6. Зовн.Ек.Сектор (зес).

ЗЕС включає операції реального, бюджетного та грошового секторів із закордонними субєктами та іншими країнами. Цей секторє концентрованим втіленням макроек.процесів, які виникають в результатівзаємодії нац.ек-ки з ек-ками інших країн. Потоки капіталів і товарів у ЗЕС можна відобразити наступним рівнянням:

NX = (S-I)+(T-G),

Де S – заощ-ня

I – інв-ції

T – надходження до бюджету

G – видатки бюджету

Виходячи з рівняння, наведеного вище та цього:

KA-дельтаR=(I-S)+(G-T),

Отримаємо наступне:

KA-дельтаR= - NX,

яке означає, що за відємного значення чистого експорту спостерігається приплив до країни іноз.інв-цій. Тим самим досягається рівновага ЗЕС.

7. Світовий ринок.

МПП і міжн-на кооперація заклали основи винекнення світового ринку (СР).

СР – це сфера стійких товарно-грошових відносин між різними країнами, що базується на МПП та ін. факторах вир-ва. СР проявляється черз рух товарів і послуг (міжн-ну торгівлю).

Основним елементом СР є загальга міжнародна рівновага, тобто одночасне урівноваження D і S на внутрішніх і зовнішніх ринках.

Становлення СР:

1. Товарне вир-во - це форма госп-ког спілкування, про якій все, що призначено для продажу здійснюється самим вир-ком.з появою грошей виникли купці (посередники), лихварі (давали гроші під %).

2. Винекнення національних ринків - це внутрішній ринок частина якого орієнтується на іноземного покупця. Виникають види ринків.

3. Третій етап – 16-17 ст. розвиток мануфактур призводить до розширення міських ринків і ярморків до регіональних, державних, і міждержавни. Виникають міжнародні ринки - частини нац-го ринку, яка безпосередньо зв”язана із закордонними ринками.

4. Четвертий етап – епоха первісного накопичення капіталу і розвиток фабрично-заводської індустрії, які у першій половині 19 ст. привели до переростання Міжн-них ринків у СР. Формування СР закінчується на рубежі 19-20 ст.

Основними відмінними рисами світового ринку є:

1) торгівля товарами та послугами;

2) міжнародні стандарти і рівні якості;

3) оптимальне використання факторів виробництва кожної країни.

Виходячи з особливостей СР виділяють наступні його функції:

1. Оптимізує використання факторів вир-ва, підказуючи вир-ку в яких галузях і регіонах вони можуть бути використані більш продуктивно

2. Виконує санирующую роль, вибраковуючи із світового вир-ва товари та їх вир-ків, які не можуть забезпечити світовий стандарт якості при конкурентних цінах

3. СР проявляється в міждержавному русі товарів, що знаходяться під впливом не тільки внутрішнього, але і зовнішнього попиту та пропозиції.

8, МЕД

МЕД – дії з переміщення товарів, факторів в-ва та фін.засобів, що проявляються у здійсненні операцій (угод), за якими передається право власності на матеріальні та фін.активи або надаються послуги. Всі операції поділяються на 2 групи:

• Реальні (нефінансові) – повязані з в-вом і придбанням товарів (послуг);

• Фінансові – повязані зі змінами в активах і пасивах, а також з обміном одних фін.активів на інші.

Угоди є основною інституціональною од-цею у сфері обміну й уклада.ться між агентами, їх наслідком є досягнення певних конкурентних перваг. Агенти (ек.субєкти) можуть володіти активами, мають ек.зоюовязання і від свого імені здійснюють угоди з іншими агентами.

Основними субєктами МЕД є:

• Сімейні господарства (фіз.особи);

• Фірми (юр.особи).

В залежності від розташування фіз.та юр.особи можуть бути внутрішніми (всередині країни) та міжнародними. Звідси всі агенти поділяються на резидентів та нерезидентів.

СНР фіксує всі ек.операції резидентів з нерезидентами на окремих рахунках, що обєднуються в платіжний баланс. Він відображає функціональні взаємозвязки в МЕ, які за своїм характером є результатом впливу ендогенних факторів. Проте на ек.діяльність впливають і екзогенні фактори, передусім фактори зовнішнього середовища.