МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

ТЕСТИ

з навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «бакалавр»

напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг»

у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації

Міністерства агарної політики та продовольства України

ТЕМА 1

«СИСТЕМА МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»

1. Маркетингове дослідження – це:

1) вивчення теорії і практики маркетингу;

2) дослідна діяльність, спрямована на задоволення інформаційно-аналітичних потреб маркетингу;

3) розробка маркетингових планів і стратегій щодо управління різноманітними ринковими явищами і процесами;

4) проведення експерименту.

2. Основна роль маркетингових досліджень полягає у:

1) ідентифікації як проблем, так і можливостей підприємства зайняти відповідну конкурентну позицію;

2) оцінці маркетингових ситуацій з метою забезпечення підприємства відповідною інформацією;

3) створенні відповідної системи «Маrкеtіng mix»;

4) оцінці можливостей дослідження існуючої проблеми.

3. Предмет маркетингових досліджень в загальному розумінні – це:

1) якийсь суб’єкт системи «підприємство-ринок-економіка»;

2) недоліки у товарному виробництві;

3) існуюча маркетингова проблема;

4) цінова ситуація на ринку.

4. Ефективність маркетингового дослідження полягає у:

1) отриманні вищих економічних результатів понад понесені на дослідження витрати;

2) досягненні тактичних цілей, поставлених маркетингом фірми;

3) витрачанні на проведення маркетингового дослідження мінімальних фінансових і людських ресурсів;

4) задоволенні потреб споживачів.

5. Розвідувальний характер цілей дослідження:

1) збір інформації, необхідної для більш точного визначення проблеми та шляхів її вирішення;

2) опис аспектів реальної маркетингової ситуації;

3) обґрунтування гіпотез;

4) розробка гіпотез.

6. Що не може бути емпіричним фактом при про­веденні маркетингового дослідження:

1) поведінка індивідів, соціальних груп;

2) наукові положення, що характеризують специфіку споживача;

3) судження, думки, погляди опитуваних людей;

4) дані експерименту.

7. Тип добору, а не різновид вибірки:

1) районована вибірка;

2) квотна вибірка;

3) одноступінчаста вибірка;

4) генеральна вибірка.

8. Що може бути ціллю маркетингового дослідження:

1) тестування етикеток нового товару;

2) формування позитивного іміджу компанії;

3) використання маркетингового бюджету;

4) збільшення обсягів продажів.

9. Маркетингове дослідження – це:

1) функція управління;

2) функція маркетингу;

3) етап життєвого циклу товару;

4) елемент комплексу маркетингу.

10.Для характеристики різних аспектів маркетингових ситуацій використовують дослідження:

1. розвідувальні;

2. дескриптивні;

3. обгрунтовувальні;

4) польові.

11. Вивченням пішохідного трафіку населених пунктів присвячений:

1) ремаркетинг;

2) мікромаркетинг;

3) макромаркетинг;

4) геомаркетинг.

12. Системність маркетингових досліджень полягає у:

1) виявленні і вивченні зв’язків між елементами ринку;

2) адекватному відтворенні реальної ринкової ситуації;

3) врахуванні всіх компонентів ринкового середовища;

4) використанні науково обґрунтованих підходів і принципів дослідження явищ.

13. Об’єктивність маркетингових досліджень полягає у:

1) Виявленні і вивченні зв’язків між елементами ринку;

2) адекватному відтворенні реальної ринкової ситуації;

3) врахуванні всіх компонентів ринкового середовища;

4) використанні науково обґрунтованих підходів і принципів дослідження явищ.

14. Надійність маркетингових досліджень досягається за рахунок:

1) виявлення і вивчення зв’язків між елементами ринку;

2) адекватного відтворення реальної ринкової ситуації;

3) врахування всіх компонентів ринкового середовища;

4) використання науково обґрунтованих підходів і принципів дослідження явищ.

15. Комплексність маркетингових досліджень досягається за рахунок:

1) Виявлення і вивчення зв’язків між елементами ринку;

2) адекватного відтворення реальної ринкової ситуації;

3) врахування всіх компонентів ринкового середовища;

4) використання науково обґрунтованих підходів і принципів дослідження явищ.

Тема 2 «маркетингова інформація»

1. Надійність маркетингової інформації – це:

1) використання в основному лише повторної інфор­мації, офіційних даних, що публікуються статистичними та іншими державними органами;

2) максимальна її відповідність поглядам керівництва фірми і маркетологів;

3) забезпечення наукових принципів збору інформації (достовірності, сталості, репрезентативності) і виключення тенденційності в її оцінці;

4) максимальна її відповідальність поглядам споживачів.

2. Переваги первинної інформації – це:

1) цілеспрямованість, конкретність;

2) низька вартість, швидкість отримання;

3) достатня кількість;

4) висока вартість.

3. Інформація зі статистичного довідника є:

1) первинною;

2) вторинною;

3) повторною зовнішньою;

4) епізодичною.

4. Якщо інформація використовується в тих самих операціях маркетингу, збирається багаторазово і безперервно, то її називають:

1. внутрішньою;

2. постійною;

3. вторинною;

4) первинною.

5. Джерела збору внутрішньої маркетингової інформації:

1) періодичні друковані видання;

2) балансові звіти підприємства;

3) виставки, ярмарки;

4) прас-листи постачальників.

