1.Об’єкт і предмет макроекономіки. Макроекономічні цілі і засоби їх досягнення.

Макроекономіка (МА) – галузь економічної науки, яка вивчає економіку як єдине ціле на національному рівні через взаємодію агрегованих величин (кількісних показників, що характеризують стан і зміни економіки в цілому)

Предметом МА є механізм функціонування економічної системи. Об’єктом МА виступає історично визначена економічна система, тобто відповідний тип національної економіки.

Виділяють три основних типи економічних систем (в основі поділу лежить форма власності):

1) Ринкова економіка;

2) Командно-адміністративна економіка;

3) Змішана економіка.

У змішаній економіці виділяють три основних моделі: американська (незначне державне втручання, заохочення підприємництва); японська (активна роль держави; економічне планування); швецька (соціально спрямована державна політика).

Основні макроекономічні цілі :

1. Економічне зростання (засоби досягнення: антикризові програми; стабілізаційна політика через інвестування в інноваційний процес)

2. Підтримання повної зайнятості ресурсів і подолання безробіття (створення нових робочих місць шляхом відкриття нових фірм, розвиток малого і середнього бізнесу; розвиток сфери освіти і перекваліфікації працівників; зважена демографічна і міграційна політики; фіскальна (бюджетно-податкова) політика; вирішення патентно-ліцензійних проблем)

3. Подолання інфляції і стабілізація курсу грошової одиниці (монетарна (кредитно-грошова) політика)

4. Забезпечення збалансованості або рівноваги платіжного балансу і конвертованості національної валюти (проведення ефективної торговельної політики; стимулювання експорту; оптимізація структури і обсягів імпорту; антиінфляційні заходи)

2.Функції макроекономіки.

Функції:

1) Теоретико-пізнавальна – полягає у вивченні реальних фактів, з’ясуванні стійких причинно-наслідкових зв’язків і залежностей, властивих національній економіці. МА, що виконує цю функцію, називають позитивною, або макроекономічним аналізом.2) Практична (прикладна) – розробка рекомендацій (теорії, моделі, концепції) щодо вдосконалення економічного механізму, вирішення певних проблем розвитку національної економіки та формування пріоритетів ек. політики. МА, яка виконує прикладну функцію, називають нормативною, або макроекономічним регулюванням.3) Методологічна – означає формування методологічної бази дослідження економічних явищ.4) Світоглядно-виховна – змістом цієї функції є формування економічного мислення, економічної психології та економічної культури людей

3. Макроекономіка і економічна політика.

Економічна політика держави – важелі або інструменти державного впливу на функціонування економічної системи.

Зв’язок макроекономіки з економічною політику можна графічно відобразити за допомогою наступної схеми:

Макроекономічна теорія → Концепція макроекономічної теорії = розробка економічної політики → Ефективний механізм реалізації економічної політики.

Виділяють 2 основних напрямки макроекономічної політики уряду:1) Політика управління сукупним попитом ­­­­­(заходи, які пом’якшують або усувають коливання національних видатків). Традиційні інструменти управління сукупним попитом:а) монетарна політика (в Україні реалізується Нацбанком). Об’єктом регулювання є величина грошової маси та ставка позичкового відсотку.б) фіскальна політика (компетенція Верховної Ради). Об’єктом регулювання є величина податків і обсяг державних витрат.

2) Політика управління сукупною пропозицією. (заходи, спрямовані на підвищення загальної ефективності економіки - збільшення обсягів і результатів виробничої діяльності в країні).

Існує також інша класифікація економічної політики. Вона виділяє такі напрями:

- стабілізаційна політика;

-структурна політика (промислова, науково-технічна, інвестиційна – зміни в структурі економіки);

- зовнішньоекономічна,- соціально-економічна.