52.Міжнародний ринок боргових зобов'язань, його структура і динаміка розвитку

Більшість заощаджень здійснюється в домашньому господарстві. Більшість інвестицій здійснюється фірмами. Для переміщення грошових фондів необхідний фінансовий механізм, яким і є фінансовий ринок.

Міжнародний фінансовий ринок – сукупність каналів, по яким грошові засоби перетікають від власників до позичальників (від резидентів і до неризедентів і навпаки).

Всі канали розподілу коштів можна поділити на 2 групи:

1) прямого фінансування – пряма передача грошових коштів від влісників заощаджень до позичальників. Воно буває :

- капітальне фінансування – будь-які угоди згідно яких фірма отримує грошові кошти в обмін на надання права володіння частиною власності на цій фірмі (прості акції).

-фінансування шляхом отримання позик – укладання будь-яких угод, що дають права фірмі отримувати кошти для інвестування в обмін на зобовязання повернути ці кошти в майбутньому з виплатою відсотків (облігації).

2) непрямого фінансування – грошові потоки проходять через фінансових посередників (міжнародні банки, страхові компанії, взаємні фонди).

В залежностівід каналів руху грошових потоків та від інструментів їх переміщення розрізняють такі ринки:

- міжнародні ринки боргових зобовязань;

- міжнародні ринки титулів влісності;

- міжнародний ринок деривативів.

Майже 30- 50% інвестицій забезпечується позиками, за допомогою боргових цінних паперів або акцій. Основними борговими інструментами є ноти і комерційні папери, облігації, банківські позики.

Ноти і комерційні папери – коротко- та середньострокові негарантовані розписки на предявника, що випущені на вільний ринок зі знижкою. Використовуються невеликими фірмами. Їх особлива форма Єврокомерційні папери, які випускають національні інституції, але продаються вони за межами країн емітентів (євроноти).

Облігації – сертифікат, який засвідчує зобовязання сплати боргу в певний період за певним процентом. Облігації дозволяють застосувати спосіб позичкового корпоративного і міждержавного фінансування шляхом продажу цінних паперів із середнім терміном погашення 3 – 10 років.Всі папери даються під гарантію: заклад корпоративного чи особистого майна. Облігації бувають:

-купонні – засвідчують виплату платежу (купону) при розміщенні олігацій.

- безкупонні

Банківські позики – позики, що видаються банками. Існують:

-синдикатні позики – видаються групою банків для розподілу ризиків;

-несиндиковані – видаються окремим кредитором

Виділяють 2 основні сегменти боргового ринку:

1)ринок євроборгів – позики від міжнародних банківських синдикатів, або розміщені за їх допомогою облігації та боргові розписки.

2)ринок драконових боргів – практично еквівалентний першому, але боргові зобовязання тут котируються на ринках країн Пд-Сх Азії (Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Гонконг). Цей сегмент на декілька порядків менший за перший.

Головними покупцями єврозобовязань є інституційні інвестори – інвестиційні, пенсійні й ін. фонди, інвестиційні компанії.

В практиці головну роль відіграють банківські позики, але європозики останнім часом підвищують свою частку, зростає роль облігаційних позик.

Механізм первинного розміщення боргових цінних паперів включає як мінімум 3-х посередників: