- •Теорія механізмів і машин
- •Лекції з курсу “Теорія механізмів і машин”
- •Лекція 16 планетарні механізми
- •Лекція 1 загальні відомості значення і зміст курсу теорії механізмів і машин
- •1) Структурний аналіз;
- •2) Кінематичний аналіз;
- •3) Динамічний аналіз.
- •Деякі відомості з історії розвитку науки про машини
- •Механізм
- •Основна література
- •Лекція 2 структура і класифікація механізмів кінематичні пари та їх класифікація
- •Кінематичні ланцюги та їх класифікація
- •Кінематичні з'єднання
- •Структурна формула п.Л.Чебишова.
- •Зайві ступені вільності і умови зв'язку
- •Заміна вищих кінематичних пар нижчими
- •Лекція 3 основний принцип утворення механізмів
- •Структурні групи плоских механізмів задовольняють умову
- •Структурна класифікація плоских механізмів
- •Структурні групи і механізми II класу
- •Структурні групи і механізми III класу
- •Структурні групи і механізми IV класу
- •Приклади структурного аналізу плоских механізмів
- •Лекція 4 кінематичне дослідження механізмів задачі і методи кінематичного дослідження механізмів
- •Плани швидкостей
- •План прискорень
- •Плани швидкостей і прискорень кулісного механізму
- •Підставивши (5.9) у (5.8), одержимо
- •Метод засічок
- •Побудова діаграм переміщення
- •Дослідження руху механізмів методом кінематичних діаграм
- •Метод хорд
- •1) Зростанню ординат кривої, що диференціюється, відповідають додатні значення ординат диференціальної кривої, а зменшенню — від'ємні значення;
- •2) При максимумі кривої, що диференціюється, диференціальна крива переходить через нуль від додатних значень ординат до від'ємних, а при мінімумі — від від'ємних значень ординат до додатних;
- •3) Точці перегину кривої, що диференціюється, відповідає максимум або мінімум на диференціальній кривій. Аналітитчне дослідження кінематики механізмів
- •Лекція 7
- •Силовий розрахунок плоских механізмів
- •Без урахування сил тертя
- •Основні задачі силового розрахунку
- •Статична визначеність структурної групи
- •Методика і порядок силового розрахунку механізмів
- •Силовий розрахунок групи II класу і виду
- •Силовий розрахунок механізму і класу
- •Рівняння (7.5) набуває вигляду:
- •Лекція 8 зведення сил і моментів сил
- •Підставивши вирази (8.2) у рівняння (8.1), дістанемо:
- •Підставляючи рівність (8.4) і (8.5) у рівняння (8.1), знаходимо:
- •Зведення мас і моментів інерції
- •Лекція 9 рівняння руху механізму
- •При обертовому русі початкової ланки після зведення сил і мас маємо:
- •Режими руху механізму
- •Механічний коефіцієнт корисної дії
- •Коефіцієнт корисної дії машини
- •Послідовне з'єднання механізмів
- •Паралельне з'єднання механізмів
- •Лекція 10 важіль м.Є. Жуковського
- •Дослідження руху механізмів методом віттенбауера
- •Дослідження руху механізмів методом жуковського
- •Середня швидкість і коефіцієнт нерівномірності руху машини
- •Визначення коефіцієнта нерівномірності руху машини за допомогою кривої віттенбауера
- •Підставляючи у формулу (11.10) вирази (11.9), маємо:
- •Визначення моменту інерції маховика методом віттенбауера
- •Розв'язуючи рівняння (11.6) і (11.7) відносно і знаходимо:
- •Підносячи праві і ліві частини цих рівнянь до квадрата, записуємо
- •Підставляючи (11.22) у рівняння (11.10), знаходимо:
- •Визначення розмірів маховика
- •Якщо маса обода маховика практично може бути взята як
- •Регулятори швидкості
- •Лекція 13 передачі. Загальні відомості
- •Основні характеристики передач
- •Фрикційні передачі
- •Фрикційні передачі з гнучкими ланками
- •Зубчасті передачі. Загальні відомості
- •Типи зубчастих передач
- •Геометричні параметри циліндричного зубчастого колеса
- •Висота ділильної ніжки
- •Лекція 14 багатоланкові зубчасті механізми загальні відомості
- •1) Зубчасті механізми з нерухомими осями всіх коліс (такі передачі називають серіями зубчастих коліс);
