- •Міністерство освіти і науки України
- •Зоологія хребетних Навчальний посібник
- •Клас хрящові риби – chondrichtyes
- •П ідклас пластинозяброві – Elasmobranchii
- •Надряд акули – Selachomorpha
- •Надряд Скати – Batomorpha
- •Підклас Суцільноголові риби – Holocephali
- •Система класу й характеристика представників окремих рядів
- •Підклас лопатепері риби – sarcopterygii
- •Надряд кистепері риби – crossopterygimorpha
- •Надряд дводишні риби – dipneustomorpha
- •Підклас променепері – actinopterygii
- •Надряд палеоніски – palaeonisci
- •Надряд ганоїдні – ganoidomorpha
- •Костисті риби – teleostei
- •Надряд клюпеоїдні – clupeomorpha
- •Надряд араваноїдні – osteoglossomorpha
- •Надряд ангвілоїдні – anguillomorpha
- •Надряд циприноїдні – cyprinomorpha
- •Надряд атериноїдні – atherinomorpha
- •Надряд параперкоїдні – parapercomorpha
- •Надряд перкоїдні – percomorpha
- •Надряд батрахоидние – batrachoidomorpha
- •Клас земноводні, або амфібії – amphibia
- •Особливості організації земноводних
- •Ряд Безхвості – Anura, seu Ecaudata
- •Ряд Хвостаті – Urodela, seu Caudata
- •Ряд Безногі – Apoda
- •Підклас Анапсіда – Anapsida
- •Підклас Лепідозаври – Lepidosauria
- •Підклас Архозаври – Archosauria
- •Клас птахи – Aves
- •Надряд Плаваючі - Impennes
- •Надряд типові або новопіднебінні птахи - Neognathae Ряд Африканські страуси – Struthioniformes
- •Ряд Нандуподібні – Rheiformes
- •Ряд Казуароподібні – Casuariiformes
- •Ряд Ківіподібні, або безкрили – Apterygiformes
- •Ряд Тинамуподібні – Tinamiformes
- •Ряд Гагароподібні – Gaviiformes
- •Ряд Пірникозоподібні – Podicipediformes
- •Ряд Буревісникоподібні - Procellariiformes
- •Ряд Пеліканоподібні – Pelicaniformes
- •Ряд Лелекоподібні – Ciciniiformes
- •Ряд Гусеподібні – Anseriformes
- •Ряд Соколоподібні, або денні хижаки – Falconiformes
- •Ряд Куроподібні – Galliformes
- •Ряд Журавлеподібні – Gruiformes
- •Ряд Сивкоподібні – Charadriiformes
- •Ряд Голубоподібні – Columbiformes
- •Ряд Папугоподібні – Psittaciformes
- •Ряд Зозулеподібні – Cuculiformes
- •Ряд Совоподібні – Strigiformes
- •Ряд Дрімлюгоподібні – Caprimulgiformes
- •Ряд Серпокрильцеподібні – Apodiformes
- •Ряд Птахи-миші – Coliiformes
- •Ряд Трогоноподібні – Trogoniformes
- •Ряд Ракшеподібні – Caraciiformes
- •Ряд Дятлоподібні – Piciformes
- •Ряд Горобиноподібні – Passeriformes
- •Значення птахів
- •Клас ссавці, або звірі –
- •Скелетно-м’язова система
- •Органи травлення і харчування
- •Органи дихання і газообмін
- •Кровоносна система і кровообіг
- •Органи виділення і водно-сольовий обмін
- •Статеві органи і розмноження
- •Органи чуття
- •Походження і еволюція ссавців
- •На початок крейдового періоду існували Triconodonta, Symmetrodonta, Pantotheria, Multituberculata, Monotremata.
