Ряд Нандуподібні – Rheiformes

Два види страусоподібних птахів, що населяють саванни та напівпустелі Південної Америки. Від африканських страусів відрізняються меншими розмірами – їхня маса 20—25 кг. Забарвлення їх буре, на задніх кінцівках – по три пальця. З самцем тримаються 2—6 самок, які відкладають до 20—30 яєць у гніздову лунку, що викопує самець. Кладку висиджує тільки самець протягом 6 тижнів, він же водить виводок. Статевозрілими птахи стають у віці 2—3 років.

Ряд Казуароподібні – Casuariiformes

Нелітаючі страусоподібні австралійські птахи. У степах та чагарникових пустелях Австралії живуть Ему – Dromaius novae-hollandiae, – коричнево-бурі птахи, маса яких досягає 40-55 кг. Харчуються вегетативними частинами рослин, можуть наносити збитки посівам. Самка відкладає 8—10 яєць, самець висиджує і водить пташенят. Поза сезоном розмноження тримаються зграями в декілька десятків птахів. У лісах Нової Гвінеї і північно-східної Австралії живуть 3 види казуарів – Casuarius sp. Це крупні, масою до 80—90 кг, чорні птахи, що мають голі і яскраво забарвлені у синій або червоний колір ділянки шкіри на голові і шиї. На голові розвинений роговий виріст – шолом. Тримаються поодиноко або мало чисельними групами, харчуються плодами. Самка відкладає 3—5 яєць, які насиджує самець, він же водить виводок.

Ряд Ківіподібні, або безкрили – Apterygiformes

Найдрібніші зі страусоподібних безкильових птахів, мають масу лише 2—3 кг. Три види одного роду ківі Apteryх живуть у лісах та чагарникових заростях Нової Зеландії. Скелет крила та плечовий пояс сильно редуковані, дзьоб довгий і тонкий, на відміну від усіх інших птахів ніздрі розташовані на кінці дзьоба. Ведуть сутінковий спосіб життя. Харчуються безхребетними. Самка відкладає одне, рідко два яйця масою до 450 г. Висиджує і водить пташеня переважно самець. Статевозрілими птахи стають у віці 3—5 років.

Ряд Тинамуподібні – Tinamiformes

Наземні птахи лісів і степів Південної Америки, нагадують куріпок. На грудині добре розвинений килою, скелет крила і плечовий пояс типово пташині. Крила короткі і широкі. Короткі рульові пера прикриті покривними хвоста. Здатні до активного польоту, але злітають неохоче, коли тікають від ворога. Харчуються різноманітною рослинною і тваринною їжею. Самки відкладають по 2—3 кладки, які насиджують самці, вони ж водять виводки. Пташенята вилуплюються зрячі, покриті пухом, одразу ж залишають гніздо і самі харчуються. Дорослі птахи лише гріють, захищають пташенят та допомагають шукати корм.

Ряд Гагароподібні – Gaviiformes

Ряд включає 5 видів водних птахів, які поширені у помірних та північних широтах Північної півкулі. Тіло і шия цих птахів видовжені, вузька голова несе прямий тонкий дзьоб. Ноги відставлені назад, спрямовані вперед три пальці з’єднані перетинкою. Дуже добре плавають і пірнають, по суші практично не ходять, політ швидкий. Харчуються рибою і водними безхребетними, за якими пірнають на глибину до 25 м. Самка відкладає 2 яйця у примітивне гніздо біля води, насиджують обидва партнери. Пташенята вилуплюються вкриті пухом, можуть одразу добре плавати і пірнати. Батьки годують пташенят 1,5 місяці, поки ті не зможуть літати.

Ряд Пірникозоподібні – Podicipediformes

Водні птахи, поширені по водоймах майже усієї земної кулі. Усього 20 видів. Кожен палець цих птахів має широку шкіряну оторочку і закінчується плоским кігтем. Оперення дуже густе. По землі не ходять. Дуже добре плавають і пірнають. Політ прямолінійний. Харчуються водними безхребетними, дрібною рибою, земноводними. Плаваюче гніздо будують у заростях очерету. Самка відкладає 4—6 яєць, які насиджують обидва партнери. Пташенята покриті густим пухом, забарвлення їх смугасте. Пташенята плавають разом з батьками, відпочивають на спині або під крилами у батьків. Самостійне життя починають у віці 5—6 тижнів, коли зможуть літати.