Ряд китоподібні – Cetacea

Включає біля 80 видів. Пристосувались до існування лише у воді: на суходіл не виходять і, потрапивши на мілководдя, не можуть знятися з мілини. Форма тіла торпедоподібна, інколи з непропорційно великою головою, шийного перехвату немає. Передні кінцівки перетворилися в ласти, задні – редуковані. Шкіра гола, без волосся, дуже еластична, з товстим шаром підшкірного жиру. М’язева хвостова частина тіла дуже рухлива і має шкірястий плавець з горизонтальними лопатями. Частина видів має також спинний плавець. Грудні плавці (ласти) розташовані горизонтально і є стабілізаторами і рулями глибини і повороту; вони відігріють і роль терморегуляторів: віддають надлишок тепла при перегріві тіла під час швидкого руху. Скелет набув деяких особливостей, що робить його подібним до скелету риб. Хребет слабо диференційований: дуже короткий шийний відділ складається з 7 плоских хребців; грудний відділ з 10-17 парами ребер (лише 2-8 пар зчленовуються з грудиною); попереково-крижовий і хвостовий відділи майже не диференційовані. Від задніх кінцівок збереглися лише рудименти тазового поясу – 2 не пов’язані з осьовим скелетом кісточки. В черепі видовжені щелепи.

Ніздрі зміщені на верхню поверхню голови. Повітроносні шляхи утворюють особливі повітряні мішки, які відіграють роль в генерації звуків від низькочастотних (чутні людським вухом) до 200 кГц. Легені пружні і еластичні; за один подих оновлюється 80-90 % повітря, що знаходиться в них (в людини лише 15 %). Альвеоли легень замикаються м’язами-сфінктерами, які утримують повітря при зануренні. Високий вміст гемоглобіну в крові і міоглобіну в м’язах забезпечує китам тривале перебування під водою (кашалоти і пляшконоси – до 1,5 год.). Харчуються, „відціджуючи” дрібні планктонні організми (вусаті кити) або захоплюючи велику здобич конічними зубами (зубаті кити). Шлунок синіх китів здатний вміщувати до 1,5 т дрібних рачків. Народжують у воді, як правило, одне маля раз на 2 роки. Частина видів здійснює регулярні міграції. Узгодження поведінки у зграї, а також під час пошуку їжі здійснюється за допомогою складної системи ехолокації; подібно до кажанів китоподібні наділені своєрідним звуковим „баченням”, тобто здатні розрізняти форму, розміри, характер поверхні, визначати відстань до предмету за допомогою звукової локації.

Підряд вусаті кити – Mystacoceti включає найбільших тварин світу. Харчуються планктонними організмами, захоплюючи їх своєю величезною пащею і відціджуючи з допомогою цідильного апарату – вертикально поставлених трикутних пластин китового вуса. Зовнішні носові отвори парні. Гладкі, або справжні, кити (род. Balaenidae; довжина тіла 5-22 м) дуже малочисельні, їх промисел заборонений. Гренландський кит – Balaena mysticetus населяє північні моря, південний кит – Eubalaena glacilis - житель Південної півкулі. Сірі кити (родина Eschrichtіidae) живуть у прибережних водах. Каліфорнійсько-чукотська популяція сірих китів малочисельна, охотсько-корейська – майже винищена; зимують біля берегів Каліфорнії, нагулюючи літом в Чукотському і Східно-Сибірському морях. Смугастики (род.Balaenopteridae) розмножуються у теплих морях (взимку), нагулюючи літом в холодних морях. Синій кит – Balaenoptera musculus, здобутий у 1926 р. (самка) мав довжину 33 м. , масу більше 150 т. Горбаті кити – Megaptera nodosa поширені від Арктики до Антарктиди.

Підряд зубаті кити - Odontoceti. Щелепи озброєні конічними однорідними зубами. Здобич захоплюють зубами і одночасно всмоктують ротом. Апарат ехолокації добре розвинений, з ним пов’язана характерна асиметрія черепа. Дихальний отвір один (дихало). Родина річкові дельфіни – Platanistidae найдавніші в ряді; раніше жили в морях. В ріки, ймовірно, були витіснені конкурентами. Родина кашалоти – Physeteridae відрізняється значною подушкою на голові, що вміщує спермацет. Нижня щелепа вузька, тому ротова щілина виявляється внизу голови. Найбільший вид зубатих китів – кашалот – Physeter catadon досягає 20 м в довжину. Самка з молодими тримається групами в теплій зоні всіх океанів, самці влітку мігрують до арктичних і антарктичних морів. Один з основних промислових видів.

Родини дзьоборилові – Ziphiidae – кити середньої величини; пляшконосі, дзьоборилі і плавуни в деяких місцях є об’єктами промислу.

Родина дельфіни – Delphinidae нараховує більше 30 видів дрібних зубатих китів (1-10 м довжиною). Живуть зграями (групами); поширені в помірних і теплих широтах, деякі заходять в холодні води. Характерна звукова ехолокація на ультрависоких частотах. Відрізняються складною нервовою діяльністю і „соціальними” інстинктами. Легко піддаються дресируванню. Найбільші дельфіни – касатки - Orcinus orca населяють всі океани; нападають навіть на порівняно великих китів, ластоногих та інших тварин, основна їжа – риба і головоногі молюски. Багато видів дельфінів служить об’єктом промислу. В полярних морях живе великий за розміром дельфін білуха - Delphinapterus leucas і більш рідкісний нарвал - Monodon monocerus, самці якого озброєні довгим бивнем.