- •Міністерство освіти і науки України
- •Зоологія хребетних Навчальний посібник
- •Клас хрящові риби – chondrichtyes
- •П ідклас пластинозяброві – Elasmobranchii
- •Надряд акули – Selachomorpha
- •Надряд Скати – Batomorpha
- •Підклас Суцільноголові риби – Holocephali
- •Система класу й характеристика представників окремих рядів
- •Підклас лопатепері риби – sarcopterygii
- •Надряд кистепері риби – crossopterygimorpha
- •Надряд дводишні риби – dipneustomorpha
- •Підклас променепері – actinopterygii
- •Надряд палеоніски – palaeonisci
- •Надряд ганоїдні – ganoidomorpha
- •Костисті риби – teleostei
- •Надряд клюпеоїдні – clupeomorpha
- •Надряд араваноїдні – osteoglossomorpha
- •Надряд ангвілоїдні – anguillomorpha
- •Надряд циприноїдні – cyprinomorpha
- •Надряд атериноїдні – atherinomorpha
- •Надряд параперкоїдні – parapercomorpha
- •Надряд перкоїдні – percomorpha
- •Надряд батрахоидние – batrachoidomorpha
- •Клас земноводні, або амфібії – amphibia
- •Особливості організації земноводних
- •Ряд Безхвості – Anura, seu Ecaudata
- •Ряд Хвостаті – Urodela, seu Caudata
- •Ряд Безногі – Apoda
- •Підклас Анапсіда – Anapsida
- •Підклас Лепідозаври – Lepidosauria
- •Підклас Архозаври – Archosauria
- •Клас птахи – Aves
- •Надряд Плаваючі - Impennes
- •Надряд типові або новопіднебінні птахи - Neognathae Ряд Африканські страуси – Struthioniformes
- •Ряд Нандуподібні – Rheiformes
- •Ряд Казуароподібні – Casuariiformes
- •Ряд Ківіподібні, або безкрили – Apterygiformes
- •Ряд Тинамуподібні – Tinamiformes
- •Ряд Гагароподібні – Gaviiformes
- •Ряд Пірникозоподібні – Podicipediformes
- •Ряд Буревісникоподібні - Procellariiformes
- •Ряд Пеліканоподібні – Pelicaniformes
- •Ряд Лелекоподібні – Ciciniiformes
- •Ряд Гусеподібні – Anseriformes
- •Ряд Соколоподібні, або денні хижаки – Falconiformes
- •Ряд Куроподібні – Galliformes
- •Ряд Журавлеподібні – Gruiformes
- •Ряд Сивкоподібні – Charadriiformes
- •Ряд Голубоподібні – Columbiformes
- •Ряд Папугоподібні – Psittaciformes
- •Ряд Зозулеподібні – Cuculiformes
- •Ряд Совоподібні – Strigiformes
- •Ряд Дрімлюгоподібні – Caprimulgiformes
- •Ряд Серпокрильцеподібні – Apodiformes
- •Ряд Птахи-миші – Coliiformes
- •Ряд Трогоноподібні – Trogoniformes
- •Ряд Ракшеподібні – Caraciiformes
- •Ряд Дятлоподібні – Piciformes
- •Ряд Горобиноподібні – Passeriformes
- •Значення птахів
- •Клас ссавці, або звірі –
- •Скелетно-м’язова система
- •Органи травлення і харчування
- •Органи дихання і газообмін
- •Кровоносна система і кровообіг
- •Органи виділення і водно-сольовий обмін
- •Статеві органи і розмноження
- •Органи чуття
- •Походження і еволюція ссавців
- •На початок крейдового періоду існували Triconodonta, Symmetrodonta, Pantotheria, Multituberculata, Monotremata.
- •Система класу ссавців і огляд сучасних груп Клас ссавці, або звірі, - Mammalia, seu Theria Підклас і. Первозвірі – Prototheria
- •Інфраклас сумчасті – metatheria
- •Інфраклас Вищі звірі, або Плацентарні, – Eutheria, seu Placentalia
- •Ряд Неповнозубі Edentata (Xenarthra)
- •Ряд комахоїдні (мідицеподібні) Insectivora
- •Ряд шерстокрилоподібні, або кагуани, - Dermoptera
- •Ряд рукокрилі – Chiroptera
- •Ряд примати – Primates
- •Підряд нижчі примати або напівмавпи – Prosimii
- •Підряд вищі примати, або мавпи, – Anthropoidea
- •Ряд китоподібні – Cetacea
- •Ряд Сиреноподібні (Sirenia)
- •Ряд хоботні – Proboscidea
- •Ряд непарнокопитні – Perissodactyla
- •Ряд дамани – Hyracoidea
- •Ряд трубкозубоподібні – Tubulidentata
- •Ряд парнокопитні – Artiodactyla
- •Ряд ящуроподібні, панголіни – Pholidota
- •Ряд гризуни - Rodentia (Muriformes)
- •Ряд зайцеподібні - Lagomorpha
Ряд Куроподібні – Galliformes
Цей ряд включає близько 250 видів наземних або наземно-деревних птахів характерної курячої зовнішності. Населяють усі наземні ландшафти. Дзьоб короткий, опуклий. Крила короткі й широкі. Ноги сильні. Від стравоходу відокремлене об’ємне воло. Мускульний шлунок має товсті стінки й вистелений міцною кутикулою. Для кращого перетирання їжі ковтають каміння, яке накопичується в мускульному шлунку і відіграє роль „жорен”. Живляться рослинною їжею: вегетативними частинами рослин, плодами, насінням; також їдять різних безхребетних. У багатьох видів самці крупніші від самок і яскравіше забарвлені. Різниця у розмірах різних відів дуже велика – від 45 г до 8—10 кг.
