45. Проблеми зростанні податкових надходжень в державний бюджет.

Проблема збільшення податкових надходжень у державний бюджет виходить за межі власного фінансування бюджетного дефіциту, тому що дозволяється в довгостроковій перспективі на базі комплексної податкової реформи, націленої на зниження ставок і розширення бази оподатковування. У короткостроковому періоді зниження податкових ставок супроводжується, по-перше, зниженням ступеня убудованої стабільності економіки; по-друге, ростом ефекту витіснення недержавного сектора на фоні підвищення процентних ставок, що виникає як реакція грошового ринку на супровідне економічне пожвавлення , підвищення попиту на гроші при їх незмінній (з метою обмеження рівня інфляції) пропозиції; по-третє, можливим збільшенням бюджетного дефіциту через одночасне зниження ставок оподатковування й податкових надходжень у бюджет відповідно до закономірності, описаної кривою Лаффера . Він вважав, що по мірі зростання ставки податку від 0% до 100%, податкові надходження спочатку підвищуються і досягають максимуму в т. А при t=a, а після спадають, не дивлячись на зростання податкової ставки. Спад податкових надходжень, за пропозицією Лаффера, пов’язане з тим, що більш високі ставки утримують економічну активність ( спадають інвестиції, споживання. Збереження та ін.) , а отже скорочують податкову базу, тому навіть при зростанні податкової ставки надходження від податків спадають. Жоден зі способів фінансування дефіциту державного бюджету не має абсолютних переваг перед іншими й не є повністю неінфляційним.

46. Неокласична і кейнсіанська теорії попиту на гроші.

Кількісна теорія грошей визначає попит на гроші за допомогою рівняння обміну: MV=РY, де М - кількість грошей в обігу; V - швидкість обігу грошей; Р - рівень цін (індекс цін); - обсяг випуску (у реальному вираженні). Передбачається, що швидкість обігу - величина постійна. Узагальнюючи два названих підходи - класичний і кейнсіанський, можна виділити наступні фактори попиту на гроші:1) рівень доходу; 2) швидкість обігу грошей; 3) ставка відсотка. Класична теорія зв'язує попит на гроші головним чином з реальним доходом. Кейнсіанська теорія попиту на гроші вважає основним фактором ставку відсотка. Зберігання грошей у вигляді готівки пов'язане з певними витратами. Вони дорівнюють відсотку, який можна було б одержати, поклавши гроші в банк або використавши їх на покупку інших фінансових активів, що приносять дохід. Чим вище ставка відсотка, тим більше ми втрачаємо потенційного доходу, тим вище альтернативна вартість зберігання грошей у вигляді готівки, а отже, тим нижче попит на готівку.

47. Реальн. Попит на гроші. Фактори попиту на гроші.

В аналізі попиту на гроші для операцій здебільшого виділяють реальний попит на гроші (скоригований на інфляцію), який визначають на підставі їхньої купівельної спроможності. Інакше кажучи, кількість грошей можна виразити через к-ть товарів і послуг, які можна за них купити. К-ть товарів і послуг, яку можна купити за певну номінальну к-ть грошей, наз. реальними грошовим залишками , або реальними грошовими запасами (М/Р). Реальні грошові залишки вимірюють купівельну спроможність грошової маси. Просту функцію попиту на гроші записують у вигляді рівняння

, де величина M/ P-- носить назву "реальних запасів коштів", або "реальних грошових залишків", а К=1/V- величина, що обернена до швидкості обігу грошей. Коеф. k показує к-ть грошей, якою люди хочуть володіти на кожну одиницю доходу. Отже, реальні грошові залишки, тобто реальний попит на гроші , перебувають у прямій залежності від ВВП.(доходу). Якщо реальний ВВП зростає, то реальний попит на гроші також збільшується. Кейнсіанська теорія попиту на гроші - теорія переваги ліквідності - виділяє три мотиви, що спонукують людей зберігати частину грошей у вигляді готівки: - трансакціонний мотив (потреба в готівці для поточних угод); - мотив обережності (зберігання певної суми готівки на випадок непередбачених обставин у майбутньому); - спекулятивний. Спекулятивний попит на гроші заснований на зворотній залежності між ставкою відсотка й курсом облігацій . Якщо ставка відсотка росте, то ціна облігацій падає, попит на облігації росте, що веде до скорочення запасу готівки (міняється співвідношення між готівкою й облігаціями в портфелі активів), тобто попит на готівку знижується. Таким чином, очевидна зворотна залежність між попитом на гроші й ставкою відсотка.