- •Війна з галлами
- •Структура римсько-італійського союзу
- •Початок війни [ред.]
- •Створення римського флоту [ред.]
- •Африканська авантюра Регула [ред.]
- •Закінчення війни [ред.]
- •Мир [ред.]
- •По війні [ред.]
- •Джерела [ред.]
- •Передісторія [ред.]
- •Початковий період війни [ред.]
- •Перехід Ганнібала через Альпи [ред.]
- •Перемоги Ганнібала в Північній Італії [ред.]
- •Ганнібал в Етрурії [ред.]
- •Битва при Тразименському озері [ред.]
- •Тактика Фабія [ред.]
- •Початок військових дій в Іспанії [ред.]
- •Битва при Каннах [ред.]
- •Наслідки битви під Каннами [ред.]
- •Створення антиримської коаліції [ред.]
- •Війна на Сицилії [ред.]
- •Напад Македонії на Іллірію [ред.]
- •Успіхи римлян [ред.] Війна в Іспанії [ред.]
- •Перехід Сифакса на бік римлян [ред.]
- •Військові дії в Італії в 212–209 до н. Е. [ред.]
- •Перелом [ред.]
- •Перемога Риму [ред.] Війна в Африці [ред.]
- •Битва при Замі [ред.]
- •Підсумки [ред.]
- •1 ГайГракх - послідовник реформ свого брата
- •2Трибун ГайГракх та її законопроекти
Пит 5
3. Розквіт і занепад Мінойської цивілізації
Заможне життя населенню острова забезпечувала сама природа. Теплий, сприятливий для землеробства клімат давав змогу вирощувати зернові, виноград, оливи. У морі було багато риби й інших морепродуктів. Більшість населення Криту становили землероби, скотарі та рибалки. Вони обробляли землю, розводили худобу, освоювали неосяжні простори Середземного моря. Острів славився своїми ремісниками. Вони вміло обробляли дерево, камінь, бронзу, залізо, дорогоцінні метали, знали гончарний круг та ткацтво. Усе це сприяло зародженню Мінойської цивілізації.
Документ
Гомер про острів Крит
Острів Крит посеред виноцвітного моря, прекрасний, щедрий, звідусіль обійнятий водами, людьми багатий. Там дев'яносто вони міст населяють великих.
Запитання до документа
У чому, на думку автора, полягало багатство острова Крит?
Мінойська цивілізація виникла на межі IV–III тис. до н.е. (понад 5000 років тому). Чисельність населення острова з невідомих причин стрімко зросла. На східному узбережжі з'явилося кілька поселень, які поступово перетворилися на міста. З часом вони стали першими в Європі містами-державами. Наприкінці III тис. до н.е. на Криті було збудовано перші палаци.
Найбільш могутнім містом-державою був Кносс. Від нього через увесь острів проклали широкі дороги. У цей самий час почали будувати палац-лабіринт. Він був особливим місцем для мешканців острова. Тут відбувалися коронації царів та освячення жерців, тут приносили людські жертви божествам, влаштовували двобої з биками, які нагадували іспанську кориду. Дещо менші палаци були споруджені у Фесті, Гурнії та інших містах Криту. Поступово міста-держави об'єдналися навколо Кносса. На Криті утворилася єдина держава, у якій неподільно володарював кносський цар. Він одночасно був і верховним жерцем.
Ознакою цивілізованості жителів острова було письмо. Під час розкопок палаців знайдено тисячі табличок із давніми написами. Спочатку критяни, як і інші давні народи, писали ієрогліфами. Прикладом такого письма є Фестський диск, виготовлений із глини. На двох його боках витиснено 242 ієрогліфи, що донині не розшифровані. Згодом виникло два види письма, їх учені називають лінійним письмом «А» (XVIII ст. до н.е.) і «Б» (XIV ст. до н.е.). Перше так і залишилося нерозшифрованим, хоча доведено, що це господарські документи.
Цікаво знати
Лінійне письмо «Б» на глиняних табличках розшифрували англійці М. Вентрис (фахівець з армійських шифрів) і Дж.Чедвік у 1952 р. Воно мало 88 знаків, що передавали склади, у тому числі й з одного голосного звука.
Правителі Криту мали могутній флот. Критські кораблі контролювали морські простори, надійно захищаючи острів. Наявність флоту створила умови для безпечної торгівлі, процвітання, збагачення та посилення могутності Критського царства. Жителі Криту розселилися на Балканах та островах Середземномор'я. Розквіт Мінойської палацової цивілізації припав на середину II тис. до н.е. Критська держава не поступалася перед Єгиптом і Вавилоном і вважалася однією з найсильніших держав світу.
Але сталося щось загадкове – в один і той самий час на руїни перетворилися Кносс, Фест, Гурнія та інші міста. Усе, що створювалося зусиллями жителів острова століттями, припинило своє існування за дуже короткий час. Цивілізація на острові Крит зникла близько 1400 р. до н.е. Можливо, причиною загибелі Мінойської палацової цивілізації був землетрус або виверження вулкана, а може, страшна навала ворогів. Вчені й донині не мають однозначної відповіді на це запитання.
Артур Еванс вважав, що загибель цивілізації спричинена природною катастрофою, оскільки під час розкопок Кносського палацу він виявив багато ознак раптової смерті: незавершені ремісничі вироби, покинуті на полях знаряддя праці та ін. На думку Еванса, відбувся настільки могутній землетрус, що відродити після нього цивілізацію було вже неможливо. За 100 км на північ від Криту знаходиться невеличкий острів Санторин (Тера). Тут, на думку геологів, і відбулося виверження вулкана з жахливим вибухом, що знищив частину цього острова та підняв величезну хвилю – цунамі. Імовірно, вона знищила критський флот і спричинила загибель Мінойської цивілізації.
Пит 6