- •2. Світове господарство (сг).
- •3. Реальний сектор (рс).
- •4. Бюджетний сектор (бс).
- •5. Грошовий сектор (гс).
- •6. Зовн.Ек.Сектор (зес).
- •7. Світовий ринок.
- •9. Середовище діяльності субєктів ме.
- •11. Принципи наукового пізнання в ме.
- •13. Моделі ме факторного впливу з боку попиту.
- •15. Аналіз часткової рівноваги.
- •16. Криві обміну і аналіз загальної рівноваги.
- •17. Теорія Сміта
- •18. Теорая Рікардо
- •19. Закон Міля
- •20. Теорія Хекшера-Оліна.
- •21. Теорія самуельсона-столпера
- •22. Теорія реверсу факторів виробництва
- •23. Теорія реверсу попиту.
- •24. Теорія злвн.-ек.Мультиплікатора.
- •25.Стандартна модель(см) зовнішньої торгівлі.
- •26. Показники умов торгівлі та відображення ними тенденцій в міжнародному обміну.
- •27. Сучасна міжнародна торгівля.
- •28. Сутність та значення торгівельного балансу.
- •29. Зовнішня торгівля України і її конкурентоздатність.
- •30. Сутність міжнародної торгівельної політики, її форми та види.
- •31. Засоби реалізації міжнародної торгівельної політики.
- •32. Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі.
- •33. Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі.
- •34.Кількісні обмеження і їх роль в міжнародній торгівлі
- •35. Приховані види торгівельних обмежень та їх роль в міжнародних відносинах.
- •36. Фінансові методи зовнішньоекономічної політики.
- •37. Неекономічні методи регулювання зовнішньоторговельної політики.
- •38. Вільна торгівля і ефективність економіки.
- •39. Економічні наслідки торговельних обмежень
- •40. Вплив імпортного тарифу на економіку малої каїни
- •41. Вплив імпортної квоти на економіку малої країни
- •42.Вплив експортної субсидії на економіку малої країни
- •43 .Вплив "добровільного" обмеження експорту малої країни на її економіку
- •44.Вплив імпортного мита, запровадженого великою країною, на стан міжнародної економіки
- •45.Вплив імпортної квоти, запровадженою великою країною на стан міжнародної економіки
- •46.Концептуальні засади зовнішньоторговельної політики для України
- •47.Теорія міжнародних інвестицій.
- •48.Прямі іноземні інвестиції.
- •49.Портфельні міжнародні інвестиції.
- •50.Міжнародне інвестування в Україні в сучасних умовах.
- •51.Сутність і форми міжнародного кредиту.
- •52.Міжнародний ринок боргових зобов'язань, його структура і динаміка розвитку
- •1 Механізм
- •2 Механізм – аукціон
27. Сучасна міжнародна торгівля.
Міжнародною торгівлею (МТ) називають сукупний товарообіг між усіма країнами світу, що оплачений ними. В основі міжнародної торгівлі лежать як фактори попиту, так і фактори пропозиції, які зумовлюють виникнення обміну, спеціалізації країн і формування міжнародної обмінної ціни. В результаті цього товарообміну виникає 2 великих зустрічних товарних потоки – товарний експорт (ЕХ) і товарний імпорт (ІМ)
ІМ – це вартість товарів, що придбані резидентами окремої країни в іноземців.
ЕХ – вартість товарів, що продані резидентами країни іноземцям.
Різниця між ЕХ і ІМ являє собою торгівельний баланс – співвідношення між сумою цін товарів, що вивезені певною країною, або групою країн, і сумою цін товарів, ввезених ними за певного періоду (рік, квартал,тощо)
Якщо вартість вивезення > вартість ввезення – торг баланс активний, якщо ввезення >вивезення – пасивний.
З розвитком МТ її структура і форми ускладнюються, це результат того, що змінюються і примножуються предмети торгівлі та методи організації їх реалізації. Тому сучасну торгівлю здебільшого і розглядають з позиції зміни груп товарів, на які є попит, та появи сучасних методів реалізації цих товарів.
Струкура МТ за методами реалізації товарів поділяється на:
Традиційна торгівля – здійснюється за традиційними правилами між субєктами різних міжнародних економік
Торгівля продукцією у рамках кооперації — це реалізація продукції між суб'єктами міжнародної виробничої кооперації, як правило, за трансфертними цінами у пільговому режимі.
Зустрічна торгівля — це торгівля у вигляді закупок продукції, що супроводжується постачанням товарів, з метою досягнення балансу експортно-імпортних операцій. Її види: бартер, кліринг, компенсаційні угоди та ін. Бартер являє собою товарообмін із взаємною передачею права власності на товари без грошового еквіваленту. Кліринг — це система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери і послуги, яка базується на зарахуванні взаємних вимог і зобов'язань. Компенсаційні угоди — це вид міжнародних торговельних компенсаційних угод, за яких покупець сплачує вартість товарів постачанням інших товарів і наданням послуг, а за необхідності різницю доплачує грішми.
Міжнародна біржова торгівля — це форма міжнародної оптової торгівлі масовими товарами, що мають чіткі якісні параметри (цінні папери, золото, валюта, хліб, пряжа, м'ясо, вовна, вугілля, руда та ін.). Товарна біржа сьогодні перетворилась у місце здійснення ф'ючерсних операцій і це призводить до спекуляцій цінами.
Міжнародний аукціон — це форма продажу окремих партій товару або окремих предметів, що по черзі виставляються для огляду і вважаються проданими тому з присутніх покупців, котрий запропонував найвищу ціну. До аукціонних товарів належать хутро, вовна, тютюн, чай, антикваріат, породисті коні. Найвідоміші аукціони знаходяться у Нью-Йорку, Монреалі, Калькутті, Коломбо (чай), Санкт-Петербурзі (хутро), Москві (коні).
Міжнародні тендери (міжнародні торги) — це загальна форма закупівлі, за якої покупець оголошує конкурс для продавців різних країн на товар чи послугу, які б відповідали певним техніко-економічним характеристикам.
Міжнародний ярмарок — одна із форм реалізації товарів фірмами з різних країн, що являє собою великий, відкритий міжнародний ринок, що періодично діє в одних і тих самих місцях, в один і той самий час (демонстрація зразків товарів).
Міжнародна виставка відбувається у вигляді демонстрації досягнень в різних галузях однієї або декількох країн з метою знайти покупців майбутньої продукції.
Структура і форми сучасної міжнародної торгівлі відображають плинність факторів міжнародного попи ту і пропозиції в довгостроковому періоді і певну тенденційність цього розвитку:
1) випереджаюче зростання світової торгівлі порівняно зі світовим промисловим виробництвам; 2)поглиблення спеціалізації і кооперації виробництва;
3) темпи зростання зовнішньої торгівлі слаборозвинених країн перевищують високорозвинені;