- •2. Світове господарство (сг).
- •3. Реальний сектор (рс).
- •4. Бюджетний сектор (бс).
- •5. Грошовий сектор (гс).
- •6. Зовн.Ек.Сектор (зес).
- •7. Світовий ринок.
- •9. Середовище діяльності субєктів ме.
- •11. Принципи наукового пізнання в ме.
- •13. Моделі ме факторного впливу з боку попиту.
- •15. Аналіз часткової рівноваги.
- •16. Криві обміну і аналіз загальної рівноваги.
- •17. Теорія Сміта
- •18. Теорая Рікардо
- •19. Закон Міля
- •20. Теорія Хекшера-Оліна.
- •21. Теорія самуельсона-столпера
- •22. Теорія реверсу факторів виробництва
- •23. Теорія реверсу попиту.
- •24. Теорія злвн.-ек.Мультиплікатора.
- •25.Стандартна модель(см) зовнішньої торгівлі.
- •26. Показники умов торгівлі та відображення ними тенденцій в міжнародному обміну.
- •27. Сучасна міжнародна торгівля.
- •28. Сутність та значення торгівельного балансу.
- •29. Зовнішня торгівля України і її конкурентоздатність.
- •30. Сутність міжнародної торгівельної політики, її форми та види.
- •31. Засоби реалізації міжнародної торгівельної політики.
- •32. Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі.
- •33. Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі.
- •34.Кількісні обмеження і їх роль в міжнародній торгівлі
- •35. Приховані види торгівельних обмежень та їх роль в міжнародних відносинах.
- •36. Фінансові методи зовнішньоекономічної політики.
- •37. Неекономічні методи регулювання зовнішньоторговельної політики.
- •38. Вільна торгівля і ефективність економіки.
- •39. Економічні наслідки торговельних обмежень
- •40. Вплив імпортного тарифу на економіку малої каїни
- •41. Вплив імпортної квоти на економіку малої країни
- •42.Вплив експортної субсидії на економіку малої країни
- •43 .Вплив "добровільного" обмеження експорту малої країни на її економіку
- •44.Вплив імпортного мита, запровадженого великою країною, на стан міжнародної економіки
- •45.Вплив імпортної квоти, запровадженою великою країною на стан міжнародної економіки
- •46.Концептуальні засади зовнішньоторговельної політики для України
- •47.Теорія міжнародних інвестицій.
- •48.Прямі іноземні інвестиції.
- •49.Портфельні міжнародні інвестиції.
- •50.Міжнародне інвестування в Україні в сучасних умовах.
- •51.Сутність і форми міжнародного кредиту.
- •52.Міжнародний ринок боргових зобов'язань, його структура і динаміка розвитку
- •1 Механізм
- •2 Механізм – аукціон
29. Зовнішня торгівля України і її конкурентоздатність.
Зовнішня торгівля України стала суб'єктом міжнародних економічних відносин лише на початку 90-х рр. XX ст. її виникнення не було пов'язане з порівняльними перевагами, а спричинялося мотивами пошуку ренти, вона базувалася на старій народногосподарській структурі радянського характеру. З виходом України на світові ринки очікувались певні якісні зміни науко-інтенсивної спрямованості як в економіці в цілому, так і в експортно орієнтованих галузях. Та цього не сталось. Після майже десятирічного періоду формування зовнішнього сектору економіки України здається закономірним розширення пропозиції трудомістких галузей. Проаналізуємо стан зовнішньоекономічного сектору в один з найбільш сприятливих періодів, а саме: коли спостерігалося зрушення в бік покращання сальдо торговельного балансу.
лізу, передбаченого стандартною моделлю торгівлі, проаналізуємо кожну із товарних груп.
Перша група: продовольчі товари та сировина для їх виготовлення. Сальдо за цією групою є додатнім. Для товарів цієї групи ринки країн "далекого зарубіжжя" є визначальними. Основними імпортерами були країни Азії (128 млн дол.), Європи (73,1 млн дол.) та Америки (30,4 млн дол.), зокрема, Ізраїль (62,7 млн дол.), Республіка Корея (30 млн дол.), Велика Британія (28,3 млн дол.), Британські Віргінські Острови (18,8 млн дол.), Угорщина (12,9 млн дол.), Туреччина (12,5 млн дол.), Швейцарія (10,1 млн дол.), Франція, Нідерланди, Іспанія.
Після проведення розрахунків за алгоритмом, наведеним вище, Україна була визначена як праценасиче-на країна. Таким чином, розвиток торгівлі у межах цієї групи відбувається за класичною теорією фактороміст-кості. Тобто, праценасичена Україна експортує праце-місткий товар.
Друга група: продукція енергетично-паливного комплексу. Сальдо групи є від'ємним. Частка імпорту за цією групою у процентах до загального обсягу складає 45,9%. Основним постачальником продукції другої групи є Росія. Вона є відносно капіталонасиченою країною. Отже, праценасичена Україна імпортує капіталомісткий продукт.
Третя група: продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості. Сальдо за цією групою товарів є додатнім: експорт перевищує імпорт. Основними імпортерами цієї продукції є: країни Азії (325,1 млн дол.), Америки (246,1 млн дол.) та Європи (131 млн дол.), Індія (170 млн дол.), Китай (106 млн дол.), Британські Віргінські Острови (95 млн дол.), Бразилія (90 млн дол.), США (53,4 млн дол.); продукція неорганічної хімії: Туреччина (41 млн дол.), Угорщина (24,9 млн дол.), Монако (20,8 млн дол.), Італія, Угорщина, СІЛА, Японія, Велика Британія, Чехія.
За проведеними розрахунками праценасичена Україна експортує порівняно працемісткі товари хімічної промисловості до США, Італії, Великої Британії, Чехії, Японії, Угорщини, Туреччини, Бразилії (перша група). Але вона є капіталонасиченою порівняно з Китаєм та Індією (друга група). Отже, країни першої групи (капіталонасичені) здійснюють міжнародний обмін згідно з теорією Гекшера — Оліна. Щодо другої групи (праценасичені країни) діє "парадокс Леонтьєва": праценасичена Індія імпортує працеміский товар. Тут має місце ефект реверсу факторів виробництва.
Щодо інших чотирьох груп — деревина та вироби з неї, промислові вироби, чорні й кольорові метали та вироби з них, машини й устаткування — в результаті проведених розрахунків не було визначено наявності ефекту реверсу факторів виробництва та дії принципів класичних теорій обміну.