- •Теорія механізмів і машин
- •Лекції з курсу “Теорія механізмів і машин”
- •Лекція 16 планетарні механізми
- •Лекція 1 загальні відомості значення і зміст курсу теорії механізмів і машин
- •1) Структурний аналіз;
- •2) Кінематичний аналіз;
- •3) Динамічний аналіз.
- •Деякі відомості з історії розвитку науки про машини
- •Механізм
- •Основна література
- •Лекція 2 структура і класифікація механізмів кінематичні пари та їх класифікація
- •Кінематичні ланцюги та їх класифікація
- •Кінематичні з'єднання
- •Структурна формула п.Л.Чебишова.
- •Зайві ступені вільності і умови зв'язку
- •Заміна вищих кінематичних пар нижчими
- •Лекція 3 основний принцип утворення механізмів
- •Структурні групи плоских механізмів задовольняють умову
- •Структурна класифікація плоских механізмів
- •Структурні групи і механізми II класу
- •Структурні групи і механізми III класу
- •Структурні групи і механізми IV класу
- •Приклади структурного аналізу плоских механізмів
- •Лекція 4 кінематичне дослідження механізмів задачі і методи кінематичного дослідження механізмів
- •Плани швидкостей
- •План прискорень
- •Плани швидкостей і прискорень кулісного механізму
- •Підставивши (5.9) у (5.8), одержимо
- •Метод засічок
- •Побудова діаграм переміщення
- •Дослідження руху механізмів методом кінематичних діаграм
- •Метод хорд
- •1) Зростанню ординат кривої, що диференціюється, відповідають додатні значення ординат диференціальної кривої, а зменшенню — від'ємні значення;
- •2) При максимумі кривої, що диференціюється, диференціальна крива переходить через нуль від додатних значень ординат до від'ємних, а при мінімумі — від від'ємних значень ординат до додатних;
- •3) Точці перегину кривої, що диференціюється, відповідає максимум або мінімум на диференціальній кривій. Аналітитчне дослідження кінематики механізмів
- •Лекція 7
- •Силовий розрахунок плоских механізмів
- •Без урахування сил тертя
- •Основні задачі силового розрахунку
- •Статична визначеність структурної групи
- •Методика і порядок силового розрахунку механізмів
- •Силовий розрахунок групи II класу і виду
- •Силовий розрахунок механізму і класу
- •Рівняння (7.5) набуває вигляду:
- •Лекція 8 зведення сил і моментів сил
- •Підставивши вирази (8.2) у рівняння (8.1), дістанемо:
- •Підставляючи рівність (8.4) і (8.5) у рівняння (8.1), знаходимо:
- •Зведення мас і моментів інерції
- •Лекція 9 рівняння руху механізму
- •При обертовому русі початкової ланки після зведення сил і мас маємо:
- •Режими руху механізму
- •Механічний коефіцієнт корисної дії
- •Коефіцієнт корисної дії машини
- •Послідовне з'єднання механізмів
- •Паралельне з'єднання механізмів
- •Лекція 10 важіль м.Є. Жуковського
- •Дослідження руху механізмів методом віттенбауера
- •Дослідження руху механізмів методом жуковського
- •Середня швидкість і коефіцієнт нерівномірності руху машини
- •Визначення коефіцієнта нерівномірності руху машини за допомогою кривої віттенбауера
- •Підставляючи у формулу (11.10) вирази (11.9), маємо:
- •Визначення моменту інерції маховика методом віттенбауера
- •Розв'язуючи рівняння (11.6) і (11.7) відносно і знаходимо:
- •Підносячи праві і ліві частини цих рівнянь до квадрата, записуємо
- •Підставляючи (11.22) у рівняння (11.10), знаходимо:
- •Визначення розмірів маховика
- •Якщо маса обода маховика практично може бути взята як
- •Регулятори швидкості
- •Лекція 13 передачі. Загальні відомості
- •Основні характеристики передач
- •Фрикційні передачі
- •Фрикційні передачі з гнучкими ланками
- •Зубчасті передачі. Загальні відомості
- •Типи зубчастих передач
- •Геометричні параметри циліндричного зубчастого колеса
- •Висота ділильної ніжки
- •Лекція 14 багатоланкові зубчасті механізми загальні відомості
