- •Міністерство освіти і науки України
- •Зоологія хребетних Навчальний посібник
- •Клас хрящові риби – chondrichtyes
- •П ідклас пластинозяброві – Elasmobranchii
- •Надряд акули – Selachomorpha
- •Надряд Скати – Batomorpha
- •Підклас Суцільноголові риби – Holocephali
- •Система класу й характеристика представників окремих рядів
- •Підклас лопатепері риби – sarcopterygii
- •Надряд кистепері риби – crossopterygimorpha
- •Надряд дводишні риби – dipneustomorpha
- •Підклас променепері – actinopterygii
- •Надряд палеоніски – palaeonisci
- •Надряд ганоїдні – ganoidomorpha
- •Костисті риби – teleostei
- •Надряд клюпеоїдні – clupeomorpha
- •Надряд араваноїдні – osteoglossomorpha
- •Надряд ангвілоїдні – anguillomorpha
- •Надряд циприноїдні – cyprinomorpha
- •Надряд атериноїдні – atherinomorpha
- •Надряд параперкоїдні – parapercomorpha
- •Надряд перкоїдні – percomorpha
- •Надряд батрахоидние – batrachoidomorpha
- •Клас земноводні, або амфібії – amphibia
- •Особливості організації земноводних
- •Ряд Безхвості – Anura, seu Ecaudata
- •Ряд Хвостаті – Urodela, seu Caudata
- •Ряд Безногі – Apoda
- •Підклас Анапсіда – Anapsida
- •Підклас Лепідозаври – Lepidosauria
- •Підклас Архозаври – Archosauria
- •Клас птахи – Aves
- •Надряд Плаваючі - Impennes
- •Надряд типові або новопіднебінні птахи - Neognathae Ряд Африканські страуси – Struthioniformes
- •Ряд Нандуподібні – Rheiformes
- •Ряд Казуароподібні – Casuariiformes
- •Ряд Ківіподібні, або безкрили – Apterygiformes
- •Ряд Тинамуподібні – Tinamiformes
- •Ряд Гагароподібні – Gaviiformes
- •Ряд Пірникозоподібні – Podicipediformes
- •Ряд Буревісникоподібні - Procellariiformes
- •Ряд Пеліканоподібні – Pelicaniformes
- •Ряд Лелекоподібні – Ciciniiformes
- •Ряд Гусеподібні – Anseriformes
- •Ряд Соколоподібні, або денні хижаки – Falconiformes
- •Ряд Куроподібні – Galliformes
- •Ряд Журавлеподібні – Gruiformes
- •Ряд Сивкоподібні – Charadriiformes
- •Ряд Голубоподібні – Columbiformes
- •Ряд Папугоподібні – Psittaciformes
- •Ряд Зозулеподібні – Cuculiformes
- •Ряд Совоподібні – Strigiformes
- •Ряд Дрімлюгоподібні – Caprimulgiformes
- •Ряд Серпокрильцеподібні – Apodiformes
- •Ряд Птахи-миші – Coliiformes
- •Ряд Трогоноподібні – Trogoniformes
- •Ряд Ракшеподібні – Caraciiformes
- •Ряд Дятлоподібні – Piciformes
- •Ряд Горобиноподібні – Passeriformes
- •Значення птахів
- •Клас ссавці, або звірі –
- •Скелетно-м’язова система
- •Органи травлення і харчування
- •Органи дихання і газообмін
- •Кровоносна система і кровообіг
- •Органи виділення і водно-сольовий обмін
- •Статеві органи і розмноження
- •Органи чуття
- •Походження і еволюція ссавців
- •На початок крейдового періоду існували Triconodonta, Symmetrodonta, Pantotheria, Multituberculata, Monotremata.
- •Система класу ссавців і огляд сучасних груп Клас ссавці, або звірі, - Mammalia, seu Theria Підклас і. Первозвірі – Prototheria
- •Інфраклас сумчасті – metatheria
- •Інфраклас Вищі звірі, або Плацентарні, – Eutheria, seu Placentalia
- •Ряд Неповнозубі Edentata (Xenarthra)
- •Ряд комахоїдні (мідицеподібні) Insectivora
- •Ряд шерстокрилоподібні, або кагуани, - Dermoptera
- •Ряд рукокрилі – Chiroptera
- •Ряд примати – Primates
- •Підряд нижчі примати або напівмавпи – Prosimii
- •Підряд вищі примати, або мавпи, – Anthropoidea
- •Ряд китоподібні – Cetacea
- •Ряд Сиреноподібні (Sirenia)
- •Ряд хоботні – Proboscidea
- •Ряд непарнокопитні – Perissodactyla
- •Ряд дамани – Hyracoidea
- •Ряд трубкозубоподібні – Tubulidentata
- •Ряд парнокопитні – Artiodactyla
- •Ряд ящуроподібні, панголіни – Pholidota
- •Ряд гризуни - Rodentia (Muriformes)
- •Ряд зайцеподібні - Lagomorpha
Інфраклас сумчасті – metatheria
Налічують понад 250 видів 9 родин одного ряду Сумчасті – Marsupialia. Різноманітні за розмірами тіла – від 4 см (сумчаста миша) до 1,6 м (сірий кенгуру) і за екологічною спеціалізацією. Температура тіла в середньому вища і менш мінлива, ніж у однопрохідних (близько 36ºС). Тривалість вагітності невелика: у американського опосума 8―14 днів, у гігантського кенгуру 30―40 днів. Народжують недорозвинених зародків, доношуючи їх у сумці (при масі дорослого сірого кенгуру 60―70 кг маса новонародженого всього 80 г). Вони відразу ж самі залізають в сумку, відшукують сосок і присмоктуються до нього. Нерідко мати вилизує стежку на череві, допомагаючи новонародженому швидше потрапити в сумку і присмоктатися до соска, куди відкриваються протоки молочних залоз. Він розбухає на кінці, заповнюючи ротову порожнину новонародженого. Гортань при цьому піднімається, притискаючись до хоан; при цьому дихальні і травні шляхи роз’єднуються, чим забезпечується дихання одночасно з харчуванням. За допомогою спеціальних м’язів молоко періодично впорскується в рот маляти. У сумці вони сидять різний термін залежно від виду. Тривалість лактації від 60 у дрібних до 200―250 днів у великих видів. Найхарактернішою ознакою сумчастих є сумчасті кістки, розміщені на лобкових кістках (є у самиць і у самців). Каракоїд зливається з лопаткою. Зуби мінливі за кількістю і будовою, що пов’язане з характером харчування. Піхва і матка подвійні; відповідно у багатьох пеніс двороздільний.
