Кровоносна система і кровообіг

У ссавців, як і у птахів, велике і мале коло кровообігу відокремлені (роз’єднані). Від лівого шлуночка чотирикамерного серця відходить одна ліва дуга аорти. У більшості видів від неї відділяється коротка безіменна артерія, що ділиться на праву підключичну і сонні (праву і ліву) артерії; ліва підключична артерія відходить самостійно. Спинна аорта – продовження лівої дуги – відгалужує судини до мускулатури і внутрішніх органів (рис. 19).

Лише у небагатьох ссавців однаково розвинені обидві порожнисті вени; у більшості видів права передня порожниста вена приймає в себе безіменну вену, утворену злиттям яремної і лівої підключичної вен. Несиметричні і рудименти задніх кардинальних вен нижчих хребетних – так звані непарні (хребетні) вени, характерні тільки для ссавців. У більшості видів ліва непарна вена з’єднується з правою непарною веною, яка впадає в праву передню порожнисту вену. Характерна відсутність ворітної системи нирок, що пов’язано з особливостями видільних процесів.

Лімфатичні судини відкриваються у венозні судини коло серця. Вони починаються лімфатичними капілярами, що збирають міжтканинну рідину (лімфу). У лімфатичній системі ссавців відсутні лімфатичні серця (пульсуючі ділянки судин), але є лімфатичні вузли (залози), функція яких – очистка лімфи від хвороботворних мікроорганізмів за участю фагоцитарних клітин – лімфоцитів. За хімічним складом лімфа подібна до плазми крові, але бідніша на білки. В лімфатичних судинах, що контактують з травним трактом, лімфа збагачена жирами, молекули яких не можуть проникнути через щільні стінки капілярів кровоносних судин, але легко проходять через більш проникні стінки лімфатичних судин. Форменними елементами лімфи виступають різні типи лімфоцитів (білих кров’яних тілець).

К ровотворні органи спеціалізовані. Кістковий мозок продукує еритроцити, гранулоцити і тромбоцити; селезінка і лімфатичні залози – лімфоцити; ретикуло-ендотеліальна система - моноцити.

Р

Рис. 19. Схема кровоносної системи ссавців:

1, 2 – зовнішня і внутрішня сонні артерії; 3 – підключична артерія; 4 – ліва дуга аорти; 5 – легенева артерія; 6 – ліве передсердя; 7 – праве передсердя; 8 – лівий шлуночок; 9 – правий шлуночок; 10 – спинна аорта; 11 – артерія нутрощева; 12 – ниркова артерія; 13 – клубова артерія; 14 – яремна вена; 15 – підключична вена; 16 – ліва непарна вена; 17 – права непарна вена; 18 – задня порожниста вена; 19 – печінкова вена; 20 – ворітна вена печінки; 21 – печінка; 22 – нирка; 23 – клубова вена.

ечовини аглютиніни, лізини, преципітини і антитоксини нейтралізують або знищують шкідливі речовини, що потрапили в кров. Дрібні еритроцити ссавців не мають ядер, що збільшує ефективність перенесення ними кисню, так як на власне дихання вони витрачають кисню в 9―13 разів менше еритроцитів птахів і у 17―19 разів менше еритроцитів амфібій. Відносний розмір серця більший у більш рухливих і у дрібних тварин. У великих за розмірами видів маса серця складає 0,2―0,7 % від маси тіла, у дрібних – до 1―1,5; у кажанів – 1,3%.

Частота пульсу за хвилину у миші дорівнює 600, у собаки 140, у бика і слона 24. У водних тварин кількість серцевих скорочень зменшується після занурення (у тюленя з 180 у надводному стані до 60―30 під водою), що дозволяє економніше використовувати запаси кисню в легенях і повітроносних порожнинах. Одночасно полегшується вирівнювання тиску крові, яке при швидкому зануренні китоподібних (100―140 м/хв) помітно змінюється за короткий проміжок часу. У всіх водних ссавців різко збільшена кількість міоглобіну в м’язах. Запаси кисню в їх організмі розподіляються наступним чином (в %):

	Легені	Кров	М’язи	Інші органи
Людина	34	41	13	12
Кит	9	41	41	9