Інфраклас сумчасті – metatheria

Налічують понад 250 видів 9 родин одного ряду Сумчасті – Marsupialia. Різноманітні за розмірами тіла – від 4 см (сумчаста миша) до 1,6 м (сірий кенгуру) і за екологічною спеціалізацією. Температура тіла в середньому вища і менш мінлива, ніж у однопрохідних (близько 36ºС). Тривалість вагітності невелика: у американського опосума 8―14 днів, у гігантського кенгуру 30―40 днів. Народжують недорозвинених зародків, доношуючи їх у сумці (при масі дорослого сірого кенгуру 60―70 кг маса новонародженого всього 80 г). Вони відразу ж самі залізають в сумку, відшукують сосок і присмоктуються до нього. Нерідко мати вилизує стежку на череві, допомагаючи новонародженому швидше потрапити в сумку і присмоктатися до соска, куди відкриваються протоки молочних залоз. Він розбухає на кінці, заповнюючи ротову порожнину новонародженого. Гортань при цьому піднімається, притискаючись до хоан; при цьому дихальні і травні шляхи роз’єднуються, чим забезпечується дихання одночасно з харчуванням. За допомогою спеціальних м’язів молоко періодично впорскується в рот маляти. У сумці вони сидять різний термін залежно від виду. Тривалість лактації від 60 у дрібних до 200―250 днів у великих видів. Найхарактернішою ознакою сумчастих є сумчасті кістки, розміщені на лобкових кістках (є у самиць і у самців). Каракоїд зливається з лопаткою. Зуби мінливі за кількістю і будовою, що пов’язане з характером харчування. Піхва і матка подвійні; відповідно у багатьох пеніс двороздільний.

Найбільш стародавніх сумчастих знайдено у верхніх крейдових відкладах Північної Америки. У Європі існували з еоцена до міоцена. Батьківщина сумчастих, ймовірно, північна півкуля, і у Австралію вони, очевидно, потрапили з Азії. Зараз опосуми поширені частково в Північній і Південній Америці, ценолестові – в Південній Америці, сумчасті мурашкоїди і кроти – лише в Австралії, вомбати – в Австралії і Тасманії, хижі сумчасті, бандикути, кускуси і кенгуру – в Австралії, Тасманії і Новій Гвінеї. У Австралії, де не було плацентарних ссавців, сумчасті утворили ряд екологічних типів – наземних, риючих, деревних, хижих, рослинноїдних і всеїдних, - надзвичайно подібних до аналогічних форм плацентарних ссавців. Така конвергентна еволюція обумовлена, з одного боку, подібністю загального плану будови обох інфракласів, а з іншого – структурою угруповань, що завжди складаються з автотрофів продуцентів (рослин), споживачів первинної продукції (тварин - фітофагів) і споживачів вторинної продукції (хижаків - зоофагів).

Родина о п о с у м и – Didelphidae представлена тваринами довжиною тіла 7―50 см; нараховує 84 види. Всеїдні, з перевагою комахоїдності. Активні переважно в нічний і сутінковий час; ведуть наземний або деревний спосіб життя. Самки народжують від 4 до 20 малят.

Родина х и ж і с у м ч а с т і – Dasyuridae включає дуже дрібних тварин (сумчасті миші – Antechinus з довжиною тіла 4―10 см) і досить великих (сумчастий вовк – Thylacinus, довжина тіла 100―110 см). М’ясоїдні або комахоїдні види. Сумчастий мурашкоїд (род. Myrmecobiidae) харчується мурахами і термітами, веде, на відміну від хижих, денний спосіб життя. Сумчастий кріт (род. Notoryctidae) за зовнішнім виглядом, способом життя і харчування нагадує нашого крота. Родина б а н д и к у т и, або с у м ч а с т і б о р с у к и, – Peramelidae включає 19 видів рухливих невеликих за розміром тварин, що населяють долини річок і узлісся; харчування змішане. Родина ц е н о л е с т о в і – Caenolestidae зовні нагадують щурів або землерийок; харчуються різноманітними безхребетними; лісові мешканці. Родина к у с к у с и – Phalangeridae включає дуже різноманітних за зовнішнім виглядом тварин, що нагадують мишей, щурів, білок, куниць і лисиць; довжина тіла 6―80 см. Більшість видів рослинноїдні, деякі всеїдні або комахоїдні.

Родина Phascolarctidae включає своєрідного сумчастого ведмедя, або коалу – Phascolarctos cinereus. Вомбати (3 види, родина Vombatidae) – мешканці степів, саван і лісів, що риють довгі нори; харчуються травою, корінням і корою дерев. Самка народжує лише одне маля. Ззовні нагадують бабаків.

Родина кенгуру – Macropodidae нараховує 54 види. Довжина тіла коливається в межах 25―160 см, хвоста 15―105 см, маса від 1,4 до 90 кг. Переважно наземні тварини; 9 видів об’єднані в рід деревні кенгуру Dendrolagus. Пересуваються стрибками на задніх кінцівках зі швидкістю до 50 км/год. Кенгуру рослинноїдні і лише деякі поїдають дрібних тварин. У перетравлюванні клітковини важливу роль відіграють симбіонти. Самка народжує 1―2 малят. Великі за розмірами види мають господарське значення (цінне хутро, м’ясо). Деякі види розводять на спеціальних фермах. Представники: сірий кенгуру – Macropus gigantea, рудий кенгуру – Macropus rufus, болотяний валлаби – Wallabia bicolor.