16. Неокласичне трактування макроекономічної рівноваги в умовах досконалої конкуренції.

Неокласична теорія розглядає економіку за наступних умов:

1) економіка функціонує в режимі вільної конкуренції;

2) існує повна зайнятість населення, обсяг виробництва дорівнює потенційному;3) процес виробництва товарів створює доход, який дорівнює вартості вироблених товарів (виробництва будь-якого обсягу продукції автоматично забезпечує доход, необхідний для закупівлі всієї продукції на ринку)Макроекономічна рівновага, за твердженням неокласиків, досягається завдяки закону Сея: Пропозиція породжує свій власний попит. Виробництво продукції забезпечує створення доходу, доход розподіляється між суб’єктами господарювання, які і закупають вироблену продукцію на ринку в повному обсязі.Якщо в економіці частина доходу буде споживатися, а частина заощаджуватися, то, за думкою неокласиків, закон Сея все одно буде справедливим, адже заощадження будуть інвестуватися в повному обсязі. Така рівновага досягається на ринку капіталу (заощаджень-інвестицій), завдяки гнучкості ставки позичкового відсотку r. У мовою економічної рівноваги, з точки зору неокласиків, є рівність S=І_Ч – заощадження дорівнюють чистим інвестиціям. Економічна система саморегулюється завдяки гнучкості ставки % r та гнучкості ціни Р. Таким чином, економічна рівновага в країні досягається без участі держави. Графічно це має вигляд:

В неокласичній теорії крива сукупної пропозиції (AS) являє собою вертикальну лінію, що визначає рівень реального обсягу виробництва ВНП при повній зайнятості. Сукупний попит (AD) визначає рівень цін. Якщо попит зменшиться з рівня AD₁ до рівня AD₂, то рівень цін також зменшиться з Р_{1 ­}до Р_2­. В результаті тимчасове перевищення пропозиції зсувається і відновлюється повна зайнятість

17. Принципи та інструменти неокласичної макроекономічної теорії.

Основні принципи неокласичної теорії:

1. макроекономічний аналіз будується на основі аналізу мікроекономічного;

2. на будь-якому ринку існує така позитивна ціна, за якою AS = AD;

3. виробництво товарів створює дохід, що дорівнює вартості товарів, які вироблені: пропозиція формує попит і дорівнює цьому попиту У = Е; У – сукупний дохід від реалізації продукції; Е – сукупний дохід на споживання продукції;

4. економіка функціонує в умовах навої зайнятості ресурсів, тому обсяг виробництва в даній економіці дорівнює потенційному;

5. рівень виробництва залежить тільки від кількості залучених ресурсів (праця, капітал, земля) і не залежить від рівня цін;

6. Виходячи з ринкового механізму саморегулювання втручання держави в економіку непотрібне і розглядається як шкідливе.

Основними інструментами рівноваги виступають:

1. рівноважна ставка позичкового відсотку r, завдяки чому досягається рівновага на ринку інвестицій та заощаджень;

2. рівноважна ставка з/п, що визначає рівновагу на ринку праці;

3. рівноважний рівень цін, що урівнює обсяги виробництва і споживання.

18. Рівновага на ринку ресурсів (праці) та формування рівноважної ставки заробітної плати.

Неокласичний підхід до рівноваги на ринку праці, виходить з того, що ринок праці функціонує на основі встановлення на ньому цінової рівноваги, яка може настати при умові повного продажу «товару праці». В якості регулятора виступають попит та пропозиція «товару праці», а його ціна – у формі заробітної плати . В результаті цього ринок праці розглядається як саморегулююча система, а зайнятість – як повна.

Стан рівноваги на ринку праці визначається рівноважною ціною праці, яка збалансовує попит на працю (Dl) та пропозицію праці (Sl).

Висновок з моделі: якщо домогосподарства та підприємці реалізували свої плани купівлі та продажу праці, то в економіці тим самим визначиться рівень сукупної пропозиції, відповідно обсягу національному виробництва.

Кейнсіанці при формуванні моделі ринку праці виходять із положень: економіка не знаходиться в стані досконалої конкуренції, номінальна заробітна праця не є гнучкою (через державну політику та політику профспілок, а також через песимістичні очікування домогосподарств у випадку зниження ставки номінальної з/п).

Рівновага на ринку праці, за твердженням неокласиків, встановлюється, як правило, за наявності безробіття. Умовою рівноваги розглядається можливість придбати кількість робочої сили для виробництва благ у розмірі, що відповідатиме ефективному попиту.