- •Міністерство освіти і науки України
- •Зоологія хребетних Навчальний посібник
- •Клас хрящові риби – chondrichtyes
- •П ідклас пластинозяброві – Elasmobranchii
- •Надряд акули – Selachomorpha
- •Надряд Скати – Batomorpha
- •Підклас Суцільноголові риби – Holocephali
- •Система класу й характеристика представників окремих рядів
- •Підклас лопатепері риби – sarcopterygii
- •Надряд кистепері риби – crossopterygimorpha
- •Надряд дводишні риби – dipneustomorpha
- •Підклас променепері – actinopterygii
- •Надряд палеоніски – palaeonisci
- •Надряд ганоїдні – ganoidomorpha
- •Костисті риби – teleostei
- •Надряд клюпеоїдні – clupeomorpha
- •Надряд араваноїдні – osteoglossomorpha
- •Надряд ангвілоїдні – anguillomorpha
- •Надряд циприноїдні – cyprinomorpha
- •Надряд атериноїдні – atherinomorpha
- •Надряд параперкоїдні – parapercomorpha
- •Надряд перкоїдні – percomorpha
- •Надряд батрахоидние – batrachoidomorpha
- •Клас земноводні, або амфібії – amphibia
- •Особливості організації земноводних
- •Ряд Безхвості – Anura, seu Ecaudata
- •Ряд Хвостаті – Urodela, seu Caudata
- •Ряд Безногі – Apoda
- •Підклас Анапсіда – Anapsida
- •Підклас Лепідозаври – Lepidosauria
- •Підклас Архозаври – Archosauria
- •Клас птахи – Aves
- •Надряд Плаваючі - Impennes
- •Надряд типові або новопіднебінні птахи - Neognathae Ряд Африканські страуси – Struthioniformes
- •Ряд Нандуподібні – Rheiformes
- •Ряд Казуароподібні – Casuariiformes
- •Ряд Ківіподібні, або безкрили – Apterygiformes
- •Ряд Тинамуподібні – Tinamiformes
- •Ряд Гагароподібні – Gaviiformes
- •Ряд Пірникозоподібні – Podicipediformes
- •Ряд Буревісникоподібні - Procellariiformes
- •Ряд Пеліканоподібні – Pelicaniformes
- •Ряд Лелекоподібні – Ciciniiformes
- •Ряд Гусеподібні – Anseriformes
- •Ряд Соколоподібні, або денні хижаки – Falconiformes
- •Ряд Куроподібні – Galliformes
- •Ряд Журавлеподібні – Gruiformes
- •Ряд Сивкоподібні – Charadriiformes
- •Ряд Голубоподібні – Columbiformes
- •Ряд Папугоподібні – Psittaciformes
- •Ряд Зозулеподібні – Cuculiformes
- •Ряд Совоподібні – Strigiformes
- •Ряд Дрімлюгоподібні – Caprimulgiformes
- •Ряд Серпокрильцеподібні – Apodiformes
- •Ряд Птахи-миші – Coliiformes
- •Ряд Трогоноподібні – Trogoniformes
- •Ряд Ракшеподібні – Caraciiformes
- •Ряд Дятлоподібні – Piciformes
- •Ряд Горобиноподібні – Passeriformes
- •Значення птахів
- •Клас ссавці, або звірі –
- •Скелетно-м’язова система
- •Органи травлення і харчування
- •Органи дихання і газообмін
- •Кровоносна система і кровообіг
- •Органи виділення і водно-сольовий обмін
- •Статеві органи і розмноження
- •Органи чуття
- •Походження і еволюція ссавців
- •На початок крейдового періоду існували Triconodonta, Symmetrodonta, Pantotheria, Multituberculata, Monotremata.