- •1) Зубчасті механізми з нерухомими осями всіх коліс (такі передачі називають серіями зубчастих коліс);
- •2) Зубчасті механізми з рухомими осями окремих коліс (епіциклічні передачі, деколи — планетарні, важільно-зубчасті). Зубчасті механізми з нерухомими осями коліс
- •Ступінчаста зубчаста передача
- •Паразитна зубчаста передача
- •Лекція 15 зубчасті механізми з рухомими осями коліс
- •Диференціальні механізми
- •Комбіновані (багатоланкові) зубчасті механізми
- •Замкнуті диференціальні механізми
- •Графічне визначення передаточних відношень зубчастих механізмів
- •Лекція 15 зубчасті механізми з рухомими осями коліс
- •Диференціальні механізми
- •Комбіновані (багатоланкові) зубчасті механізми
- •Замкнуті диференціальні механізми
- •Графічне визначення передаточних відношень зубчастих механізмів
- •Лекція 16 планетарні механізми
- •Синтез планетарних механізмів
- •Вибір схеми планетарного механізму;
- •2) Вибір чисел зубів, що забезпечують задане передаточне відношення. Вибір схеми планетарного механізму
- •Вибір числа зубів планетарного механізму
- •2) Сусідство;
- •3) Можливість складання передачі;
- •4) Усунення підрізання й інтерференції зубчастих коліс та самогальмування передачі.
- •Склавши почленно залежності (16.9), після перетворень дістанемо
- •Лекція 17 основна теорема зубчастого зачеплення
- •Ковзання профілів зубів
- •Лекція 18 властивості і рівняння евольвенти кола
- •4. Евольвента починається на основному колі і завжди розташована за його межами.
- •Розв'язуючи це рівняння відносно θ, маємо
- •Теоретичні вихідний і твірний контури
- •Лекція 19 способи нарізання зубчастих коліс
- •Спосіб копіювання
- •Спосіб обкатки (огинання)
- •Геометричні та кінематичні умови існування передачі
- •1) Забезпечення плавності роботи зубчастої передачі;
- •2) Усунення підрізання зубів;
- •3) Усунення загострення зубів;
- •Коефіцієнт перекриття
- •Лекція 20 підрізання зубів
- •Загострення зубів
- •Інтерференція зубів
- •Лекція 21 кулачкові механізми
- •Загальні відомості
- •Основні типи кулачкових механізмів
- •Замикання ланок кулачкового механізму
- •Основні параметри кулачкових механізмів
- •Кінематичний аналіз кулачкових механізмів
- •Лекція 22 кінематичний синтез кулачкових механізмів
- •Графічний спосіб
- •Аналітичний спосіб
- •Зміщений кулачковий механізм з роликовим штовхачем Графічний спосіб
- •Аналітичний спосіб
- •Кулачковий механізм з роликовим коромислом Графічний спосіб
- •Аналітичний спосіб
- •Лекція 23 динамічний синтез кулачкових механізмів
- •Графічний спосіб
- •Аналітичний спосіб
- •Кулачковий механізм із загостреним або роликовим коромислом
- •Лекція 24 тертя і знос у машинах
- •Види тертя
- •Тертя ковзання
- •Кут і конус тертя
- •Тертя в поступальних кінематичних парах
- •Тертя на похилій площині
- •Ккд похилої площини
- •Лекція 25 тертя гнучкої ланки
- •Із співвідношення (25.3) і (25.4) випливає:
- •Тертя ковзання змащених тіл
- •Тертя кочення
- •На практиці інколи користуються умовною безрозмірною величиною
Структурні групи плоских механізмів задовольняють умову
Wгр = 3n – 2p5 – p4 = 0, (3.1)
структурні групи просторових механізмів —
Wгр = 6n – 5p5 – 4p4 – 3p3 – 2p2 – p1 = 0.
Як плоскі, так й просторові структурні групи використовуються не тільки при структурному синтезі, але й при аналізі механізмів.
Структурна класифікація плоских механізмів
Структурна класифікація механізмів, основи якої було закладено Л.В.Ассуром і далі розвинуто І.І.Артоболевським, В.В.Добровольським та іншими вченими, є однією з найраціональніших класифікацій плоских механізмів. Перевагою цієї класифікації є те, що вона пов'язана з методами кінематичного, силового та динамічного дослідження механізмів.
