Номенклатура і асортимент товарного пропонування

Р івень різноманітності продукції, що виготовляється окреми­ми підприємствами, визначається з допомогою показників її но­менклатури та асортименту. Товарна номенклатура — це сис­тематизований перелік усіх асортиментних груп і товарних одиниць, що пропонуються виробником для реалізації (ргойисі тіх). Основними показниками номенклатури продукції окремого підприємства є її ширина, насиченість, глибина і гармонічність. Показник ширини дає чисельну оцінку різноманітності продукції фірми. Він свідчить, скільки окремих за призначенням або інши­ми властивостями видів продукції виготовляє підприємство. На­сиченість номенклатури дає змогу визначити загальну кількість товарів, що її складають. Кількість пропонувань кожного із окре­мих видів продукції визначає глибину номенклатури продукції підприємства. Рівень подібності товарів різних асортиментних груп за призначенням, технологією виготовлення, організацією обороту оцінюється з допомогою показника гармонічності. Ос­новні показники номенклатури дають кількісну оцінку можливос­тям підприємства адаптуватися до мінливих та не контрольованих факторів ринку. Глибшу якісну оцінку товарного пропонування можна отримати, вивчаючи асортимент продукції підприємства. Під товарним асортиментом здебільшого розуміють набір (підбір) однойменної продукції (послуг), конкретизований на­звами, видами, гатунками, розмірами, артикулами (ргойисі Ипе). Така група товарів тісно пов'язана подібністю функціо­нально-корисних властивостей, особливостей виготовлення, обо­роту і споживання в рамках однакового діапазону цін. Між това­рною номенклатурою і асортиментом має місце зв'язок цілого і часткового. Водночас, номенклатура характеризує виробничу ді­яльність на вищому організаційному рівні, ніж асортимент. Тому для кількісної характеристики товарного асортименту використо­вується система розглянутих вище показників. Найчастіше пока­зники ширини і глибини товарного асортименту беруть до уваги,

31

к оли приймають рішення щодо збільшення випуску окремих найменувань або марок продукції, а також для оцінки насиченос­ті асортименту в цілому. Такі рішення виробники приймають, виходячи із обставин, що склалися, а також керуючись певним різновидом стратегії маркетингу, відповідно до якого широкий асортимент уможливлює так само широку диверсифікацію про­понування. Різноманітність продукції забезпечує задоволення рі­зних вимог споживачів і стимулює здійснення закупок в одному місці. Проте таке рішення потребує додаткових ресурсів, залу­чення значних коштів. Глибокий асортимент створює умови для задоволення потреб покупців різних сегментів ринку, інтенсив-нішого використання торгових приміщень, проведення ефектив­ної цінової політики. Усе це сприяє підвищенню конкурентосп­роможності товару та додатковій прибутковості. Однак, прагнен­ня забезпечити вичерпний асортимент збільшує витрати на ство­рення і підтримування необхідних товарних запасів, призводить до конкуренції в межах окремих асортиментних груп товарів че­рез їхню надмірну подібність. Переборенню цих труднощів спри­яє і гармонізація товарів різних асортиментних груп за їхнім кін­цевим призначенням, каналами розподілу і т. п. (рис. 8).

Нїглибокий

І либпкнй

Одна модель для

кожної з кількох

аналогічних груп

товарів

Б агато моделей

для кожної з кількох

аналогічних груп

Одна модель для кожної з кількох різ­них груп товарів

товарів

Б агато моделей для кожної з кількох різ­них груп товарів

Рис. 8. Варіанти товарного асортименту

Д ля визначення понятійного апарату процесів оцінки та упра­вління товарним асортиментом використовуються також катего­рії структури, основного та додаткового, обмеженого та впоряд­кованого асортименту. Під структурою асортименту розуміють склад однотипних видів виробів. Основний асортимент — це го­ловна складова асортименту, що дає переважну частину прибут­ку. Додатковий асортимент доповнює основний у формі нетра­диційних послуг, що надаються підприємством. Як правило, у додатковому асортименті реалізуються тільки ті товари та послу-

32

ги, котрі гарантують прибуток, що буває тоді, наприклад, коли спо­живач не сподівається знайти такі товари в продажу (приємний сю­рприз, несподіванка). Із розширенням асортименту пов'язують ви­робництво додаткових видів продукції, товарів та груп товарів. Поглиблення асортименту — це спосіб розширення можливостей збуту за рахунок індивідуальних, особливих товарів, котрі задово­льняють якісь виняткові бажання споживачів. Такі дії передбачають пропонування покупцям певних видів або типів продукції в різних модифікаціях. Обмеження асортименту здійснюється за скрутних виробничих та фінансових обставин, що виникли внаслідок неспри­ятливих коливань попиту і спадів кон'юнктури. У цьому разі є доці­льним скоротити асортимент і зосередити зусилля на виробництві кількох найбільш конкурентоспроможних товарів.

Кожен продуцент повинен систематично ревізувати асорти­мент і за необхідності впорядковувати його. Спеціальні знижки для споживачів полегшують розпродаж нерентабельних частин асортименту.