- •Міністерство освіти і науки України
- •Зоологія хребетних Навчальний посібник
- •Клас хрящові риби – chondrichtyes
- •П ідклас пластинозяброві – Elasmobranchii
- •Надряд акули – Selachomorpha
- •Надряд Скати – Batomorpha
- •Підклас Суцільноголові риби – Holocephali
- •Система класу й характеристика представників окремих рядів
- •Підклас лопатепері риби – sarcopterygii
- •Надряд кистепері риби – crossopterygimorpha
- •Надряд дводишні риби – dipneustomorpha
- •Підклас променепері – actinopterygii
- •Надряд палеоніски – palaeonisci
- •Надряд ганоїдні – ganoidomorpha
- •Костисті риби – teleostei
- •Надряд клюпеоїдні – clupeomorpha
- •Надряд араваноїдні – osteoglossomorpha
- •Надряд ангвілоїдні – anguillomorpha
- •Надряд циприноїдні – cyprinomorpha
- •Надряд атериноїдні – atherinomorpha
- •Надряд параперкоїдні – parapercomorpha
- •Надряд перкоїдні – percomorpha
- •Надряд батрахоидние – batrachoidomorpha
- •Клас земноводні, або амфібії – amphibia
- •Особливості організації земноводних
- •Ряд Безхвості – Anura, seu Ecaudata
- •Ряд Хвостаті – Urodela, seu Caudata
- •Ряд Безногі – Apoda
- •Підклас Анапсіда – Anapsida
- •Підклас Лепідозаври – Lepidosauria
- •Підклас Архозаври – Archosauria
- •Клас птахи – Aves
- •Надряд Плаваючі - Impennes
- •Надряд типові або новопіднебінні птахи - Neognathae Ряд Африканські страуси – Struthioniformes
- •Ряд Нандуподібні – Rheiformes
- •Ряд Казуароподібні – Casuariiformes
- •Ряд Ківіподібні, або безкрили – Apterygiformes
- •Ряд Тинамуподібні – Tinamiformes
- •Ряд Гагароподібні – Gaviiformes
- •Ряд Пірникозоподібні – Podicipediformes
- •Ряд Буревісникоподібні - Procellariiformes
- •Ряд Пеліканоподібні – Pelicaniformes
- •Ряд Лелекоподібні – Ciciniiformes
- •Ряд Гусеподібні – Anseriformes
- •Ряд Соколоподібні, або денні хижаки – Falconiformes
- •Ряд Куроподібні – Galliformes
- •Ряд Журавлеподібні – Gruiformes
- •Ряд Сивкоподібні – Charadriiformes
- •Ряд Голубоподібні – Columbiformes
- •Ряд Папугоподібні – Psittaciformes
- •Ряд Зозулеподібні – Cuculiformes
- •Ряд Совоподібні – Strigiformes
- •Ряд Дрімлюгоподібні – Caprimulgiformes
- •Ряд Серпокрильцеподібні – Apodiformes
- •Ряд Птахи-миші – Coliiformes
- •Ряд Трогоноподібні – Trogoniformes
- •Ряд Ракшеподібні – Caraciiformes
- •Ряд Дятлоподібні – Piciformes
- •Ряд Горобиноподібні – Passeriformes
- •Значення птахів
- •Клас ссавці, або звірі –
- •Скелетно-м’язова система
- •Органи травлення і харчування
- •Органи дихання і газообмін
- •Кровоносна система і кровообіг
- •Органи виділення і водно-сольовий обмін
- •Статеві органи і розмноження
- •Органи чуття
- •Походження і еволюція ссавців
- •На початок крейдового періоду існували Triconodonta, Symmetrodonta, Pantotheria, Multituberculata, Monotremata.