- •2) Зубчасті механізми з рухомими осями окремих коліс (епіциклічні передачі, деколи — планетарні, важільно-зубчасті). Зубчасті механізми з нерухомими осями коліс
- •Ступінчаста зубчаста передача
- •Паразитна зубчаста передача
- •Лекція 15 зубчасті механізми з рухомими осями коліс
- •Диференціальні механізми
- •Комбіновані (багатоланкові) зубчасті механізми
- •Замкнуті диференціальні механізми
- •Графічне визначення передаточних відношень зубчастих механізмів
- •Лекція 15 зубчасті механізми з рухомими осями коліс
- •Диференціальні механізми
- •Комбіновані (багатоланкові) зубчасті механізми
- •Замкнуті диференціальні механізми
- •Графічне визначення передаточних відношень зубчастих механізмів
- •Лекція 16 планетарні механізми
- •Синтез планетарних механізмів
- •Вибір схеми планетарного механізму;
- •2) Вибір чисел зубів, що забезпечують задане передаточне відношення. Вибір схеми планетарного механізму
- •Вибір числа зубів планетарного механізму
- •2) Сусідство;
- •3) Можливість складання передачі;
- •4) Усунення підрізання й інтерференції зубчастих коліс та самогальмування передачі.
- •Склавши почленно залежності (16.9), після перетворень дістанемо
- •Лекція 17 основна теорема зубчастого зачеплення
- •Ковзання профілів зубів
- •Лекція 18 властивості і рівняння евольвенти кола
- •4. Евольвента починається на основному колі і завжди розташована за його межами.
- •Розв'язуючи це рівняння відносно θ, маємо
- •Теоретичні вихідний і твірний контури
- •Лекція 19 способи нарізання зубчастих коліс
- •Спосіб копіювання
- •Спосіб обкатки (огинання)
- •Геометричні та кінематичні умови існування передачі
- •1) Забезпечення плавності роботи зубчастої передачі;
- •2) Усунення підрізання зубів;
- •3) Усунення загострення зубів;
- •Коефіцієнт перекриття
- •Лекція 20 підрізання зубів
- •Загострення зубів
- •Інтерференція зубів
- •Лекція 21 кулачкові механізми
- •Загальні відомості
- •Основні типи кулачкових механізмів
- •Замикання ланок кулачкового механізму
- •Основні параметри кулачкових механізмів
- •Кінематичний аналіз кулачкових механізмів
- •Лекція 22 кінематичний синтез кулачкових механізмів
- •Графічний спосіб
- •Аналітичний спосіб
- •Зміщений кулачковий механізм з роликовим штовхачем Графічний спосіб
- •Аналітичний спосіб
- •Кулачковий механізм з роликовим коромислом Графічний спосіб
- •Аналітичний спосіб
- •Лекція 23 динамічний синтез кулачкових механізмів
- •Графічний спосіб
- •Аналітичний спосіб
- •Кулачковий механізм із загостреним або роликовим коромислом
- •Лекція 24 тертя і знос у машинах
- •Види тертя
- •Тертя ковзання
- •Кут і конус тертя
- •Тертя в поступальних кінематичних парах
- •Тертя на похилій площині
- •Ккд похилої площини
- •Лекція 25 тертя гнучкої ланки
- •Із співвідношення (25.3) і (25.4) випливає:
- •Тертя ковзання змащених тіл
- •Тертя кочення
- •На практиці інколи користуються умовною безрозмірною величиною
Аналітичний спосіб
Аналітичний спосіб визначення розмірів такого кулачкового механізму полягає в розв'язанні рівняння (23.5) відносно r0 (інколи відносно е) при на фазі віддалення при силовому замиканні або на фазі віддалення й наближення при геометричному замиканні. Тоді маємо:
для центрального кулачкового механізму (23.7)
для зміщеного кулачкового механізму (23.8)
Отже, для знаходження мінімального радіуса кулачка необхідно дослідити залежності (23.7) і (23.8) на максимум значень r0, прийнявши, що .
Для багатьох законів радіус r0, визначений за формулами (23.7) або (23.8), буде при ; тоді . Підставивши ці значення, отримаємо формули для визначення мінімального радіуса кулачка:
центрального кулачкового механізму (23.9)
зміщеного кулачкового механізму (23.10)
Знак “+” перед ексцентриситетом e відповідає лівому його розташуванню від осі А, знак “—” - правому при умові, що штовхач рухається вгору, а кулачок обертається проти годинникової стрілки.