Найбільш стародавніх сумчастих знайдено у верхніх крейдових відкладах Північної Америки. У Європі існували з еоцена до міоцена. Батьківщина сумчастих, ймовірно, північна півкуля, і у Австралію вони, очевидно, потрапили з Азії. Зараз опосуми поширені частково в Північній і Південній Америці, ценолестові – в Південній Америці, сумчасті мурашкоїди і кроти – лише в Австралії, вомбати – в Австралії і Тасманії, хижі сумчасті, бандикути, кускуси і кенгуру – в Австралії, Тасманії і Новій Гвінеї. У Австралії, де не було плацентарних ссавців, сумчасті утворили ряд екологічних типів – наземних, риючих, деревних, хижих, рослинноїдних і всеїдних, - надзвичайно подібних до аналогічних форм плацентарних ссавців. Така конвергентна еволюція обумовлена, з одного боку, подібністю загального плану будови обох інфракласів, а з іншого – структурою угруповань, що завжди складаються з автотрофів продуцентів (рослин), споживачів первинної продукції (тварин - фітофагів) і споживачів вторинної продукції (хижаків - зоофагів).
Родина о п о с у м и – Didelphidae представлена тваринами довжиною тіла 7―50 см; нараховує 84 види. Всеїдні, з перевагою комахоїдності. Активні переважно в нічний і сутінковий час; ведуть наземний або деревний спосіб життя. Самки народжують від 4 до 20 малят.
Родина х и ж і с у м ч а с т і – Dasyuridae включає дуже дрібних тварин (сумчасті миші – Antechinus з довжиною тіла 4―10 см) і досить великих (сумчастий вовк – Thylacinus, довжина тіла 100―110 см). М’ясоїдні або комахоїдні види. Сумчастий мурашкоїд (род. Myrmecobiidae) харчується мурахами і термітами, веде, на відміну від хижих, денний спосіб життя. Сумчастий кріт (род. Notoryctidae) за зовнішнім виглядом, способом життя і харчування нагадує нашого крота. Родина б а н д и к у т и, або с у м ч а с т і б о р с у к и, – Peramelidae включає 19 видів рухливих невеликих за розміром тварин, що населяють долини річок і узлісся; харчування змішане. Родина ц е н о л е с т о в і – Caenolestidae зовні нагадують щурів або землерийок; харчуються різноманітними безхребетними; лісові мешканці. Родина к у с к у с и – Phalangeridae включає дуже різноманітних за зовнішнім виглядом тварин, що нагадують мишей, щурів, білок, куниць і лисиць; довжина тіла 6―80 см. Більшість видів рослинноїдні, деякі всеїдні або комахоїдні.
Родина Phascolarctidae включає своєрідного сумчастого ведмедя, або коалу – Phascolarctos cinereus. Вомбати (3 види, родина Vombatidae) – мешканці степів, саван і лісів, що риють довгі нори; харчуються травою, корінням і корою дерев. Самка народжує лише одне маля. Ззовні нагадують бабаків.
Родина кенгуру – Macropodidae нараховує 54 види. Довжина тіла коливається в межах 25―160 см, хвоста 15―105 см, маса від 1,4 до 90 кг. Переважно наземні тварини; 9 видів об’єднані в рід деревні кенгуру Dendrolagus. Пересуваються стрибками на задніх кінцівках зі швидкістю до 50 км/год. Кенгуру рослинноїдні і лише деякі поїдають дрібних тварин. У перетравлюванні клітковини важливу роль відіграють симбіонти. Самка народжує 1―2 малят. Великі за розмірами види мають господарське значення (цінне хутро, м’ясо). Деякі види розводять на спеціальних фермах. Представники: сірий кенгуру – Macropus gigantea, рудий кенгуру – Macropus rufus, болотяний валлаби – Wallabia bicolor.