17. Принципи та інструменти неоклас. Макроек. Теорії.

1) Макроек. вироб. функція – багатофакторна модель, в якій ВВП виступає ф-цією взаємодії таких факторів, як кап-лу, праці, земел. угідь, підпр. здібностей.

Y_BBП = F(K, L, B, PZ)

Найпростіший варіант, коли розглядають 2 фактори, - ф-ція Кобба-Дугласа

У_ВВП = А*К^*L^, де +=1.

2) використання маржинальних (граничних) вел-н

Граничний продукт – це додатковий продукт, на який  ВВП в рез-ті  ресурсу на одиницю.

Граничний доход – це додатковий доход, на який  нац. доход в рез-ті продажу додаткової одиниці продукції.

Закон спадаючої граничної продуктивності факторів вир-ва: по мірі  б.-я. фактора вир-ва досягається така точка, після якої введення додаткового фактора вир-ва призводить до  продукт-ті і доходності вир-ва.

Закон спадаючої граничної доходності:  продажу продукції на одиницю призводить до  додаткової доходності, тому що відбувається насичення попиту.

18. Рівн-га на ринку рес-сів та формув. Рівн. Ставки з/п.

Ринок праці (рп) посідає центральне місце серед інших ринків. Основу рп становлять дві головні дійові особи: роботодавці та наймані робітники. Принципова різниця між ними полягає у відношенні їх до засобів вир-ва. Власниками останніх є роботодавці, а особи, які не мають ні знарядь, ні предметів праці, але володіють здібностями праці – це наймані робітники. Вони пропонують свою робочу силу за плату, а роботодавці пред’являють попит на неї та оплачують її.

Таким чином, на рп мають місце, як і на інших ринках, пропозиція, попит, та ціна у вигляді з\п. Пропозиція роб. сили визначається сукупністю різних факторів: рівнем з\п, культурою, податковою сис-мою тощо. Попит на роб. силу виявляється в потребі роботодавців мати необхідну кількість та якість найманої роб. сили.

Обсяг рп переважно визначається попитом на роб. силу, який прямо залежить від кон’юнктури ринку та фази ек. циклу у країні. Коли ек-ка у стані циклічного піднесення, попит на роб. силу зростає, отже ринок праці розширюється і навпаки. Розширення чи звуження ринку праці викликає зміни чисельності його складових: зайнятих та безробітних.

Співвідношення між попитом та пропозицією на ринку праці проявляється в ринковій ціні роб. сили і залежить від кон’юнктури ринку:

Модель рівноважного ринку праці, де ЧЗ – Чисельність зайнятих, ЗП – з\п, По – попит на робочу силу, Пр – пропозиція робочої сили.

Точка Т1 показує рівновагу на ринку праці, якій відповідає певний рівень з\п, тобто в цій точці формується рівноважна ставка з\п. Зростання пропозиції роб. сили при незмінному попиті на неї викличе зниження з\п. Збільшення попиту на робочу силу при незмінній її пропозиції спричинить зростання з\п.

Рівноважна ставка з\п – така ставка, яка є близькою до ставки прожиткового мінімуму. Ставка прожиткового мінімуму – природна ставка з\п, яка забезпечує нормальне існування робітника та членів його сім’ї.

19. Рівновага на ринку грошей в неоклас. Теорії.

Якщо поєднати на графіку попит та пропозицію, то отримуємо рівноважну ставку позичкового відсотку (r).

S_M = D_M

D_M = R* У_n

D_M = R* У_n - αr

де: α – коефіцієнт чуттєвості зміни попиту на гроші в залежності від зміни r.

S_M = M / P

R * У_n – hr = M / P.

Загальний попит на гроші визначається зміщенням по горизон­тальній осі прямої попиту на гроші з боку активів (рис. 8.2, б) на ве­личину, що дорівнює попиту на гроші для угод

Рівновага грошового ринку досягається в точці, де попит на гро­ші дорівнює їхній пропозиції (рис. 8.2, в). Пропозиція грошей контро­люється Центральним банком і фіксується на рівні М. Точці рівноваги грошового ринку відповідає відсоткова ставка r*. Модель грошового ринку показує, що існує лише одна відсоткова ставка, в якій попит та пропозиція збігаються.