В основу структурної класифікації механізмів покладено основний принцип утворення механізмів. Нагадаємо, що будь-який механізм можна одержати шляхом приєднання до механізму І класу структурних груп, умовою існування яких є рівність (2.15) [Л.2].
Згідно з лекцією 2, усі кінематичні пари IV класу, що входять до складу плоского механізму, можна замінити парами V класу, тому залежність (3.1) можна переписати так:
3n – 2p5 = 0,
звідки:
(3.2)
Оскільки числа ланок і пар можуть бути тільки цілими, то умову (3.2) задовольнятимуть тільки такі сполучення чисел ланок і кінематичних пар, які входять у групу:
n 2 4 6 8 …
p5 3 6 9 12 …
Характерно, що до складу структурної групи може входити тільки парне число ланок.
Вибираючи різні сполучення цих чисел, які задовольняють умову (3.2), можна дістати групи різного виду. Усі добуті таким способом групи можна поділити на класи. Як буде показано далі, поділ груп на класи зумовлений методами кінематичного і силового аналізу, властивими групам кожного класу.
Структурні групи і механізми II класу
Як видно з наведеного вище, найпростішою групою буде та група, яка складається з двох ланок і трьох кінематичних пар V класу (рис. 3.3,а). Така група дістала назву структурної групи (групи Ассура) П класу II порядку, або двоповідкової групи. Порядок групи визначається кількістю елементів пар, якими група приєднується до основного механізму. У групі, зображеній на рис. 3.3,a, вільні елементи мають дві пари (В і D), якими група може приєднуватися до інших ланок.
Групи II класу бувають п'яти видів залежно від кількості обертових і поступальних пар та їхнього взаємного розташування. Назвемо групу, яка має дві ланки і три обертові пари, І видом групи II класу.
Усі інші види груп II класу можна одержати заміною окремих обертових пар поступальними. Якщо одну з крайніх обертових пар замінити поступальною, одержимо групу П виду (рис. 3.3,б,в). Група, зображена на рис. 3.3,в,є окремий ви падок групи, зображеної на рис. 3.3, б, у якій довжина відрізка СD = 0.
Рис. 3.3
III вид групи II класу зображено на рис. 3.3, г, д (на рис. 3.3,д СD = 0). Тут поступальною замінено середню обертову пару. Якщо замінити дві крайні обертові пари поступальними, то одержимо групу II класу IV виду (рис. 2.35, е, є). На рис. 3.3, є відрізки BС = СD = 0. І нарешті, у групі V виду (рис. 3.3, ж, з) поступальними замінені крайня і середня обертові пари (на рис. 3.3, з ВС = 0). При заміні всіх обертових пар поступальними одержимо клиновий механізм (W=1).
На рис. 3.4 і 3.5 показано приклади найпростіших механізмів, де використовуються групи II класу всіх п'яти видів.
На рис. 3.4,а зображено шарнірний чотириланковий механізм АВСD з ланками: 0 — стояк; 1 — кривошип; 2 — шатун; 3 — коромисло. Ланка 1, яка повертається на 360° навколо нерухомої осі, називається кривошипом; ланка 2, яка утворює кінематичні пари тільки з рухомими ланками, називається шатуном; ланка 3, яка здійснює коливальний рух, — коромислом. Шарнірний чотириланковий механізм залежно від розмірів ланок може бути трьох видів: кривошипно-коромисловий (рис. 3.4, а); двокривошипний (ланки 1, 3 здійснюють повний поворот, рис. 3.4, б); двокоромисловий (ланки 1, 3 коливаються, рис. 3.4, в).
Рис.3.4
Прикладом механізму, де використовується група II класу II виду, є кривошипно-повзунковий (або коромислово-повзунковий) механізм (рис. 3.5,а); III виду — кривошипно-кулісний механізм (рис. 3.5,б); IV виду — тангенсний механізм (рис. 3.5,в); V виду — синусний механізм (рис. 3.5,г).
Рис.3.5
Механізми, до складу яких входять тільки групи II класу, називаються механізмами II класу. Більшість механізмів, які застосовуються у сучасній техніці, належать до механізмів цього класу.