26. Державні закупівлі.
Державні закупівлі- вартість товарів і послуг, куплених урядом, органами влади.
Держава регулює ринкову економіку не тільки як зовнішня сила, а і приймає безпосередню участь у виробничо – комерційних операціях. Витрати на озброєння і матеріальне забезпечення, зовнішньої політики, а також адміністративно - управлінські витрати впливають на попит на споживацькі товари і послуги. Кон'юнктурним цілям бюджетного регулювання служать витрати по внутрішньому державному боргу, розміри витрат на кредити і субсидії підприємствам, сільському господарству, на створення і вдосконалення об'єктів інфраструктури, на закупівлю озброєнь і військове будівництво.
Розміри цих витрат істотно впливають на масштаби попиту і величину інвестицій. В періоди криз і депресій витрати державного бюджету на господарські цілі ростуть, а під час перегріву кон'юнктури - скорочуються.
Витрати на кредитування експорту, страхування експортних кредитів і капіталу, що фінансуються з бюджету, стимулюють експорт і в довгостроковому плані покращують платіжний баланс, відкривають для економіки країни нові зарубіжні ринки, сприяють зміцненню національної валюти, забезпеченню поставок на внутрішній ринок необхідних товарів з-за кордону. Це зовнішньоекономічний аспект політики бюджетних витрат.
Дієвість державного регулювання економіки за допомогою бюджетних витрат залежить, по-перше, від відносних розмірів сум, що витрачаються; по-друге, від структури цих витрат; по-третє, від ефективності використовування кожної одиниці засобів, що витрачаються.
27.Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають.
Сукупна пропозиція (AS)- це розмір реально виробленого продукту усіма виробниками в економічній системі при певному рівні цін.
Крива AS має 3 відрізки:
1. кейнсіанський (горизонтальний) – характеризує зміну обсягів виробництва в умовах неповної зайнятості ресурсів за постійних цін (депресія економіки); введення додаткових ресурсів не пов`язаних із зростанням витрат;
2. проміжний (висхідний) – характеризує зміну в обсягах виробництва в умовах, наближених до повної зайнятості; перерозподіл ресурсів веде до зміни обсягів та рівнів цін;
3. класичний (вертикальний) – характеризує зміну обсягів за повної зайнятості; будь-які зміни у виробництві ведуть до повної зайнятості, а зміни у виробництві – до росту цін (інфляції) при незмінних обсягах.
Кейнсіанський відрізок характеризує зміну пропозиції в короткостроковому періоді, класики – в довгостроковий період.
Цінові фактори змінюють обсяг AS (рух впродовж кривої):
-зміна процентної ставки:
-зміна рівня цін.
Нецінові фактори змінюють характер AS (зміщення кривої вправо або вліво):
-ціни на інші товари;
-зміни цін та обсягу ресурсів;
-технологія виробництва;
-продуктивність праці;
-зміни умов підприємницької діяльності;
-зміни в структурі ринку;
-дотації та оподаткування;
-державне регулювання.
28.Крива сукупної пропозиції в довгостроковому та в короткостроковому періодах.
Умови формування сукупної пропозиції в короткостроковому і довгостроковому періодах різні. В довгостроковому періоді величина сукупної пропозиції визначається кількістю і якістю існуючих в економіці ресурсів і існуючою технологією, тому об'єм випуску не залежить від зміни рівня цін і інших номінальних змінних; всі ціни гнучкі, ціни на ресурси змінюються пропорційно зміні цін на товари, і крива сукупної пропозиції вертикальна. Тому зміни сукупного попиту ведуть тільки до зміни рівня цін, а величина реального випуску залишається незмінною (на рівні потенційного або природного випуску, тобто випуску при повній зайнятості всіх ресурсів – Y).
В короткостроковому періоді ціни жорсткі, і за умови відсутності обмеженості ресурсів крива сукупної пропозиції має горизонтальний вигляд. Це так званий «крайній кейнсіанський випадок». Тому відповідно до сучасних уявлень крива короткострокової сукупної пропозиції має позитивний нахил.
