36. Механізм досягнення рівноваги на товарному ринку в кейнсіанській теорії.

Якщо фактичний об'єм виробництва Y1 перевищує рівноважний Yо, то це означає, що покупці придбають товарів менше, ніж фірми виробляють, тобто АD<АS. Нереалізована продукція приймає форму ТМЗ Т(товарно-матеріальних запасів), які зростають. Зростання запасів вимушує фірми знижувати виробництво і зайнятість, що у результаті знижує ВВП. Поступово Y1 знижується до Yо, тобто дохід і плановані витрати вирівнюються. Відповідно досягається рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції (тобто АD = АS). Навпаки, якщо фактичний випуск Y2 менше рівноважного Yо, то це означає, що фірми виробляють менше, ніж покупці готові придбати, тобто АD>АS. Підвищений попит задовольняється за рахунок незапланованого скорочення запасів фірм, що створює стимули до збільшення зайнятості і випуску. У результаті ВВП поступово зростає від У2 до Уо і знову досягається рівновага АD = АS.

37.Рівноважна модель "ін'єкції-вилучення" та її використання для обґрунтування фіскальної політики держави.

Вилучення відбуваються у формі заощаджень(S ), а ін”єкції— у формі інвестицій (Ip). Модель економ. рівноваги виглядає так: S= Ip Якщо S < I p, обсяг ВВП буде нижчим за рівноважний рівень (Y<Y*). При цьому проводиться стримуюча бюджетно-податкова політика (фіскальна рестрикція), яка має на меті обмеження циклічного підйому економіки і припускає зниження держ. витрат G, збільшення податків Т.

Якщо S > I _р, обсяг ВВП перевищуватиме рівноважний (Y>Y*). Проводиться стимулююча бюджетно-податкова політика (фіскальна експансія), яка має на меті подолання циклічного спаду економіки і припускає збільшення держ. витрат G, зниження податків Т.

Якщо S= Ip, обсяг ВВП збігатиметься з рівноважним (Y=Y*). S = Іp означає, що вилучення засобів виробництва на заощаджен­ня повністю компенсуються ін'єкціями інвестицій. Ця рівність визначає рівновагу ВВП.

За допомогою моделі “вилучення-ін’єкції” можна знайти рівноважний ВВП Лінія Ip має горизонтальний вигляд, тобто інвестиційні плани підприємств не залежать від поточного доходу. Лінія S має вигляд позитивно похилої лінії і відображає пряму залежність заощаджень від поточного доходу. Графічно рівновагу ВВП можна визначити у точці перетину кри­вої заощаджень S і планових інвестицій Ip. У точці рівноваги А домогосподарства мають намір заощадити стільки ж, скільки підприємці бажають інвестувати.

38.Мультиплікатор автономних видатків.

Мультиплікатор автономних видатків можна показати на прикладі держ. затрат. Мультиплікатор державних витрат дорівнює:

де МРС — частина приросту доходу, що її домогосподарства спря­мовують на споживання.

Якщо планові витрати враховують вплив податкових надходжень Т= і • Y, мультиплікатор державних витрат (складний мультипліка­тор) відображує залежність автоматичних податкових вилучень від зміни ВВП і має вигляд:

де t — гранична ставка оподаткування.

Зменшення податків на ΔТ збільшує використовуваний дохід Y’ = Y- Т на величину ΔTi споживання на величину МРС • ΔТ. Сукупні витрати зростуть. Пряма планових витрат переміститься вго­ру на МРС • ΔТ, рівновага переміститься з точки А у точку В.

Зменшення податків також створює мультиплікативний ефект на дохід. Сукупний ефект для доходу під впливом зміни податків дорів­нює: