4. Функціональний метод в макроекономіці.

Метод – засіб пізнання, як певна сукупність або система прийомів і операцій з метою мисленого, уявного відтворення предмета, що вивчається.

Методи дослідження, що використовує МА, поділяють на:

1) загальнонаукові (методи наукової абстракції, аналізу та синтезу, індукції та дедукції)

2) спеціальні (метод граничного аналізу, статистичні, графічні, функціональний метод)

Функціональний метод – передбачає розгляд будь-якого економічного явища або процесу як складної системи взаємопов’язаних елементів та ґрунтується на визначенні взаємо залежностей між окремими параметрами елементів системи у вигляді математичних функцій.

Ф ункціональний метод є базовим в макроекономіці, тому що дає можливість прогнозувати макроекономічні явища, будувати економічну політику і визначати її наслідки.

5. Моделювання в макроекономіці: поняття моделі та їх види.

Модель – спрощений опис реальної економічної дійсності.

В МА виділяють наступні види моделей:

1) Вербальні – опис причинно-наслідкових зв’язків в економіці за допомогою слів.

2) Кількісні – опис за допомогою числових співвідношень між окремими економічними параметрами. Кількісні моделі класифікують:

а) графічні – відображають функціональні зв’язки на площині;

б) статистичні – відображають тенденції зміни економічного явища в часі та просторі;

в) економіко-математичні – описують кількісні зв’язки в економіці за допомогою математичних символів, тобто змінних величин.

6. Економіко-математичне моделювання: види змінних та засоби їх вимірювання.

Економіко-математичні моделі – моделі в МА, що описують кількісні зв’язки в економіці за допомогою математичних символів, тобто змінних величин.

Економіко-математичне моделювання – процес побудови моделі і вирішення (розв’язання) рівняння або системи рівнянь, що її описують.

Змінна – показник, що визначає результати прийняття рішень в економіці.

Види змінних:

1) Ендогенні (внутрішні) змінні – невідомі, які потрібно знайти. Значення цих змінних визначається внутрішніми зв’язками моделей. До них належать:

- обсяг виробництва ВВП Y

- рівень безробіття u

- рівень інфляції π

2) Екзогенні (внутрішні) змінні – наперед задані, розмір яких встановлюється урядом та НБУ. Також їх називають автономними величинами. До них належать:

- державні витрати G

- кількість грошей в обігу M

- ставка позичкового відсотку r

- податкова ставка t

Економіко-математичні моделі описуються системою рівнянь, число яких відповідає числу ендогенних змінних в моделях.

В залежності від способу вимірювання змінні поділяються на:

1) Змінні запасів – можуть вимірюватися лише в певний момент часу і характеризують стан об’єкта досліджень на певну дату. Вимірюються в натуральних або грошових одиницях.

2) Змінні потоків – вимірюються в одиницю часу (місяць, квартал, рік) і характеризують безпосередню зміну течії макроекономічних процесів у часі. Вимірюються в співвідношеннях (грн/рік).

Взаємозв’язок між показниками запасу і потоку полягає в наступному: запас дорівнює накопиченим за певний період потокам; потік дорівнює різниці між запасами на кінець і початок періоду.