Ряд шерстокрилоподібні, або кагуани, - Dermoptera

Добре лазять по деревах, характерна здатність до планерувального польоту на відстань більш 60 м з допомогою вкритої шерстю літальної болони, що охоплює всі чотири кінцівки і хвіст. Грудина має невеликий киль. Плоскі ділянки голих підошв несуть присисні диски. Харчуються листям, плодами. 2 види (довжина тіла 36-43 см; маса до 2 кг), що населяють тропічні ліси Південно-Східної Азії: малайський шерстокрил (Cenocephalus variegatus) та філіппінський шерстокрил (C. volans).

Ряд рукокрилі – Chiroptera

Відомо 925 видів пристосованих до польоту ссавців середнього і малого розміру (довжина тіла 3-40 см). Шкіряста літальна перетинка (болона) натягнута між другим-п’ятим пальцями передніх кінцівок, передпліччям, плечем, боками тіла, задніми кінцівками і хвостом . Короткий перший палець передніх кінцівок з кігтем. Дещо гіршими льотними якостями володіють крилани і примітивні кажани, їх крила широкі, з майже заокругленими кінцями, а плечовий суглоб одинарний. У інших видів виникла друга суглобова поверхня, на яку спирається особливий виріст плечової кістки. У найкращих за льотними властивостями – бульдогових кажанів – крила довгі, серпоподібно зігнуті. Тепловіддача з відносно великої поверхні крил зменшується за рахунок того, що її поверхня приблизно на 7-9⁰ С нижча температури тіла. Голова з широкою ротовою щілиною, маленькими очима, а іноді зі складно збудованими вушними раковинами з шкірястим виростом (козелком) при основі слухового проходу. Волосяний покрив густий, одноярусний, шкіряста перетинка вкрита ріденькими волосками. Ліктьова і часто мала гомілкова кістка рудиментарні; променева кістка видовжена і викривлена, довша за плечову; добре розвинена ключиця; плечовий пояс більш потужний, ніж пояс задніх кінцівок. Грудина має невеликий киль. У зв’язку з харчуванням тваринами або м’якими плодами травний тракт в 1,5-4 рази перевищує довжину тіла, шлунок простий, сліпа кишка часто відсутня.

Тварини з сутінковою і нічною активністю. З органів чуття особливого розвитку досягають слух і дотик. Характерна здатність до ехолокації здобичі і перепон; здійснюється у діапазоні від 10 до 200 кГц. Рукокрилі ведуть поодинокий і груповий спосіб життя. В помірних широтах здійснюють сезонні міграції. На зимівлях і місцях денного відпочинку деякі види можуть утворювати скупчення з десятків і навіть сотень особин. Поширені в обох півкулях; відсутні лише на віддалених дрібних островах і у високих широтах. Більш багаточисельні у тропіках. Викопні рештки відомі з раннього еоцена в США.

В оглядах зустрічається поділ ряду на 2 підряди: крилани – Megachiroptera і комахоїдні кажани – Microchiroptera. Ряд включає 17 родин.

Р о д и н а к р и л а н о в і – Pteropodidae (166 видів). Це тварини з довжиною тіла до 40 см, розмахом крил до 170 см. Череп з видовженим лицевим відділом, зуби пристосовані до харчування плодами; кишківника в 4 рази довший за тіло. У місцях денного відпочинку утворюють скупчення до 10 тис. особин. Здійснюють перельоти в місця годівлі, пролітаючи за ніч 90-100 км. Самка народжує 1-2 малят. Поширені від Африки до Австралії. На островах Океанії – єдині ссавці (крім завезених людиною).

Інші 16 родин об’єднують дрібних звірків (довжина тіла 3-14 см) з вкороченим лицевим відділом черепа, які харчуються переважно комахами, деякі рибою, інші можуть ссати кров великих за розмірами тварин або нектар квітів.

