Оцінювання якості продукції

О цінювання якості є необхідним для визначення можливостей запровадження конкретного товару на ринок, установлення його ціни. При цьому з'ясовується також відповідність властивостей виробу (послуги) вимогам споживачів, визначаються головні на­прямки їх поліпшення.

Оцінювання якості продукції передбачає вибір номенклатури показників, визначення їх значень і співвідношення з аналогіч­ними показниками, що взяті за базу для порівняння. Як правило, показники якості являють собою кількісну характеристику однієї або кількох властивостей продукції, котрі визначаються відпові­дно до умов її створення чи використання. Варто пам'ятати, що параметри продукції та показники її якості — це речі нетотожні. Перші кількісно визначають усі властивості товару, другі — ли­ше функціонально-корисні, тобто ті, які задовольняють певні по­треби покупців. Залежно від кількості властивостей товару, що розглядаються, розрізняють комплексні та одиничні показники якості. Відносну характеристику якості товару, що є наслідком порівняння її показників із відповідними базовими, заведено вважати так званим рівнем якості. Цей показник, по суті, є міри­лом якості, і включає технічний рівень виробу, добротність його виготовлення, ефективність експлуатації або використання.

54

Технічний рівень якості визначається з допомогою системи спе­ціальних показників, що являють собою кількісну характеристику найсуттєвіших однорідних властивостей товару (послуги). Най­більше застосування в маркетинговій діяльності мають одиничні показники, які характеризують окремі властивості товару. Сучасна класифікація показників якості є дуже різноманітною (табл. 8).

Таблиця 8

КРИТЕРІЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ

№з/п	Ознака класифікації	Показники якості продукції
1	За різними властивостями	1.1. Призначення 1.2. Надійності 1.3. Технологічності 1.4. Ергономічності 1.5. Естетичності 1.6. Стандартизації і уніфікації 1.7. Патентно-правові 1.8. Економічні
2	За кількістю властивостей	2.1. Одиничні 2.2. Комплексні
3	За методом визначення	3.1. Органолептичний 3.2. Соціологічний 3.3. Експертний 3.4. Експериментальний 3.5. Розрахунковий
4	За стадіями визначення	4.1. Проектні 4.2. Виробничі 4.3. Експлуатаційні
5	За використанням для ви­значення рівня якості	5.1. Базові 5.2. Відносні
6	За значущістю в оцінюван­ні рівня якості	6.1. Основні 6.2. Додаткові
7	За широтою використання	7.1. Загальні 7.2. Спеціальні
8	За можливістю вимірюван­ня або оцінки	8.1. Первинні 8.2. Похідні
9	За розмірністю відображе­них величин	9.1. Абсолютні 9.2. Приведені 9.3. Безрозмірні
10	За рівнем залежності від інших показників	10.1. Незалежні 10.2. Скориговані
11	За рівнем унормування	11.1. Стандартизовані 11.2. Регламентовані 11.3. Не регламентовані

55

Найчастіше в маркетинговій діяльності використовуються такі показники.

Призначення, які визначають головний напрямок викорис­тання товару і можливу сферу його застосування. До цієї групи відносять класифікаційні показники, показники складу і структу­ри, показники технічної досконалості. Наприклад, класифікаційні показники для екскаваторів — це об'єм ковша та довжина стріли, для автобуса — кількість пасажирських місць та потужність дви­гуна, для вантажних автомобілів — вантажопідйомність, швид­кість, висока прохідність. Прикладом показників складу і струк­тури для нафти є відсоток вуглеводню, для тканин — відсот­ковий склад різних видів пряжі і структура переплетінь, для хар­чових продуктів — відсотковий вміст цукру, жиру, солі. Показ­ники технічної досконалості — це, наприклад, калорійність — для харчових продуктів, водонепроникність — для плащових тканин, міцність та стійкість забарвлення — для швейних виро­бів. Технічну досконалість оцінює споживач.

Надійності, що характеризує здатність виробу безвідмовно функціонувати заздалегідь визначених умов та протягом обумов­леного терміну. Вона визначається за допомогою показників без­відмовності, довговічності, ремонтопридатності. Особливе зна­чення в маркетинговій діяльності мають показники пристосова­ності товару до зберігання. Термін зберігання — це визначена в днях тривалість збереження первинної якості товару під час йо­го перевезень та утримання на складі. Показники надійності за­безпечують порядок визначення термінів гарантійних зобов'я­зань виробників перед споживачами товарів. Гарантійні терміни експлуатації і збереження визначаються в роках і місяцях, а га­рантована роботоздатність виробу — в годинах, циклах, кіло­метрах тощо.

Ергономічності, за допомогою яких оцінюють систему «лю­дина — виріб — середовище». Ці показники якості свідчать, на­скільки технічні і конструктивні рішення виробу беруть до уваги об'єктивні біологічні властивості людини і характеристики сере­довища використання товару. До ергономічних належать гігієні­чні, антропометричні, фізіологічні та психологічні показники якості. Гігієнічні показники використовують для визначення від­повідності виробу санітарно-гігієнічним нормам життєдіяльності та працездатності людини (рівень освітленості, температури, во­логості, токсичності, шуму, вібрацій тощо). З допомогою антро­пометричних показників визначають пристосованість виробу до розмірів, форми і ваги тіла людини.

56

Для сучасного технологічного обладнання обов'язковими ергономічними вимогами є: достатність робочого просто­ру; раціональність розміщення та чіткість позначення інфор­маційних елементів; зручність спостереження за сигнальни­ми пристроями; нормальний рівень природного та штучного освітлення.

Особливості людського організму визначають можливості і способи впливу людини на виріб під час його використання та технічного обслуговування. Проектуючи нові товари виходять з принципу, що комплекс фізіологічних, психологічних, антропо­метричних, біомеханічних характеристик та гігієнічних вимог, може бути самостійним компонентом в системі «людина — тех­ніка — середовище».

Особливе значення для створення зручної в експлуатації (комфортної) техніки має відповідність її параметрів основним антропометричним показникам людини (рис. 11, табл. 9), на­приклад, відповідність легкового автомобіля зросту людини, а важелів управління — функціональній анатомії руки.

Отже, дизайн має призначення полегшити спілкування лю­дини з виробом, зменшити нервову напругу, забезпечити ство­рення найсприятливіших умов для фізичної та розумової дія­льності. Дизайн допомагає створювати фірмовий стиль, що ха­рактеризує товари конкретного виробника. На світовому рин­ку, де технологія, вартість виробництва та обслуговування приблизно однакові, дизайн допомагає виділити виріб серед інших подібних.

Фізіологічні показники якості оцінюють відповідність ви­робу фізіологічним властивостям людини та особливостям функціонування її органів чуття. Проектуючи, наприклад, ручні й ножні засоби керування легковим автомобілем слід виключити можливість безперервного напруження того само­го м'яза водія протягом тривалого часу (статичне напружен­ня). Психологічні показники якості визначають відповід­ність виробу можливостям сприйняття і обробки людиною різної інформації, закріплення необхідних навичок. Ергономі­чні показники якості побутової техніки та пристроїв відобра­жають зручність і комфортність їх використання. З цією метою розроблено спеціальні комплексні показники: зручність корис­тування товаром під час виконання основної функції і допомі­жних операцій; зручність управління технічно складним виро­бом; простота набуття навичок, потрібних для користування товаром.

57

Таблиця 9