71. Взаємозв’язок безробіття та інфляції. Крива Філіпса.
Взаємозв’язок між інфляцією і безробіттям у короткостроковому періоді характеризує крива Філіпса. Між безробіттям та інфляцією у короткостроковому періоді існує обернена залежність
Рівняння Філіпса має такий аналітичний вираз:
π = πе – α * (U – U*) + ε, (10.7)
де π – фактичний темп інфляції, частки одиниці;
πе - очікуваний темп інфляції (береться на рівні інфляції базового року), частки одиниці, тобто πе = π(-1);
U - фактичний рівень безробіття, частки одиниці;
U* - природний рівень безробіття, частки одиниці;
α - емпіричний коефіцієнт, що визначає tg кута нахилу кривої Філіпса (коефіцієнт еластичності інфляційних змін до динаміки циклічного безробіття);
ε – шоки пропозиції (випадковий фактор).
У рівнянні Філіпса відображено, що рівень інфляції залежить від 3-х факторів:
1) очікуваної інфляції;
2) циклічного безробіття, тобто відхилення фактичного рівня безробіття від його природного значення;
3) шокових змін пропозиції.
У короткостроковому періоді економічна політика, яка спрямована на швидке зниження рівня безробіття, призводить до прискорення інфляції, і навпаки.
72. Стагфляція та її трактування в сучасній неокласичній макроекономіці.
Стагфляція — це інфляція, яка супроводжується стагнацією виробництва і високим рівнем безробіття в країні (одночасне підвищення рівня цін і рівня безробіття).
Стагфляція – період, протягом якого спад економічної активності (стагнація) супроводжується інфляцією.
Графічно стагфляцію можна зобразити шляхом зсуву кривої Філіпса вправо вгору:
Наслідки стагфляції:1.Зниження життєвого рівня населення у формах:а) зниження реальної вартості особистих заощаджень;
б) скорочення поточних реальних доходів. Причому поточні реальні доходи населення знижуються навіть за умови індексації, оскільки проти-інфляційні компенсації відстають від темпу зростання цін (при гіперінфляції важко передбачити рівень зростання цін) і не покривають скорочення доходів населення.2. Ефект інфляційного оподаткування (ефект Танзі-Олівера).3. Падіння виробництва як результат зниження стимулів до праці та розширення виробництва.
4. Некерована інфляція порушує управління економікою в цілому.
73. Шляхи подолання стагфляції.
Стагфляція - це ситуація в економіці, коли одночасно відбувається підвищення рівнів інфляції та безробіття на тлі загального спаду виробництва.
Основні шляхи подолання стагфляції:
- обмеження емісії грошей
- адміністративні методи обмеження темпів зростання цін (сповільнення зростання зарплати, фіксовані ціни, адміністративне регулювання на валютному ринку)
- приборкання інфляційних очікувань
- стабілізація валютного курсу
- реструктуризація національної економіки
- всебічне стимулювання ринкових відносин як необхідних умов макроекономічної стабілізації та швидкого економічного зростання.
74. Зміст та чинники економічного зростання.
Економічне зростання – довготривалий, стійкий розвиток економіки, тобто процес ефективного використання виробничих, трудових, інноваційних та фінансових факторів у довгостроковому періоді без порушення стану рівноваги в короткостроковому проміжку та із поступальним зростанням валового національного продукту.
Чинники економічного зростання:
- кількість і якість застосованих виробничих ресурсів (капіталу, праці, природних ресурсів)
- рівень технології і організації національного виробництва
- рівень сукупного попиту на товари і послуги
- суспільний розподіл і обмін продукту
Способи забезпечення економічного зростання:
1) через використання більшої кількості виробничих ресурсів
2) через підвищення ефективності використання існуючих ресурсів