29. Зовнішня торгівля України і її конкурентоздатність.

Зовнішня торгівля України стала суб'єктом міжна­родних економічних відносин лише на початку 90-х рр. XX ст. її виникнення не було пов'язане з порівняльни­ми перевагами, а спричинялося мотивами пошуку рен­ти, вона базувалася на старій народногосподарській структурі радянського характеру. З виходом України на світові ринки очікувались певні якісні зміни науко-інтенсивної спрямованості як в економіці в цілому, так і в експортно орієнтованих галузях. Та цього не ста­лось. Після майже десятирічного періоду формування зовнішнього сектору економіки України здається за­кономірним розширення пропозиції трудомістких га­лузей. Проаналізуємо стан зовнішньоекономічного сек­тору в один з найбільш сприятливих періодів, а саме: коли спостерігалося зрушення в бік покращання саль­до торговельного балансу.

лізу, передбаченого стандартною моделлю торгівлі, проаналізуємо кожну із товарних груп.

Перша група: продовольчі товари та сировина для їх виготовлення. Сальдо за цією групою є додатнім. Для товарів цієї групи ринки країн "далекого зарубіжжя" є визначальними. Основними імпортерами були краї­ни Азії (128 млн дол.), Європи (73,1 млн дол.) та Аме­рики (30,4 млн дол.), зокрема, Ізраїль (62,7 млн дол.), Республіка Корея (30 млн дол.), Велика Британія (28,3 млн дол.), Британські Віргінські Острови (18,8 млн дол.), Угорщина (12,9 млн дол.), Туреччина (12,5 млн дол.), Швейцарія (10,1 млн дол.), Франція, Нідерлан­ди, Іспанія.

Після проведення розрахунків за алгоритмом, наве­деним вище, Україна була визначена як праценасиче-на країна. Таким чином, розвиток торгівлі у межах цієї групи відбувається за класичною теорією фактороміст-кості. Тобто, праценасичена Україна експортує праце-місткий товар.

Друга група: продукція енергетично-паливного ком­плексу. Сальдо групи є від'ємним. Частка імпорту за цією групою у процентах до загального обсягу складає 45,9%. Основним постачальником продукції другої групи є Росія. Вона є відносно капіталонасиченою краї­ною. Отже, праценасичена Україна імпортує капітало­місткий продукт.

Третя група: продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості. Сальдо за цією групою товарів є додатнім: експорт перевищує імпорт. Основними імпортерами цієї продукції є: країни Азії (325,1 млн дол.), Америки (246,1 млн дол.) та Європи (131 млн дол.), Індія (170 млн дол.), Китай (106 млн дол.), Бри­танські Віргінські Острови (95 млн дол.), Бразилія (90 млн дол.), США (53,4 млн дол.); продукція неорга­нічної хімії: Туреччина (41 млн дол.), Угорщина (24,9 млн дол.), Монако (20,8 млн дол.), Італія, Угорщина, СІЛА, Японія, Велика Британія, Чехія.

За проведеними розрахунками праценасичена Украї­на експортує порівняно працемісткі товари хімічної промисловості до США, Італії, Великої Британії, Чехії, Японії, Угорщини, Туреччини, Бразилії (перша гру­па). Але вона є капіталонасиченою порівняно з Китаєм та Індією (друга група). Отже, країни першої групи (капіталонасичені) здійснюють міжнародний обмін згідно з теорією Гекшера — Оліна. Щодо другої групи (праценасичені країни) діє "парадокс Леонтьєва": пра­ценасичена Індія імпортує працеміский товар. Тут має місце ефект реверсу факторів виробництва.

Щодо інших чотирьох груп — деревина та вироби з неї, промислові вироби, чорні й кольорові метали та вироби з них, машини й устаткування — в результаті проведених розрахунків не було визначено наявності ефекту реверсу факторів виробництва та дії принципів класичних теорій обміну.