Р о д и н а л а н ц е т о н о с о в і (м и ш о х в о с т и) – Rhinopomatidae – всього 3 види найбільш примітивних кажанів; мають довгий хвіст; поширені в Африці і Південній Азії, комахоїдні. Р о д и н а м і ш к о к р и л и – Emballonuridae населяє тропічні і субтропічні області Старого Світу; харчуються комахами і зрідка плодами. В р о д и н і р и б о ї д н и х л е т ю ч и х м и ш е й – Noctilionidae – всього 2 види, які живуть від Мексики до півночі Південної Америки. Ловлять невеличких риб довжиною до 10 см, ракоподібних і великих жуків, хапаючи їх кігтями задніх лап; з допомогою ультразвуку локалізують з відстані близько 2 м здобич, що з’явилась коло поверхні. Живуть групами до 50-80 особин. Р о д и н а н е с п р а в ж н і в а м п і р и – Megadermatidae населяють Австралію, Африку і Південно-Східну Азію. Дрібні види харчуються комахами, великі за розміром поїдають інших кажанів, птахів, дрібних гризунів, жаб.

Р о д и н а п і д к о в о н о с о в і – Rhinolophidae відрізняються будовою носа. Морда має листоподібні шкірясті вирости без волосся, які утворюють „підкову”, що огинає ніздрі з боків і спереду. Ультразвуки передаються цими кажанами через ніздрі; відбите ультразвукове ехо сприймається, як і у всіх кажанів, великими і також складно збудованими вухами. Поширені в помірних і тропічних районах східної півкулі. В Україні представники 3 видів: Rhynolophus hypposideros – підковоніс малий, R. ferrumequinum – підковоніс великий, R. euryale – підковоніс південний. Харчуються комахами.

Р о д и н а л и с т о н о с о в і – Phyllostomidae населяють тропіки і субтропіки Америки; харчуються комахами, нектаром і пилком квітів (дрібні види), невеликими ящірками, птахами, гризунами, кажанами (більші за розмірами види).

Р о д и н а к р о в о с о с о в і – Desmodontidae (зустрічається і як підродина Desmodontinae родини Phyllostomidae). Високоспеціалізовані кажани, що вживають лише кров теплокровних тварин. Вони безболісно для жертви зрізають гострими зубами невеликий шматочок шкіри, а потім ссуть кров язиком, що утворює разом з нижньою губою трубку. В слині є антикоагулянти, що перешкоджають згортанню крові, тому слина в ранці може викликати тривалу, до 8 год., кровотечу; можуть ссати кров півгодини. При високій чисельності вампіри наносять шкоду скотарству, знесилюючи тварин і передаючи їм інфекцію сказу і чуми великої рогатої худоби; нападають і на сплячих людей. 3 види в тропіках і субтропіках Америки.

Р о д и н а г л а д к о н о с і к а ж а н и – Vespertilionidae – об’єднують 318 видів дрібних тварин з довжиною тіла 3-10 см. Більшість видів комахоїдні, деякі харчуються рибою. Здобич ловлять на льоту, але можуть збирати зі стовбурів і землі. Частина видів мігрує на південь, інші впадають у сплячку. Звичайно паруються у вересні-жовтні, але яйця запліднюються тільки навесні спермою, що зберігає життєздатність в статевих шляхах самки. Поширені по всіх материках, за виключенням Антарктиди; не заходять у тундру. В Україні 23 види. Представники: Myotis myotis – нічниця велика, Plecotus auritus – вухань звичайний, Nyctalus noctula – вечірниця дозірна, Pipistrellus pipistrellus – нетопир карликовий, Eptesicus serotinus – лилик пізній.

Р о д и н а б у л ь д о г о в і л е т ю ч і м и ш і – Molossidae відрізняється спеціалізованим літальним апаратом: добре розвинуте подвійне зчленування плечової кістки з лопаткою; крило вузьке, серпоподібне. Мускулистий хвіст і кісткові шпори на задніх кінцівках утворюють ефективний гальмуючий апарат. Політ швидкий і легкий, досягає 60 і більше км/год. Населяють Південну Європу, Азію і Африку, Америку; 80 видів.

Окрім істотного значення рукокрилих в угрупованнях різних зон, а також чималого практичного значення для людини (винищення дрібних комах, поширення деяких захворювань, особливо сказу), значну увагу привертають ехолокаційні механізми цих тварин. Удосконалення ехолокаційних систем досягло такого рівня, що можна говорити про своєрідне „бачення” вухами, так як багато летючих мишей отримують уявлення не лише про положення предмета в просторі, а і його величину, форму і навіть фактуру поверхні.