- •Система класу ссавців і огляд сучасних груп Клас ссавці, або звірі, - Mammalia, seu Theria Підклас і. Первозвірі – Prototheria
- •Інфраклас сумчасті – metatheria
- •Інфраклас Вищі звірі, або Плацентарні, – Eutheria, seu Placentalia
- •Ряд Неповнозубі Edentata (Xenarthra)
- •Ряд комахоїдні (мідицеподібні) Insectivora
- •Ряд шерстокрилоподібні, або кагуани, - Dermoptera
- •Ряд рукокрилі – Chiroptera
- •Ряд примати – Primates
- •Підряд нижчі примати або напівмавпи – Prosimii
- •Підряд вищі примати, або мавпи, – Anthropoidea
- •Ряд китоподібні – Cetacea
- •Ряд Сиреноподібні (Sirenia)
- •Ряд хоботні – Proboscidea
- •Ряд непарнокопитні – Perissodactyla
- •Ряд дамани – Hyracoidea
- •Ряд трубкозубоподібні – Tubulidentata
- •Ряд парнокопитні – Artiodactyla
- •Ряд ящуроподібні, панголіни – Pholidota
- •Ряд гризуни - Rodentia (Muriformes)
- •Ряд зайцеподібні - Lagomorpha
Ряд Птахи-миші – Coliiformes
Шість видів дрібних довгохвостих африканських птахів, які, як миші (звідси назва), бігають у заростях чагарників, розшукуючи собі їжу – комах, насіння, ягоди.
Ряд Трогоноподібні – Trogoniformes
Нараховує 35 видів. Населяють тропічні ліси обох півкуль. Харчуються плодами, насінням, комахами.
Ряд Ракшеподібні – Caraciiformes
Включає близько 200 видів, різних за величиною (маса від 10 г до 4 кг), зовнішнім виглядом і екологічним особливостям. Більшість живе у тропіках. Забарвлення яскраве. Моногамні. Гніздяться у дуплах, ущелинах, норах, іноді групами. Пташенята вилуплюються голі, сліпі, у гнізді залишаються, доки не почнуть літати. Ряд поділяють на чотири підряди: підряд рибалочкові – Alcedines, підряд бджолоїдкові – Meropes, підряд ракшеві – Coracii, підряд птахів-носорогів – Bucerotes.
Ряд Дятлоподібні – Piciformes
Об’єднує близько 400 видів птахів масою від 6 до 300 г, які живуть переважно на деревах. Їжу збирають у кроні та на стовбурах, зрідка – на землі. Моногамні. Гніздяться у дуплах, деякі риють гніздові нори. Пташенята вилуплюються сліпі та голі, залишаються у гнізді, доки не почнуть літати. Ряд поділяють на 2 підряди.
Підряд примітивні дятлоподібні – Galbulae включає 170 видів, поширених у лісах і чагарникових заростях тропічної зони. Харчуються плодами, насінням, різними комахами, у тому числі, бджолами й осами, окремі види можуть перетравлювати віск. Деякі види – типові гніздові паразити.
Підряд справжні дятли – Pici об’єднує близько 200 видів птахів з типовою зовнішністю дятлів. Поширені у помірних і тропічних широтах обох півкуль. Дзьоб прямий, міцний. Два пальця ноги спрямовані вперед, а два назад, кігті міцні, сильно зігнені. Тонкий і довгий язик може висуватись на довжину дзьоба, щетинки на ньому дозволяють витягати комах з щілин. При пересуванні по стовбурам дятли чіпляються за нерівності кори і спираються на жорсткий хвіст. Різних комах збирають на стовбурах і гілках, видолблюють їх з-під кори. Також їдять насіння.
Ряд Горобиноподібні – Passeriformes
Дуже великий ряд, який об’єднує близько 5000 видів птахів (приблизно 60% усіх птахів, які живуть тепер). Поширені на усіх континентах, крім Антарктики, мають різні розміри, зовнішність і екологічні особливості. Харчуються тваринною або рослинною їжею, є види, які їдять різну їжу. Найчастіше моногамні, але зустрічається й полігамія. Гнізда будують дуже старанно, у гілках, ущелинах скель, дуплах, на землі тощо. Пташенята вилуплюються сліпі, голі, залишаються у гнізді, доки не досягнуть розмірів дорослих і не вкриються пір’ям.
Ряд поділяють на 4 підряди, які включають 50—70 родин.
Підряд рогодзьоби – Eurylalmi включає 14 видів лісових птахів, поширених в Африці й Південно-Східної Азії. За рядом особливостей подібні до ракшеподібних.
Підряд кричущі горобині, або тираннові – Clamatores об’єднує близько 1000 видів , які поширені у тропіках обох півкуль. Особливо різноманітні й багаточисельні у Південній Америці.