- •Система класу ссавців і огляд сучасних груп Клас ссавці, або звірі, - Mammalia, seu Theria Підклас і. Первозвірі – Prototheria
- •Інфраклас сумчасті – metatheria
- •Інфраклас Вищі звірі, або Плацентарні, – Eutheria, seu Placentalia
- •Ряд Неповнозубі Edentata (Xenarthra)
- •Ряд комахоїдні (мідицеподібні) Insectivora
- •Ряд шерстокрилоподібні, або кагуани, - Dermoptera
- •Ряд рукокрилі – Chiroptera
- •Ряд примати – Primates
- •Підряд нижчі примати або напівмавпи – Prosimii
- •Підряд вищі примати, або мавпи, – Anthropoidea
- •Ряд китоподібні – Cetacea
- •Ряд Сиреноподібні (Sirenia)
- •Ряд хоботні – Proboscidea
- •Ряд непарнокопитні – Perissodactyla
- •Ряд дамани – Hyracoidea
- •Ряд трубкозубоподібні – Tubulidentata
- •Ряд парнокопитні – Artiodactyla
- •Ряд ящуроподібні, панголіни – Pholidota
- •Ряд гризуни - Rodentia (Muriformes)
- •Ряд зайцеподібні - Lagomorpha
Ряд Зозулеподібні – Cuculiformes
Включає близько 130 видів птахів масою від 20 г до 1 кг, поширених майже на усіх материках, але більшість видів живе у тропіках. Дзьоб подовжений, злегка зігнутий. Два пальці ноги спрямовані вперед, два – назад. Харчуються різними комахами й іншими тваринами. Більше половини видів – моногамні, будують примітивне гніздо, відкладають 2—6 яєць, які насиджують обидва партнери, обидва й годують пташенят. В окремих видів спостерігається гніздовий паразитизм – деякі види займають чужі гнізда, де висиджують кладку, інші – підкидають яйця в чужі гнізда.
Ряд Совоподібні – Strigiformes
Налічує близько 140 видів нічних хижих птахів, які населять усі ландшафти земної кулі. Дзьоб сильний, з великим гострим гачком на кінці, з восковицею, яка затулена жорстким пір’ям. Ноги сильні, пальці з міцними, зігнутими кігтями. Великі очі спрямовані вперед, що збільшує поле бінокулярного зору. Дуже добре розвинений слух. М’яке пухнасте пір’я забезпечує безшумний політ. Харчуються різноманітною тваринною їжею, при полюванні орієнтуються, в основному, на слух, менше – на зір. Моногамні, гніздяться в дуплах, ущелинах скель, норах гризунів. Насиджування кладки починають після першого яйця, тому у гнізді одночасно бувають і яйця і пташенята різного віку. Насиджує самка, самець приносить їй їжу. Пташенята вилуплюються сліпі, але опушені, у гнізді залишаються 3—6 тижнів.
Ряд Дрімлюгоподібні – Caprimulgiformes
Близько 90 видів масою від 50 до 700 г; ведуть присмерковий або нічний спосіб життя. Населяють ліси, степи, пустелі, в основному, у тропіках. Дзьоб маленький, але розріз рота великий: щелепний суглоб знаходиться позаду ока. Політ тихий, маневрений, їжу – різноманітних комах – ловлять на льоту, тільки деякі – на землі. Моногамні; у кладці 1—2 яйця, які відкладають у ямку на землі; деякі гніздяться в дуплах. Пташенят годують навіть після того, як вони почнуть літати.
Ряд Серпокрильцеподібні – Apodiformes
Ділиться на два підряди, які добре відрізняються між собою.
Підряд серпокрильці – Apodi включає близько 60 видів дрібних птахів (маса 20—100 г) з маленьким дзьобом та довгими й вузькими крилами. Розріз рота великий, ноги короткі. Політ стрімкий (до 120—170 км/год), маневрений, майже весь час птахи проводять у повітрі. Живуть в горах, лісах, у селах і містах біля людини. Харчуються комахами, яких ловлять у повітрі, п’ють на льоту. Частина видів будує гніздо в дуплах, тріщинах скель, щілинах будівель тощо. Інші види будують гнізда зі слини, яка твердне на повітрі, і прикріпляють їх до гілок, скель, стін будівель. Дорослі особини чорного стрижа Apus apus після похолодання відкочовують на південь, а пташенята впадають у заціпеніння, в якому можуть знаходитись до 5—8 днів, поки не повернуться дорослі.
Підряд колібрі – Trochili об’єднує 320 видів дуже дрібних птахів (маса від 1,6 г). Розповсюджені в Північній та Південній Америці. Дзьоб тонкий і довгий, часто зігнутий, мускулистий язик під час смоктання нектару згортається у трубочку. Забарвлення самців дуже яскраве, з металічним блиском; самки і молоді птахи забарвлені тьмяно. Політ швидкий. Добуваючи з квітів комах або висмоктуючи нектар, колібрі можуть довгий час тріпотіти у повітрі на одному місці. Вночі, при зниженні температури, впадають у заціпеніння. Пар не утворюють. Самка будує маленьке глибоке гніздо, насиджує кладку з 1—2 яєць і сама годує пташенят. Для деяких рослин виконують роль запилювачів.