- •3. Розквіт і занепад Мінойської цивілізації
- •2. Археологічні відкриття Ахейської цивілізації
- •3. Розквіт і занепад Ахейської палацової цивілізації
- •Троянська війна 1240-1230 рр. До н.Е.
- •Соціально-економічний розвиток Греції у VIII–VII ст. До н.Е.
- •Велика грецька колонізація VIII—VI ст.
- •2. Виникнення полісу
- •3. Поліс як феномен Грецької цивілізації
- •3.1. Органи управління поліса
- •6.5. Виникнення держави у Спарті
- •1. Виникнення Спартанської держави
- •Виховання спартанців [ред.]
- •Соціальні аспекти спартанської держави [ред.]
- •6.2. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Їх оцінка, демократизація державного ладу
- •Історія. Політична боротьба [ред.]
- •§ 35. Греко-перські війни
- •1. Причини греко-перських війн
- •Греко-перські війни 500-449 рр. До н.Е.
- •2. Похід Дарія і проти скіфів
- •Перський воїн
- •3. Іонійське повстання
- •4. Марафонська битва
- •Грецькі воїни
- •Марафонська битва
- •5. Похід Ксеркса в Грецію
- •Грецька бойова бірема
- •Битва при Фермопілах
- •Саламінська битва
- •6. Завершення і результати греко-перських війн
- •Причини греко-перських воїн. Їх періодизація
- •Повстання мілета і грецьких міст малої азії
- •Перші вторгнення персів у балканську грецію (492—490 рр. До н. Е.)
- •Похід ксеркса
- •Організація делоськой сіммахії (першого афінського морського союзу). Звільнення грецьких полісів малої азії і проток від перського панування
- •Наростання напруженості між афінами і спартою. Військова експедиція афін в єгипет і завершення греко-перських воєн
- •Підсумок
- •6. Завершення і результати греко-перських війн
- •Соціально-економічне положення в греції в першій половині IV ст. До н. Е.
- •Зростання соціальної напруженості в греції IV ст. До н. Е.
- •1. Війни між грецькими містами-державами
- •2. Посилення Македонії за часів Філіппа II
- •Монета Філіппа Македонського
- •3. Підкорення Греції Македонією
- •Фракійські племена в V—IV ст. До н. Е.
- •Македонія в V — першій половині IV ст. До н. Е.
- •Підвищення македонії при філіпі II (359—336 рр. До н. Е.)
- •Боротьба філіпа II за встановлення македонської гегемонії в греції
- •Боротьба промакедонської і антимакедонської партії в афінах. Діяльність демосфена. Встановлення македонської гегемонії в греції
- •§ 42. Східний похід Александра Македонського і утворення елліністичних держав
- •1. Східний похід Александра
- •Битва на річці Ґранік
- •Битва під Гавгамалами
- •2. Імперія Александра Македонського
- •Утворення імперії Александра Македонського
- •Монета Александра Македонського
- •Александрія Єгипетська
- •Особливості формування грецької культури
- •Особливості грецької релігії і громадські свята
- •Грецький театр і література
- •Архітектура і мистецтво в греції у V—IV ст. До н. Е.
- •Заснування Риму та Римське царство [ред.]
- •8. Імператорський період в історії Стародавнього Риму (I ст. До н.Е.-V ст.)
- •Війна з галлами
- •Структура римсько-італійського союзу
- •Початок війни [ред.]
- •Створення римського флоту [ред.]
- •Африканська авантюра Регула [ред.]
- •Закінчення війни [ред.]
- •Мир [ред.]
- •По війні [ред.]
- •Джерела [ред.]
- •Передісторія [ред.]
- •Початковий період війни [ред.]
- •Перехід Ганнібала через Альпи [ред.]
- •Перемоги Ганнібала в Північній Італії [ред.]
- •Ганнібал в Етрурії [ред.]
- •Битва при Тразименському озері [ред.]
- •Тактика Фабія [ред.]
- •Початок військових дій в Іспанії [ред.]
- •Битва при Каннах [ред.]
- •Наслідки битви під Каннами [ред.]
- •Створення антиримської коаліції [ред.]
- •Війна на Сицилії [ред.]
- •Напад Македонії на Іллірію [ред.]
- •Успіхи римлян [ред.] Війна в Іспанії [ред.]
- •Перехід Сифакса на бік римлян [ред.]
- •Військові дії в Італії в 212–209 до н. Е. [ред.]
- •Перелом [ред.]
- •Перемога Риму [ред.] Війна в Африці [ред.]
- •Битва при Замі [ред.]
- •Підсумки [ред.]
- •1 ГайГракх - послідовник реформ свого брата
- •2Трибун ГайГракх та її законопроекти
Створення антиримської коаліції [ред.]
