44.Вплив імпортного мита, запровадженого великою країною, на стан міжнародної економіки

Випадок, коли імпортне мито, запроваджене вели­кою країною, впливає на стан міжнародної економіки, графічно показано на рис. 4.5.Обмінні криві "Вітчизни" Т_h і "Закордону" Т_а в умо­вах вільної торгівлі перетинаються у точці рівноваги Е, для якої рівноважна світова ціна дорівнює Р_е = 1, а об­сяги експорту й імпорту обох товарів, відповідно, 1,0 млн т зерна і 1,0 млн м³ деревини. "Закордон", який є великою країною, запроваджує імпортне мито на по ставки зерна з "Вітчизни". Це веде до зменшення попи­ту на зерно порівняно з деревиною, ціна на яку не змінюється. В результаті споживачі "Закордону" про­понують меншу кількість деревини (0,5 млн м³) в обмін на зерно (0,8 млн т). Внаслідок цього крива торговель­ної пропозиції Т_а зміщується в напрямку осі ординат — Т'’_а . Зменшення попиту споживачів "Закордону" на зер­но приводить до відносного зменшення ціни на нього.

Умови торгівлі для "Закордону" змінюються з Т_а = 1 : 1 =1, на Т’_а =0,8/0,5 =1,6, що свідчить про поліпшення умов торгівлі країни-імпортера, одночасно обсяги зовнішньо­торговельного обороту зменшуються.

45.Вплив імпортної квоти, запровадженою великою країною на стан міжнародної економіки

Дію квоти, що кількісно обмежує обсяги імпорту, показано на рис. 4.6. В умовах вільної торгівлі криві обміну — національна T_h і іноземна Т_а — перетинаються в точці Е. Уряд "Закордону" як великої країни запроваджує імпортну квоту в розмірі 0,8 млн т зерна. На графіку вона зображена горизон­тальною лінією. То ж рівновага вільної торгівлі недосяж­на, оскільки зменшуються обсяги торгівлі. Імпорт зерна тепер складає не 1,0 млн т, як раніше, а лише 0,8 млн т. В результаті змінюються цінові співвідношення: Р_а і P_h є можливими варіантами нової відносної ціни. Відповід­но і торговельна рівновага може бути як в точці А, так і в точці Н. Таким чином, якщо імпортні операції будуть здійснювати торговельні агенти із "Закордону", то рівно­вага встановиться в точці А. Закордонні споживачі в цьо­му випадку замість 0,8 млн т зерна будуть пропонувати 0,5 млн м³ деревини. Умови торгівлі для "Закордону"складуть Т_а = 0,8/0,5 =1,6, тоді як для "Вітчизни' T_h =0,5/0,8 = 0,625. Отже, "Закордон" виграє більше, ніж "Вітчиз­на".

Якщо імпортування за міжурядовою угодою будуть здійснювати торговельні агенти "Вітчизни", то рівно­вага встановиться в точці Н. Закордонні споживачі у такому випадку будуть пропонувати замість квотова­ного обсягу зерна 1,0 млн м³ деревини. Тоді умови торгівлі для "Закордону" складуть Т_а = 0,8/1 = 0,8, а

для "Вітчизни" відповідно T_h = 1,0/0,8 = 1,25. При цьому торговельні агенти з "Вітчизни", що здійснюють імпорт до "Закордону", отримають монопольний прибуток.

Імпортна квота практично повністю замінює рин­ковий механізм. Вона спричинює розподіл імпортних ліцензій. Насамкінець, вона збільшує внутрішню ціну реалізації, оскільки піднімає внутрішній попит. В ре­зультаті знизиться добробут населення країни-імпор-тера. Але оцінити вплив імпортної квоти на добробут непросто. Річ у тім, що сфера впливу імпортної кво­ти, запровадженої великою країною, не обмежується лише національною економікою, а впливає і на її тор­говельних партнерів. А мультиплікаційний ефект зво­ротного впливу на велику країну визначити значно важче, ніж ефект прямого впливу.