60. Економічні цикли: сутність, структура, види та причини циклічних коливань.
Економічні цикли – сукупність регулярно повторюючихся певних етапів національної економіки, які характеризуються коливаннями обсягів виробництва, зайнятості та цін.
1 - спад – перевир-во товарів, падіння цін, скорочення вир-ва, масове банкрутство, ріст безробіття, зм. з/п, знецінення ОКапіталу, ріст % ставки, падіння курсу акцій. Якщо спад зумовлений зм попиту, то в ек.-ці стан перевир-ва, якщо зм. попит і ціна – дефляція.
2 - дно чи стагнація– уповільнення спаду до його припинення, зростання ТМЗ, низька з/п,.. масове безробіття, падіння цін, низький позичковий %
3 - зростання –зростає до передкризового рівня, масове оновлення ОК, збільшення цін, зм. безробіття
4 - пік – перевищення передкризового рівня вир-ва, зростання цін, з/п, вільного грошового капіталу, розширення попиту на кредит, зм. безробіття,
Причини: зовн.(пол., соц.), внутрішні (орг. і генетичні, попит на товари і інвестиції, старіння ОК), синтетичні (вн. і зовн. разом)
Економічні цикли в залежності від причин, що їх викликають, мають різну тривалість:
-цикл Кондратьєва – 40-60 років – зумовлені радикальними змінами у технологічній базі суспільства.
-цикл Кузнеца – 20 років – зумовлений зміною структури відтворення капіталу.
-цикл Джаллера – 7-11 років – зумовлений грошово-кредитною політикою держави.
-цикл Кітчина – 3-5 років – зумовлений зміною товарно-матеріальних запасів.
сезонні цикли – 1 рік.
До загальних причин, що викликають економічні кризи відносять:
Зовнішні фактори: а) зміна чисельності населення;
б) поява винаходів революційного характеру; в) події воєнного, політичного характеру.
Внутрішні фактори: а) зміна споживацьких витрат;
б) зміна в структурі інвестиційних витрат; в) політика державного регулювання економіки.
61. Динаміка макроек. Пок-ків на фазах ек. Циклу
- Піднесення (експансії) – економіка досягає піку розвитку (А1), параметри якого значно перевищують попередній.
Характеризується: масовим оновленням і розширенням основного капіталу, реконструкцією старих потужностей; нарощуванням обсягів національного виробництва, активним інвестиційним процесом; зростанням прибутків; зростанням сукупного попиту; підвищенням цін; повною зайнятістю; підвищенням зарплати; наростанням нестачі робочої сили.
- Криза – хар-ться: порушенням макроекономічної рівноваги; превиробництва з наступним падінням обсягів виробництва; падінням цін; зростанням безробіття; падіння зарплати, інших доходів, прибутків підприємств; злетом норми позичкового відсотка; зменшенням обсягів торгівлі; високими темпами інфляції.
- Депресія – характеризується: стабільністю виробництва, але на найнижчому рівні; зберігається високий рівень безробіття; вгамовуються інфляційні процеси; відсутні нові інвестиції; зупиняється падіння цін.
- Пожвавлення – характеризується: початок оновлення основного капіталу; скорочення безробіття; підвищення позичкового відсотка; зростання товарних цін.
63. Безробіття: суть, структура та недоліки.
Безробіття – нявність групи осіб, які старші за певний вік, не мають роботи, здатні нині до роботи та які шукають роботу у розглядуваний період. Структуру населення будь-якої держави можна уявити в наступному вигляді:
До економічно неактивного населення відносять:
- особи до 16 років;
- ті, що знаходяться у виправних закладах;
- пенсіонери, домогосподарки, особи, що не працюють і роботу активно не шукають.
До зайнятого населення відносяться – ті особи, що мають роботу, в тому числі неповний робочий день.
Безробітні – особи, що тимчасово не мають роботу, але активно її шукають; можуть почати працювати у будь-який момент.
Розрізняють безробіття:
фрикційне – носить довгостроковий та тимчасовий характер і пов`язаний з:
а) територіальним переміщенням;
б) зі зміною виробничих пріоритетів;
в) сезонними роботами.
структурне – має вимушений та довгочасний характер; пов`язаний із зміною попиту на товари та технології їх виробництва;
Структурне + фрикційне безробіття характеризує природний рівень безробіття (повної зайнятості ресурсів).
циклічне – різниця між фактичним рівнем безробіття та її природним рівнем; в період економічного злету відсутнє.
Безробіття може бути:
вимушеним, що пов`язане зі зміною структури економіки;
добровільним – фрикційне безробіття.
Економічні та соціальні наслідки безробіття:
1) відбувається відставання фактичного обсягу ВНП в порівнянні з тим обсягом, якого б суспільство мало досягти при своїх потенційних можливостях;
2) відбувається нерівномірний розподіл втрат від безробіття серед різних верств населення;
3) через тривалі періоди бездіяльності втрачається кваліфікація робітників, що може згодом зумовити значне зниження зарплати чи нові звільнення.