Смітні кури – Megapodiidae - живуть на островах Малайського архіпелагу і в Австралії. Задовго до початку розмноження самець риє яму і заповнює її рослинним сміттям. Висота такої купи може бути більше 1 м. Поступово в купі, внаслідок гниття, підвищується температура. Після цього самка відкладає у вириті самцем ходи яйця. Самець постійно знаходиться біля гнізда. Коли температура у гнізді підвищується, він розкопує яму, охолоджуючи кладку, при зниженні температури, навпаки, насипає зверху додатковий шар сміття. Інкубація кожного яйця триває близько 2 місяців. Пташенята вилуплюються вкриті коротким пухом, мають маленькі крильця і можуть перепурхувати. Пташенята полишають гніздо, ховаються у чагарнику і починають вести самостійне життя.
Тетерукові – Tetraonidae – трапляються в помірних та північних широтах Північної півкулі, нараховують 18 видів. Ведуть наземно-деревний або наземний спосіб життя. Лісові види – глухар, тетерук – влітку харчуються на землі, а зимою – на деревах, де поїдають бруньки, сережки, ягоди і хвою. Спарювання цих полігамних птахів відбувається на току, висиджує і водить виводок лише самка. Пташенята добре опушені і зрячі, з першого дня харчуються самостійно.
Фазанові – Phasianidae – основна родина ряду, нараховує 175 видів. Заселяють ліси, степи, пустелі, у горах проникають до межі вічних снігів. Корм збирають лише на землі.Частина видів полігамна, інші – моногамні, але пари у багатьох зберігаються лише на період яйцекладки. Гнізда роблять на землі. Насиджує тільки самка, у деяких видів виводок водять обидва партнери. Пташенята можуть літати у віці 1—2 місяців. Особливо різноманітні фазанові тропічної зони – фазани, павичі, аргуси, дикі кури, перепели, куріпки тощо.
Цесарки – Numididae – живуть в Африці на узліссях і в чагарникових заростях. Вони подібні до курей (маса близько 1 кг), але пір’я крапчасте – на темному фоні яскраво-білі чіткі плями, на голові й шиї є ділянки голої, яскраво забарвленої шкіри. Літають мало і погано, лише при небезпеці залітають на дерева або скелі.
У південних районах Північної та в Центральній Америці живуть 2 види диких індичок, яких виділяють у родину індичкових – Meleagrididae.
Практично усі види куроподібних є об’єктами спортивного, а місцями і промислового полювання.
Ряд Журавлеподібні – Gruiformes
Об’єднує близько 190 видів, різноманітних за величиною (маса від 30 г до 16 кг), зовнішністю й екологічними особливостями. Ряд поділяють на 8 підрядів і 20 родин.
Родина трипальцеві – Turnicidae нараховує 15 видів дрібних птахів маса 30—100 г). Заселяють степи і луки теплих широт Східної півкулі. Розмноження своєрідне – токують самки, які потім відкладають кладку і знову починають токувати. Пташенят висиджують і водять самці. У віці 1 місяця пташенята вже самостійні.
Родина справжні журавлі – Gruidae об’єднує 14 видів довгоногих і довгошиїх птахів масою від 2 до 15 кг. Ці птахи мають прямий списоподібний дзьоб. Широко розповсюджені по Землі, живуть на болотах, луках, деякі види – у степах. Пари зберігаються декілька років. Для цієї родини характерне складне токування – групові і парні „танці”. Гніздо будують на землі, у кладці 1—2 яйця. Пташенята починають літати у віці 5—9 тижнів. Харчуються переважно рослинною їжею.
Родина пастушкові – Rallidae об’днує 120 видів (маса від 30 г до 2 кг). Живуть у заростях на берегах водойм, на болотах і вологих луках. Швидко бігають, деякі добре плавають і пірнають. Літають неохоче. Гнізда будують на землі, відкладають 6—12 яєць. Насиджують і водять виводок обидва партнери. Пташенята вилуплюються зрячі, вкриті густим пухом.
Родина дрофині – Otididae включає 22 види птахів, подібних на куроподібних (маса 1—16 кг). Живуть у степах і напівпустелях східної півкулі. Харчуються різноманітною рослинною і тваринною їжею. Відкладають 1—5 яєць, пташенята вилуплюються зрячі, добре опушені, харчуються самостійно.