- •Система класу ссавців і огляд сучасних груп Клас ссавці, або звірі, - Mammalia, seu Theria Підклас і. Первозвірі – Prototheria
- •Інфраклас сумчасті – metatheria
- •Інфраклас Вищі звірі, або Плацентарні, – Eutheria, seu Placentalia
- •Ряд Неповнозубі Edentata (Xenarthra)
- •Ряд комахоїдні (мідицеподібні) Insectivora
- •Ряд шерстокрилоподібні, або кагуани, - Dermoptera
- •Ряд рукокрилі – Chiroptera
- •Ряд примати – Primates
- •Підряд нижчі примати або напівмавпи – Prosimii
- •Підряд вищі примати, або мавпи, – Anthropoidea
- •Ряд китоподібні – Cetacea
- •Ряд Сиреноподібні (Sirenia)
- •Ряд хоботні – Proboscidea
- •Ряд непарнокопитні – Perissodactyla
- •Ряд дамани – Hyracoidea
- •Ряд трубкозубоподібні – Tubulidentata
- •Ряд парнокопитні – Artiodactyla
- •Ряд ящуроподібні, панголіни – Pholidota
- •Ряд гризуни - Rodentia (Muriformes)
- •Ряд зайцеподібні - Lagomorpha
Підклас Анапсіда – Anapsida
Ряд черепахи Chelonia, sen Testudines. Сучасні види черепах мають панцир, що обгортає тіло згори, з боків і знизу. Він складається зі спинного (карапакс) і черевного (пластрон) щитів, з’єднаних за допомогою сухожилля, або кістковою перемичкою. Карапакс утворений кістковими пластинками шкірного походження, з якими зростаються ребра і тулубовий відділ хребта. Планстрон утворюється з кісткових пластин, гомологічних ключицям, і черевним ребрам. Панцир зверху вкритий роговими щитками, а у м’якошкірих черепах – м’якою шкірою. Панцир наземних черепах високий, куполоподібний; у прісноводних і, особливо, у морських – сплющений, обтічний. Шийний і хвостовий відділи хребта рухомі; інша його частина приростає до карапаксу. Лопатки й коракоїди вільні. Щелепи позбавлені зубів, але вкриті роговим чохлом, що утворює гострі ріжучі краї. Добре розвинена мускулатура кінцівок і шиї, тулубові м’язи деградовані. Легені великі, мають складну будову. Їхня вентиляція забезпечується, подібно до амфібій, коливаннями дна ротової порожнини з допомогою під’язикового апарату шляхом активного його розтягування під дією плечових і тазових м’язів. Додатковими органами дихання у водних черепах служать густо обплетені капілярами вирости глотки і парні анальні міхурі (вирости клоаки). Головний мозок, в порівнянні зі спинним, відносно невеликий. Зір і нюх розвинуті добре, слух – гірше. Поширені в тропічній та прилеглих частинах помірної зони. Заселяють моря, прісні водойми, болота і суходольні біотопи, зокрема пустелі. Даний ряд нараховує близько 200 видів і складається з 12 родин, що об’єднані в 4 підряди.
Підряд прихованошийні черепахи – Cryptodira охоплює 6 родин (біля 140 видів) прісноводних і сухопутних черепах. Втягуючи голову під панцир, згинають шию S-подібно у вертикальній площині. Прісноводні черепахи – Emyididae мають дрібні й середні розміри; білизько 80 видів населяють водойми Африки, Південної Європи, Азії, Америки. Каспійська черепаха – Clemmys caspica живе у північно-західній Африці, на Піринейському і Балканському півостровах, у Туреччині та Сирії, Ірані й Закавказзі. Болотяна черепаха – Emys orbicularis поширена іще ширше. Заселяє степову зону, Крим, Кавказ; полюбляє стоячі водойми. Сухопутні черепахи – Testudinidae представлені дрібними (довжина біля 12 см), крупними і навіть такими гігантськими видами, як слонова галапагоська черепаха – Testudo elephantopus з панциром завдовжки до 150 см і масою до 400 кг. Поширені в Африці, Південній Європі, Азії, Південній Америці. Середньоазіатська черепаха – Testudo horsfieldi мешкає в глинистих і піщаних пустелях Середньої Азії і Казахстану.
Підряд м’якотілі (м’якошкірні) черепахи – Trionychoideі різняться відсутністю рогового покриву на слаборозвиненому кістковому панцирі, вкритому м’якою шкірою; між пальцями розвинуті плавальні перетинки. Нараховує 25 видів; поширені в прісних водоймах Східної Азії, Африки і Північної Америки. Тріонікс – Тrionyx chinensis трапляється у нас на Далекому Сході; харчується рибою і безхребетними.
Підряд бокошийні черепахи – Pleurodira. Хребці шийного відділу мають довгі поперечні відростки до котрих прикріпляються потужні м’язи – бічні згиначі шиї. При втягуванні голови під панцир, шия згинається в горизонтальній площині (вбік). Заселяють прісні водойми тропіків; їх – біля 45 видів. Усі вони добре плавають і пірнають.
Підряд безщиткові черепахи – Athecae. Панцир складається із багатокутних кісткових пластинок, з’єднаних одна з одною, але не зв’язаних із внутрішнім скелетом. Немає рогового покриву; тіло вкрите шкірою, лише у молодих особин є дрібні рогові луски. Єдиним представником є шкіряста черепаха – Dermochelis coriacea довжиною до 2 м і масою 600 кг. Кінцівки перетворені в ласти. Заселяють тропічні частини океанів; Гольфстрімом інколи заноситься до берегів Європи.
Підряд морські черепахи – Chelonioidei нараховує всього 4 види. Високо спеціалізовані, пристосовані до життя в морях, у зв’язку з чим кінцівки перетворені на ласти. Заселяють екваторіальні води, зрідка запливають в помірні широти. Зелена (супова) черепаха Chelonia mydas з панциром довжиною 80―120 см, вагою до 200―400 кг, харчується в прибережних водах, під час розмноження здійснює далекі міграції – до 2 тис. км, можливо, орієнтується за хімізмом морських течій, а може за сонцем і зірками. В кладці налічується 70―200 кулястих яєць діаметром до 5 см, захищених пергаментною оболонкою. Чисельність супової черепахи дуже скоротилася через надмідре винищення. М’ясо має високі смакові якості, і його навіть завозять в Європу й Америку. Дрібніший вид, черепаха бісса, або каретта – Eretmochelys imbricate, подібна до супової. Довжина її – 60―80 см, заселяє прибережну зону тропічних морів обох півкуль. Важливий об’єкт промислу. У галантерейній промисловості використовують рогові пластинки, які вкривають панцир.