Підряд примітивні горобині – Menurae – лише 4 види, які зустрічаються у небагатьох районах Австралії. Птахи-ліри зовні нагадують фазанів (маса 500—800 г). Живуть у лісах, швидко бігають, літають зрідка. Токуючи, самець розправляє хвіст так, що він стає подібним на ліру. Полігамні; будує гніздо, насиджує єдине яйце і вигодовує пташеня лише самка.
Підряд співочі горобині – Passeres (Oscines) нараховує близько 4000 видів. Поширені в усіх широтах на усіх континентах, лише у Південній Америці за чисельністю і багатоманіттю видів поступаються кричущим горобиним. Розміри (маса від 4 г до 1,5 кг), зовнішність та звички цих птахів дуже різноманітні. У нижній гортані добре розвинені 5—7 пар голосових м’язів, а нижні кільця зростаються у кістковий барабан – резонатор. Нижче описані кілька родин цього підряду.
Родина жайворонкові – Alaudidae включає близько 70 видів, які живуть на відкритих ландшафтах. Задній палець закінчується довгим прямим кігтем. Живляться на землі безхребетними і насінням. Гнізда будують на землі. Самці співають у повітрі.
Родина ластівкові – Hirundinidae об’єднує близько 80 видів гострокрилих птахів, які добре літають. Дзьоб маленький, але розріз рота великий. Здобич – різних комах – ловлять у повітрі або на льоту схоплюють з гілок, каміння тощо. Гніздуються на берегах річок, на узліссях, багато видів – у поселеннях людини. Частина видів будує гнізда з часточок ґрунту, зліплюючи їх липкою слиною, інші риють нори або гніздяться в дуплах.
Родина ворόнові – Corvidae – нараховує близько 100 досить крупних видів (маса 50 г – 1,5 кг). Мають велику голову з великим дзьобом. Гніздяться на деревах, у тріщинах скель, у дуплах. Багато видів – всеїдні.
Родина райські птахи – Paradisaeidae – об’єднує близько 40 видів. Населяють густі ліси Нової Гвінеї, зустрічаються в Австралії. Самці забарвлені яскраво, мають оздобне пір’я, яке утворює комірці, чуби, пучки на боках або крилах. У забарвленні самок переважають сіро-коричневі відтінки. Токують групами – 10—20 самців збираються у кроні дерева і розпушують пір’я, приймають різні пози, злітають і знову, з криками, сідають. Про пташенят піклується лише самка.
Родина синицеві – Paridae – невеликі птахи, які гніздяться, в основному, в дуплах. Кладки до 10—16 яєць, висиджує самка, самець її годує, пташенят годують обидва партнери. Харчуються комахами, ягодами, насінням.
Родина дроздові – Turididae – об’єднує близько 300 видів птахів різних розмірів (маса 10—200 г) і зовнішності. Заселяють усі наземні ландшафти. Живляться безхребетними, насінням, ягодами. Багато видів – чудові співаки.
Родина кропивянкові – Sylviidae – включає більше 400 видів дрібних птахів (маса 6—40 г). Більшість видів трапляється лише у східній півкулі; населяють усі ландшафти. Багато видів – чудові співаки. Живляться різними безхребетними, ягодами. Перелітні.
Родина плискові – Motaciillidae – об’єднує близько 50 видів дрібних птахів (маса 20—30 г) з характерною зовнішністю, які населяють відкриті ландшафти або узлісся.
Родина шпакові – Sturnidae – включає близько 100 видів, які населяють відкриті ландшафти і узлісся східної півкулі, хоча шпак звичайний Sturnus vulgaris успішно акліматизувався у Північній Америці й на багатьох островах. Гнізда роблять в укриттях – дуплах, щілинах будівель тощо. Харчуються на землі, на деревах та кущах, поїдають різних безхребетних, ягоди, насіння, проростки рослин. Корисні знищенням масових видів шкідливих комах.
Родина в’юркові – Fringillidae – об’єднують близько 500 видів. Широко розповсюджені, населяють різноманітні ландшафти – від тундр до гір. Багато видів – хороші співаки. Самці забарвлені яскравіше, ніж самки. Живляться, переважно, насінням, але поїдають і велику кількість комах. Харчуються у кронах дерев, на траві й на землі. Пташенят вигодовують комахами.