Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Царик Й.В. Лєснік В.В. - Зоологія хребетних(ще...docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
43.82 Mб
Скачать

Інфраклас Вищі звірі, або Плацентарні, – Eutheria, seu Placentalia

Найбільш високоорганізовані ссавці, пристосовані до різних умов середовища. Головний мозок з добре розвиненим вторинним мозковим склепінням – неопалліумом, права і ліва половини якого з’єднані мозолистим тілом. Завжди є плацента; немає виводкових сумок і сумчастих кісток. Новонароджені малята здатні ссати молоко. Температура тіла у дорослих плацентарних висока і постійна. У більшості видів є молочна і постійна генерація зубів.

Ряд Неповнозубі Edentata (Xenarthra)

Небагаточисленні, в різних напрямках спеціалізовані ссавці, що населяють Південну, Центральну і південь Північної Америки; відомі з раннє - третинного періоду. У третинний період були багаточисленною і різноманітною групою (гігантські мегатерії, мегалонікси розміром з бика, крупні гліптодони з потужним панцирем і ін.). Збереглися відносно дрібні тварини (довжина тіла 12-120 см). Зуби відсутні або не мають емалі, здатні до постійного росту і майже недиференційовані. Р о д и н а м у р а ш к о ї д о в і – Myrmecophagidae характеризується видовженням голови і лицевої частини; ротова щілина вузька, довгий липкий язик пристосований для виловлювання термітів і мурашок; зубів немає. 4 види; живуть в лісах і саванах. Довгі і гострі кігті передніх лап використовують для руйнування стінок термітників.

В р о д и н і л і н и в ц і в Bradypodidae - череп вкорочений в лицевій частині, близько поставлені очі; зуби лише передкутні і кутні, ростуть все життя. Шлунок складний. Температура тіла непостійна (коливається в межах 24-340С). Живуть в лісах. Рослиноїдні (молоде листя, пагони і бруньки дерев). Малорухомі, більшу частину часу проводять у підвішеному стані на гілках. 3 види. Р о д и н а б р о н е н о с ц е в і – Dasypodidae мають зовнішній панцир з вкритих роговим шаром кісткових пластин, з’єднаних рухомо і охоплюючих тіло і хвіст зверху і з боків. В разі небезпеки ховаються у норах, зариваються у землю або згортаються у кулю. Черево і кінцівки вкриті ріденьким волоссям. Передні лапи озброєні потужними кігтями. Живуть на відкритих місцях, рідше у лісах; багато риють; харчуються дрібними тваринами, падлом, поїдають рослини. 20 видів.

Сучасна систематика об’єднує неповнозубих в ряд Xenarthra, що включає біля 30 видів (Wilson, Reeder, 1992).

Ряд комахоїдні (мідицеподібні) Insectivora

Тварини дрібних і середніх розмірів (довжина тіла 3,5-44 см) примітивної будови. Волосяний покрив короткий, м’який або тіло вкрите голками (їжаки). Череп видовжений; слухові барабани недорозвинені. У головному мозку сильно розвинені нюхові долі, півкулі майже без звивин. Активність переважно нічна, у частини видів цілодобова. Народжують 6-14 малят; полігами. Кріт і в минулому хохуля – промислові види; землерийки і їжаки винищують багатьох шкідливих тварин. Широко поширені, крім Австралії, Антарктики і більшої частини Південної Америки. В ряді 7 родин (428 видів). Відомі з пізньокрейдових відкладів.

Р о д и н а ї ж а к о в і - Erinaceidae включає 21 вид (довжина тіла 10-44 см). Морда витягнута і загострена; спинна сторона тіла вкрита голками, а у гімнурових їжаків – жорстким волоссям; здатні згортатися у клубок. Населяють ліси і культурні ландшафти, степи і пустелі. Всеїдні, але надають первагу тваринній їжі. Населяють Африку і Євразію (на північ до межі лісу). У фауні України широко поширений їжак білочеревий (Erinaceus concolor), в степах сходу України зустрічається їжак вухатий (Hemiechinus auritus).

Р о д и н а к р о т о в іTalpidae нараховує 42 види довжиною тіла 5-21 см. Пальці з довгими кігтями; морда видовжена, очі маленькі (у деяких під шкірою), зовнішні вушні раковини малі або відсутні. Цінне хутро у кротів і хохуль. Населяють різноманітні ландшафти; більшість видів живе і харчується в норах; деякі види полюють на поверхні, є види, що добре плавають. У Євразії поширені на північ до 630 п.ш. і на південь до Середземного моря і Південно-Східної Азії; в Північній Америці – від півдня Канади до Мексики. В Україні широко поширений кріт європейський (Talpa europea) і надзвичайно рідкісним видом в теперішній час є хохуля звичайна (Desmana moschata).

Р о д и н а т е н р е к и - Tenrecidae включає 24 види. Населяють Мадагаскар і Коморські острови, де утворюють ряд форм зовні подібних на їжаків, землерийок, ондатр і навіть видр. Очевидно, давня група; відомі з кінця крейди.

Р о д и н а з л а т о к р о т і в (Chrysochloridae) населяє Південну Африку; як і наші кроти, ведуть підземний спосіб життя. Гаїтянський щилинозуб - Solenodon paradoxus (родина Solenodontidae) живе на Гаїті, інший вид - S. cubanus – живе на Кубі; ці великі за розмірами комахоїдні тварини майже винищені.

Р о д и н а з е м л е р и й к и (м і д и ц е в і) Soricidae – невеликі за розмірами (тіло 3,5–18 см) звірки; включає 312 видів. Широко поширені, крім полярних областей, Австралії і Південної Америки. Населяють різноманітні ландшафти з тундрами і пустелями включно, піднімаються в гори до 4 тис. м над рівнем моря. Харчуються дрібними тваринами, інколи насінням. З цілодобовою активністю і чергуванням коротких періодів годування і сну. У землерийок спостерігається зменшення взимку розмірів тіла (також і черепа), що, ймовірно, пояснюється пристосуванням до обмежених запасів їжі і труднощами її добування. Явище сезонних коливань розмірів тіла описане польським зоологом А. Денелем і пізніше названо „феноменом Денеля”. У лісових біоценозах помірних зон землерийки відіграють помітну роль завдяки своїй багаточисельності і високому рівню метаболізму. До цієї родини відносяться найменші з сучасних ссавців – бурозубка крихітка Sorex minutissimus і ін. з вагою 2-3 г. Відомо 312 видів, в фауні Україні 8 видів. Представники: бурозубка звичайна (мідниця звичайна) - Sorex araneus, кутора звичайна (рясоніжка велика) - Neomys fodiens, білозубка білочерева - Crocidura leucodon.

Р о д и н а с т р и б у н ц е в і Macroscelididae поширена в Африці (15 видів). Зовні нагадують тушканчиків, задні кінцівки помітно довші за передні. Звичайно використовують обидві пари кінцівок, при швидкому пересуванні бігом – тільки задні кінцівки. Харчуються комахами, особливо термітами, насінням і плодами. Зараз цю групу тварин виділяють в окремий ряд Macroscelidea з родиною Macroscelididae (Wilson, Reeder, 1992).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.