51.Сутність і форми міжнародного кредиту.

Міжнародний кредит — це позика капіталу в то­варній або грошовій формі, яка надається кредитором однієї країни дебітору іншої країни на умовах повер­нення, терміновості, сплати процентів і забезпеченості.

Сутність міжнародного кредитування розкривається в його функціях та формах перерозподілу фінансових і матеріальних ресурсів між країнами з метою: більш прибуткового використання; прискорення процесу реалізації у світовому мас­штабі;розширення відтворення.

Міжнародні кредити класифікуються за різноманіт­ними принципами, але загалом вони мають такі форми.

За цільовим призначенням розрізняють:

а) прив'язані кредити — кредити, що мають вира­жений цільовий характер (комерційні, інвестиційні тощо);

б) фінансові кредити, викори­стовуються позичальниками на довільні цілі (облі­гаційні позики та ін.).

За загальними джерелами кредити поділяються:

а)на внутрішні, надаються націо­нальним дебітором для зовнішньоекономічної діяльності;

б) іноземні (зовнішні) кредити, які надаються іно­земними кредиторами національним дебіторам для здійснення зовнішньоекономічних операцій;

в) змішані кредити, кредити як внутрішнього, так і зовнішнього походження.

За статусом кредиторів кредити класифікують так:

а) урядові (державні) кредити, або ті кредити, що надаються урядом від імені держави іноземним дебіто­рам;

б) кредити міжнародних фінансово-кредитних орга­нізацій;

в) приватні кредити, або ті кредити, що надаються приватними фізичними та юридичними особами;

г) змішані кредити, або кредити як зовнішнього, так і внутрішнього походження.

4) За формою надання кредити бувають:

а) товарні, що надаються експортерами своїм зару­біжним покупцям у товарній формі з умовою майбут­нього покриття (грошами чи товаром);

б) валютні (грошові), або ті, що надаються у націо­нальній та іноземній валюті (на євроринку у валюті третьої країни).

За характером забезпечення розрізняють:

а) забезпечений кредит, або той, що забезпечується нерухомістю, товарами, комерційними документами, цінними паперами, цінностями (коштовностями) як заставою;

б) бланковий кредит, або той, що надається під зобов'язання боржника вчасно його погасити; докумен том виступає соло-вексель з одним підписом позичаль­ника.

За термінами дії розрізнять кредити:

а) надкороткострокові;

б) короткосторокові (надаються терміном до 1 року);

в) середньострокові (надаються терміном від 1 до 5 років);

г) довгострокові (надаються терміном понад 7 років).

В сучасних умовах найпоширенішими є фірмові, банківські та урядові кредити.

Фірмові кредити представляють позики, котрі на­даються експортером однієї країни імпортеру іншої країни. Для їх реалізації використовується широке коло інструментів: вексельні кредити, купівельні аван­си, кредити на відкритих рахунках тощо.

Банківські кредити з експорту та імпорту виступа­ють у вигляді позик під заставу товарів, товарних до­кументів, векселів, трат.Міжнародні банківські кредити видаються у гро­шовій формі. Традиційні форми міжнародного банків­ського кредиту все більше заміщуються випуском цінних паперів (акцій, облігацій). Цей процес нази­вається сек'юритизацією.

Урядові кредити надаються у вигляді урядових дер­жавних позик.

Характерною ознакою сучасного міжнародного кре­диту є поява і поширення таких нових форм кредиту­вання, як міжнародний лізинг, міжнародний факто­ринг, міжнародний франчайзинг, міжнародний фор-файтинг.

Розглянемо їх детальніше.

Міжнародний лізинг — це складна фінансова опе­рація, у якій спеціалізована фірма (орендонадавач) за домовленістю з офіційним орендарем купує у виробни­ка відповідне устаткування, обладнання, машини, най­має людей і передає на визначений час за встановлену плату орендарю.

Міжнародний лізинг поділяється на:

— рейтинг — короткостроковий лізинг (1 година — 1 місяць);

— гайринг — середньостроковий лізинг (1 місяць — 1 рік);

— лізинг — довгостроковий лізинг (більше одного року).

Міжнародний факторинг — це вид міжнародної діяльності з надання послуг у сфері міжнародного фінансування, при якому постачальник товарів віддає короткотермінові вимоги за товарними угодами фак­торинговій компанії (фактор-фірмі, фактору) з метою негайного отримання більшої частини платежу (як правило 70—80 % платежу вже за 2—3 дні), гарантії повного погашення заборгованості, зниження витрат під час проведення розрахунків.

Міжнародний форфайтинг є таким видом діяль­ності з надання послуг у сфері міжнародного фінансу­вання, за якого експортер продає форфайтеру (форфай-тинговій компанії) без права регресу боргове зобов'я­зання іноземного покупця, яке виступає у формі ко­мерційного переказного або простого векселя з авалем (форма фінансової гарантії банку або іншої юридичної особи).

Головні інструменти міжнародного позичання і кре­дитування, що знаходять відображення у платіжному балансі такі.

1. Торговельні кредити, або вимоги і пасиви, що ви­никають в результаті прямого надання кредиту поста чальникам і покупцям за угодами з товарами і послу­гами. Сюди ж відносять і авансові платежі, пов'язані з реалізацією цих угод.

2. Позики, або фінансові активи, які виникають внаслідок прямого позичання коштів кредитором де­бітору під боргові цінні папери.

3. Депозити, або деноміновані в національній чи іно­земній валюті переказні депозити, які на першу вимогу перетворюються в готівку і можуть бути використані для платежів. Депозити резидентів за кордоном — це пасиви, а депозити нерезидентів у Вітчизні — це активи.

4. Валюта, або банкноти і монети, що перебувають в обігу і використовуються для здійснення платежів ре­зидентами і нерезидентами. Іноземна валюта у рези­дентів — це активи, а національна валюта у нерези­дентів — це пасиви.

Все це залишкова категорія інвестицій, яка не вклю­чається в прямі, портфельні інвестиції і резервні акти­ви. Вони в платіжному балансі позначаються як "інші інвестиції".