- •3. Розквіт і занепад Мінойської цивілізації
- •2. Археологічні відкриття Ахейської цивілізації
- •3. Розквіт і занепад Ахейської палацової цивілізації
- •Троянська війна 1240-1230 рр. До н.Е.
- •Соціально-економічний розвиток Греції у VIII–VII ст. До н.Е.
- •Велика грецька колонізація VIII—VI ст.
- •2. Виникнення полісу
- •3. Поліс як феномен Грецької цивілізації
- •3.1. Органи управління поліса
- •6.5. Виникнення держави у Спарті
- •1. Виникнення Спартанської держави
- •Виховання спартанців [ред.]
- •Соціальні аспекти спартанської держави [ред.]
- •6.2. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Їх оцінка, демократизація державного ладу
- •Історія. Політична боротьба [ред.]
- •§ 35. Греко-перські війни
- •1. Причини греко-перських війн
- •Греко-перські війни 500-449 рр. До н.Е.
- •2. Похід Дарія і проти скіфів
- •Перський воїн
- •3. Іонійське повстання
- •4. Марафонська битва
- •Грецькі воїни
- •Марафонська битва
- •5. Похід Ксеркса в Грецію
- •Грецька бойова бірема
- •Битва при Фермопілах
- •Саламінська битва
- •6. Завершення і результати греко-перських війн
- •Причини греко-перських воїн. Їх періодизація
- •Повстання мілета і грецьких міст малої азії
- •Перші вторгнення персів у балканську грецію (492—490 рр. До н. Е.)
- •Похід ксеркса
- •Організація делоськой сіммахії (першого афінського морського союзу). Звільнення грецьких полісів малої азії і проток від перського панування
- •Наростання напруженості між афінами і спартою. Військова експедиція афін в єгипет і завершення греко-перських воєн
- •Підсумок
- •6. Завершення і результати греко-перських війн
- •Соціально-економічне положення в греції в першій половині IV ст. До н. Е.
- •Зростання соціальної напруженості в греції IV ст. До н. Е.
- •1. Війни між грецькими містами-державами
- •2. Посилення Македонії за часів Філіппа II
- •Монета Філіппа Македонського
- •3. Підкорення Греції Македонією
- •Фракійські племена в V—IV ст. До н. Е.
- •Македонія в V — першій половині IV ст. До н. Е.
- •Підвищення македонії при філіпі II (359—336 рр. До н. Е.)
- •Боротьба філіпа II за встановлення македонської гегемонії в греції
- •Боротьба промакедонської і антимакедонської партії в афінах. Діяльність демосфена. Встановлення македонської гегемонії в греції
- •§ 42. Східний похід Александра Македонського і утворення елліністичних держав
- •1. Східний похід Александра
- •Битва на річці Ґранік
- •Битва під Гавгамалами
- •2. Імперія Александра Македонського
- •Утворення імперії Александра Македонського
- •Монета Александра Македонського
- •Александрія Єгипетська
- •Особливості формування грецької культури
- •Особливості грецької релігії і громадські свята
- •Грецький театр і література
- •Архітектура і мистецтво в греції у V—IV ст. До н. Е.
- •Заснування Риму та Римське царство [ред.]
- •8. Імператорський період в історії Стародавнього Риму (I ст. До н.Е.-V ст.)
- •Війна з галлами
- •Структура римсько-італійського союзу
- •Початок війни [ред.]
- •Створення римського флоту [ред.]
- •Африканська авантюра Регула [ред.]
- •Закінчення війни [ред.]
- •Мир [ред.]
- •По війні [ред.]
- •Джерела [ред.]
- •Передісторія [ред.]
- •Початковий період війни [ред.]
- •Перехід Ганнібала через Альпи [ред.]
- •Перемоги Ганнібала в Північній Італії [ред.]
- •Ганнібал в Етрурії [ред.]
- •Битва при Тразименському озері [ред.]
- •Тактика Фабія [ред.]
- •Початок військових дій в Іспанії [ред.]
- •Битва при Каннах [ред.]
- •Наслідки битви під Каннами [ред.]
- •Створення антиримської коаліції [ред.]
- •Війна на Сицилії [ред.]
- •Напад Македонії на Іллірію [ред.]