6. З чого починають збір інформації:

1) зі збору первинної інформації;

2) зі збору вторинної інформації;

3) з опитувань споживачів;

4) з аналізу даних.

7. Статистичний банк, банк моделей, банк даних входять до складу:

1. аналітичної системи маркетингу;

2. системи внутрішньої звітності;

3. системи збору поточної маркетингової інформації;

4) системи маркетингових досліджень.

8. Із скількох систем (підсистем) складаються маркетингова інформаційна система:

1) з 2 систем;

2) з 3 систем;

3) з 4 систем;

4) з 6 систем.

9. Що не є функцією, завданням маркетингової інформаційної системи:

1) збір необхідної для маркетингу інформації;

2) підготовка маркетингових рішень на основі зібраної інформації;

3) аналіз інформації, її опрацювання, групування;

4) розробка бюджету маркетингу.

10. Характерною рисою спостереження як методу отримання маркетингової інформації є:

1) активна участь спостерігача в досліджуваному процесі;

2) використання природних умов для проведення досліджень;

3) пасивна реєстрація подій;

4) телефонне опитування респондентів.

11. Закриті питання анкети не слід використовувати в тих випадках, коли:

1) необхідно відібрати респондентів за деякими ознаками;

2) у респондентів існує чітке й усвідомлене уявлення досліджуваної проблеми;

3) потрібно отримати відомості про респондента;

4) потрібно дослідити конкурентні переваги послуг.

12. Відкриті питання використовуються тоді, коли:

1) у аудиторії ще немає чіткої позиції щодо поставленої проблеми;

2) необхідно отримати оцінку респондентом якого-небудь події;

3) потрібно виявити різницю між респондентами;

4) процес досліджень знаходиться у фазі вибору цілей і постановки завдань.

13. Можливість враховувати невербальну інформацію реалізується таким способом зв’язку, як:

1) інтерв’ю;

2) пошта;

3) телефонна розмова;

4) інтернет.

14. Припущення про зв’язок двох або більше факторів маркетингу є:

1) аксіомою;

2) гіпотезою;

3) теорією;

4) концепцією.

15. Джерела збору внутрішньої маркетингової інформації:

1) періодичні друковані видання;

2) плани продажів продукції;

3) виставки, ярмарки;

4) прайс-листи постачальників.

16. До джерел збору зовнішньої маркетингової інформації відносять:

1) технологічні карти виробництва продукції;

2) плани продажів продукції;

3) матеріали виставок, ярмарок;

4) балансові звіти підприємства.

17. Яка інформація буде первинною при дослідженні ринку горілки в країні:

1) звіт про дослідження ринку спиртних напоїв, яке проводилося в минулому році для відомої фірми;

2) відзиви сторонньої людини про різні види горілки;

3) звіт про продажі підприємства-виробника;

4) дані статистичного довідника.

18. Яке з джерел отримання маркетингової інформації в межах адміністративного району має порівняно нижчий рівень точності:

1) опитування споживачів;

2) аудит роздрібної торгівлі;

3) спостереження за покупцями;

4) органи державної статистики.

19. Яке з джерел отримання маркетингової інформації в межах адміністративного району має порівняно нижчий рівень точності:

1) опитування споживачів;

2) аудит роздрібної торгівлі;

3) спостереження за покупцями;

4) експертні інтерв’ю з представниками роздрібної торгівлі.

20. Люди, обладнання та методологічні прийоми, визначені для збору, класифікації, аналізу, оцінки і розповсюдження інформації для прийняття маркетингових рішень – це:

1. первинна інформація;

2. маркетингові дослідження;

3. маркетингова інформаційна система;

4) вторинна інформація.

21. Найбільш проблемним конструювання вибірки є на рівні:

1) району;

2) міста;

3) країни;

4) області.

22. Проведення дослідження регіонального ринку невеликим підприємством здебільшого здійснюється на базі:

1) первинної інформації;

2) вторинної інформації;

3) внутрішньої інформації;

4) епізодичних даних.

23. Проведення дослідження районного ринку великим підприємством здебільшого здійснюється на базі:

1) первинної інформації;

2) вторинної інформації;

3) внутрішньої інформації;

4) епізодичних даних.

24. За формами планування маркетингова інформація поділяється, зокрема, на:

1) внутрішню і зовнішню;

2) первинну і вторинну;

3) стратегічну і тактичну;

4) відкриту і закриту.

25. За етапами процесу прийняття маркетингових рішень інформація поділяється, зокрема, на:

1) первинну і вторинну;

2) стратегічну і тактичну;

3) прогнозну і поточну;

4) планову і контрольну.

26. Синдикативність маркетингової інформації полягає у її:

1) обмеженому доступі для використання;

2) приналежності лише до фінансового сектору економіки;

3) частковій вартості оплати і використанні обмеженим колом користувачів;

4) постійному накопиченні у базах даних.

27. Назвіть вид інформації, яку не можна вважати внутріш­ньою:

1. динаміка цін на товари та їх розподіл за виробниками;

2. дані про статево-віковий розподіл імовірних покупців товарів;

3. продаж товарів фірмою за декаду;

4. дані про сортність товарів, що надійшли за контрактами.