Кулачковий механізм із загостреним або роликовим коромислом
У такому механізмі (рис. 23.2,а) кут тиску (без врахування сил тертя у вищій парі В) утворений нормаллю п—п, вздовж якої напрямлена реакція кулачка на коромисло, і напрямком переміщення (швидкості) точки , що належить коромислу 2 ( ).
Рис.23.2
Для виведення залежності кута тиску від геометричних параметрів механізму будуємо повернутий на 90° у бік обертання кулачка план швидкостей у заданому положенні механізму. Тоді відрізок рb1 = АВ (рис. 23.2) зображує в масштабі v швидкість точки В1; , — відносну швидкість ; — швидкість точки В2; у масштабі ці відрізки визначають аналоги швидкостей, зокрема .
Тоді з трикутника маємо
(23.11)
Відрізок ВК=е можна розглядати як змінне зміщенню вихідної ланки (коромисла), під яким розуміють довжину перпендикуляра, поставленого з центра обертання кулачка на напрямок швидкості точки контакту коромисла В з профілем кулачка:
(23.12)
Для визначення відрізка у = АК розглянемо прямокутний трикутник АВС, з якого маємо
(23.13)
Підставивши значення е і у в залежність (23.11), дістанемо
(23.14)
Правило знаків у (23.11) і (23.14) таке саме, як і у випадку (23.10).
У рівність (23.14) не входить мінімальний радіус кулачка. Для його визначення можна скористатися умовою
(23.15)
З рівності (23.14) випливає, що при заданому законі руху коромисла ВС, початковому куті 0 довжині коромисла збільшення міжосьової відстані призводить до зменшення кута тиску і збільшення габаритів механізму.
Отже, для визначення графічним способом кута тиску або передачі у коромислових механізмах необхідно у Відповідних положеннях коромисла з центра ролика В (або з точки контакту коромисла та профілю кулачка) відкласти вздовж лінії коромисла ВС у масштабі повернутий на 90° вектор аналога швидкостей і його кінець (точку ) з'єднати з центром обертання кулачка. Тоді гострий кут між лінією Аb2 і положенням коромисла ВС визначає кут передачі (кут тиску визначається лінією Аb2 і перпендикуляром АК, поставленим з центра обертання кулачка на положення коромисла ВС). Ця властивість повернутого аналога швидкостей коромисла використовується при динамічному Синтезі коромислових кулачкових механізмів.
Для визначення мінімального радіуса кулачка і положення осі обертання кулачка (рис. 23.3) необхідно, щоб було задано: закони руху кулачка і коромисла = (), його довжина і максимально допустимий кут тиску (або мінімально допустимий кут передачі: ).
Порядок побудови:
1. Вибираємо центр обертання коромисла С і будуємо його крайні положення, маючи заданим кут і траєкторію точки В.
2. Згідно з діаграмою переміщення розмічаємо траєкторію точки В коромисла ВС, як показано на рис. 22.5, а,б (див.лекцію 22). Нехай це будуть точки B1, B2, B3 і т. д. Далі, на променях СB1, СB2, СB3 і т.д. відкладаємо в масштабі довжини аналоги швидкостей точки B2 , де — аналоги кутових швидкостей, тобто відрізки .
Рис. 23.3
3. Значення відкладаємо на фазі віддалення від точки В на продовженні коромисла ВС, якщо кулачок і коромисло обертаються в протилежних напрямках, і до центра С, якщо вони обертаються в один бік. Така побудова дає геометричне місце точок , повернутих планів швидкостей точки .
4. Через одержані точки , проводимо прямі під кутом до напрямку коромисла у всіх його положеннях, як показано на рис. 23.3. Проведені лінії відділяють зону (на рисунку заштрихована), в якій можна вибрати центр обертання кулачка А і буде забезпечена умова або .
Механізм матиме найменші габарити, якщо вибрати центр обертання кулачка в точці . Звичайно, центр обертання вибирають дещо нижче, наприклад у точці А. Тоді, з'єднавши точку А з точками С і В0, визначимо мінімальний радіус кулачка , міжосьову відстань і початковий кут :