Карфагенці, користаючись з перемог Ганнібала в Італії, задумали відібрати свої провінції, втрачені під час Першої Пунічної війни. Вони спочатку викликали повстання на Сардинії й вислали туди своє військо, але римлянам пощастило перемогти повстанців. Крім того, в Іспанії справи пунійців йшли все гірше — жертвами нової поразки стали 25000 убитих і 10000 полонених воїнів. Підкріплення ж призначені Ганнібалу були безуспішно використані в спробі захоплення Сардинії.
Війна на Сицилії [ред.]
Докладніше: Облога Сиракуз (214—212 до н. е.)
У Сицилії після укладення союзу з Сиракузамі карфагеняни добилися істотних успіхів. 15 000 армія Сиракуз спільно з пунійськими військами сильно тіснила римські війська. Незабаром з'явився Марк Клавдій Марцелл з сильною армією і рушив на Сиракузи. Місто було великим, і римляни розраховували, що їм вдасться швидко подолати стіни, але несподівано вони зустріли дуже сильний опір, організатором якого був славний грецький математик Архімед. Марцелл був вимушений почати облогу. Карфагеняни тим часом відправили на Сіцілію армію з 25 000 піхотинців, 3 000 вершників і 12 слонів. Марцелл, знайшовся в дуже важкому становищі, не маючи допомоги з Риму. Проте він відбив наступ помічних карфагенських військ і врешті в 211 р. здобув місто. Після деяких місцевих успіхів карфагеняни були вимушені залишити Сицилію. Римляни страшно сплюндрували Сиракузи. У цій боротьбі поліг серед інших Архімед, що сконструював нові воєнні машини, якими боронив місто. Через недовгий час весь острів визнав знову римську владу.
Напад Македонії на Іллірію [ред.]
Докладніше: Перша Македонська війна
Цар Македонії Філіпп V Македонський, виконуючи свої союзницькі зобов'язання напав на римські володіння в Іллірії, проте істотної підтримки Ганнібалу це не принесло.
Успіхи римлян [ред.] Війна в Іспанії [ред.]
Докладніше: Карфагенська імперія в Іспанії
У 214 році до н. е. в Іспанії пунійці програли дві битви, що коштували їм до 12000 убитими, 3000 полоненими і 39 слонів. Таким чином після цілого ряду поразок панування на Піренейському півострові почало переходити до Риму.
Перехід Сифакса на бік римлян [ред.]
У 213 році до н. е. відбулася ще одна подія, яку і в самому Карфагені, і в таборі Ганнібала не могли не сприйняти як серйозну загрозу: брати Сципіони, що успішно воювали на Піренейському півострові, висадилися в Північній Африці. Це була вже друга спроба римського командування перенести війну безпосередньо на територію Карфагенської держави. Цього разу африканська експедиція привела до великого дипломатичного успіху римлян. Їм вдалося скористатися тим, що у карфагенян виникло тертя з одним з нумідійських царів — вождем племені масайсиліїв Сифаксом, і укласти з ним союз. Центуріон Квінт Статорій залишився навіть у Сифакса навчати його воїнів римському бойовому ладу і військовому мистецтву. Результати не забарилися позначитися: незабаром в одній з сутичок масайсилії розбили карфагенян.
Військові дії в Італії в 212–209 до н. Е. [ред.]
Монета, випущена Тарентом під час союзу з Ганнібалом у 212–208 рр. до РХ. Хлопчик верхи на дельфіні — традиційна емблема Тарента (по-грецьки TAPAΣ). Срібна дидрахма
В 212 році до н. е. на сторону Ганнібала перейшов Тарент, а слідом за ним ще декілька міст колишньої Великої Греції. Римляни понесли ще одну поразку, але зуміли обложити Капую.
Місто не здавалося, сподіваючись на допомогу Ганнібала. Прагнучи відвернути сили римлян від цієї облоги, Ганнібал зробив свій єдиний за весь час війни похід на Рим. Він розраховував, що римські війська знімуть самі облогу Капуї і попрямують услід за ним на виручку своєї столиці. Але римляни цього разу розгадали чергову військову хитрість Ганнібала: облога Капуї продовжувалася, а коли карфагеняни підійшли до Риму, вони побачили, що місто готове до довготривалої оборони. Постоявши деякийсь час біля Риму, Ганнібал відійшов, спустошивши навколишню місцевість. Але ніяких наслідків це не мало, а незабаром Капуя здалася — це був рішучий успіх. Римляни напружували всі сили. До війська були покликане все населення від 17 до 47 років, в арміях билися 230 000 чоловік.
Положення Ганнібала після цих невдач стає критичним. У настрої італіків відбувається різкий перелом: місто за містом, община за общиною повертаються під владу Риму. Не отримавши від уряду Карфагена обіцяних підкріплень, Ганнібал удається до останнього засобу: просить свого брата Гасдрубала привести йому на допомогу війська Карфагена, що залишилися в Іспанії.