- •Успіхи римлян [ред.] Війна в Іспанії [ред.]
- •Перехід Сифакса на бік римлян [ред.]
- •Військові дії в Італії в 212–209 до н. Е. [ред.]
- •Перелом [ред.]
- •Перемога Риму [ред.] Війна в Африці [ред.]
- •Битва при Замі [ред.]
- •Підсумки [ред.]
- •1 ГайГракх - послідовник реформ свого брата
- •2Трибун ГайГракх та її законопроекти
Македонія в V — першій половині IV ст. До н. Е.
Македонія займала велику територію в північно-західній частині Егейського басейну, на північ від Фессалії і південному заходу від Фракії. За своїм рельєфом і природними умовами Македонія ділиться на внутрішню гірську область і нижню приморську рівнину. Якщо гірські райони були зручні для заняття скотарством, то рівнинні приморські області були досить сприятливі для землеробства. Вигідне географічне положення Македонії на перетині шляхів, які ведуть з Північної Греції у Фракію, Іллірію і до проток, було важливим чинником господарського життя країни. У горах Македонії зростав потрібний для будівництва флоту корабельний ліс, який вивозився у багато полісів Егейського басейну, у тому числі і в Афіни. На початку V ст. до н. е. розвиток македонського суспільства і держави проходив в тісній взаємодії з грецькими полісами. Історія Македонії є органічною частиною історії Балканської Греції. У цей час в Македонії формуються ранньокласові відносини і перша державність. Впливова і багата македонська знать жила в родових селищах, розпоряджалася великими земельними володіннями, мала в розпорядженні значні матеріальні ресурси, складала найближче оточення македонського царя, його раду і називалася гетайрами («товаришами») царя, що підкреслювало її високе соціальне становище. Цар обирався гетайрами з членів якого-небудь знатного роду. З VI ст. до н. е. царів обирали з роду Аргеадів. Аристократи, які правили у своїх областях в якості незалежних князьків, обмежували владу македонського царя, яка на початку V ст. до н. е. носила значною мірою номінальний характер. Великий вплив на розвиток македонського суспільства і держави в V ст. до н. е. зробили грецькі поліси, з якими вступають у різні відносини македонські царі. Під час греко-перських воєн Македонія опинилася в епіцентрі багатьох воєнних подій. При вторгненні Мардонія і Ксеркса македонський цар Александр I (498—454 рр. до н. е.), не маючи сил протистояти перській могутності, був вимушений визнати владу перського царя, надати йому війська і продовольство. Після поразки персів Александр проводить політику зближення з грецькими містами і сприяє поширенню грецької культури в Македонії, за що отримав прізвисько «Філеллін». Встановлення тісних зв’язків з грецьким світом було частиною політики Александра з економічного розвитку країни і її централізації, зміцнення царського авторитету. Він успішно вів війни з самостійними князьками гірської Македонії, прагнучи підпорядкувати їх своїй владі. Розуміючи важливе значення морської торгівлі для господарського життя Македонії, Александр I почав боротьбу з грецькими колоніями на Халкідському півострові, які закривали Македонії вихід до моря. У боротьбі з халкідськими містами Александр зіткнувся з інтересами Афін, що призвело до зростання напруженості між ними. Далекоглядну політику з економічного зміцнення і централізації держави продовжили наступники Александра I. Особливо наполегливо і твердо проводив її цар Архелай (419—399 рр. до н. е.). «Архелай, ставши царем, — говорив Фукідід, — спорудив нинішні укріплення в Македонії, проклав прямі дороги, привів усе в порядок, особливо військову справу, поліпшивши кінноту, озброєння та інші військові пристосування. Він зробив більше, ніж усі передуючі йому вісім царів разом». Архелай заснував нову столицю Пеллу, розташовану неподалік від моря в рівнинній місцевості, перенісши свою резиденцію ближче до економічно міцних областей держави. Македонський цар скористався скрутним становищем Афін в останній період Пелопоннеської війни, уклав з ними союз і добився від Афін визнання деяких своїх захоплень на Халкідіці і в Північній Фессалії. Після вбивства Архелая його політику продовжували інші македонські царі. Особливо велику роль в посиленні Македонії зіграв цар Філіп II, видатний політик, дипломат і полководець.