40. Вплив імпортного тарифу на економіку малої каїни

У згаданому контексті більшість країн світу є мали­ми. Розглянемо, як впливає на їх економіку викори­стання різних інструментів зовнішньоторговельної політики.

Імпортний тариф. Його введення має на меті за­хистити вітчизняних виробників від іноземної конку­ренції. Податок на імпорт підвищує ціну реалізації на внутрішньому ринку і таким чином спонукає до роз­ширення вітчизняне виробництво, яке за попередніх цін було б збитковим.

Рис. 4.1 ілюструє формування обсягів торгівлі та цін на конкурентному вітчизняному ринку за моделлю част­кової рівноваги. Крива D_d є кривою вітчизняного попи­ту, а крива S_d — кривою вітчизняної пропозиції. В умо­вах автаркії внутрішня рівновага досягається в точці Е, яка фіксує обсяги реалізації деревини в обсязі 1,0 млн м³ за ціною Р_d = 150 дол/м³ . З виникненням міжнародної торгівлі іноземці виходять на національний ринок, що робить пропозицію деревини S_{d + int} практично необмеже­ною, конкурують з вітчизняними виробниками, знижуючи ціну до рівня Р_int = 100 дол/м³ . У такому випадку попит вітчизняних споживачів зростає до D_{d + int} = 2,05 млн м³ деревини, а пропозиція вітчизняних виробників змен­шується до S_d - _int = 0,3 млн м³. Різниця між попитом і пропозицією становить 1,75 млн м³. Цей дефіцит дере­вини у "Вітчизні" може бути компенсований за рахунок імпорту. На графіку імпорт відповідає відрізку LI.

Виникнення міжнародної торгівлі має певні еко­номічні наслідки як для суспільства в цілому, так і для окремих його верств. За рахунок падіння внутрішньої ціни до рівня міжнародної споживачі виграють. На гра­фіку ця область (a + b + c + d + e + f) = (2,05 + + 1,0)(150 - 100): 2 = 76,25 млн дол. Водночас виробни­ки програють, і цей програш на графіку позначено об­ластю (а + е) = (1,0 + 0,3)(150 - 100): 2 = 32,5 млн дол. Виграш суспільства буде дорівнювати різниці між ви­грашем споживачів і програшем виробників. На графіку ця область позначена (b + с + d + f) = 76,25 - 32,5 = 43,75 млн дол. Країна виграла щонайменше за рахунок трьох факторів: ефективнішого використання ресурсів, більш ефективного споживання і зниження рівня цін.

Така ситуація не влаштовує вітчизняних виробників, чиї товари конкурують з імпортними. Тому вони, як пра­вило, лобіюють введення митного тарифу на імпорт. Вве­дення мита у розмірі, скажімо, Т = 20 дол. (а це буде специфічне мито) викличе зростання внутрішньої ціни

на імпортну деревину до рівня P_int + Т = 120 дол/м³.

Внутрішній попит зменшиться до D_{d + int} - Т = 1,6 млн. м³, а внутрішня пропозиція зросте до S_d = 0,6 млн м³. Тепер імпорт деревини буде дорівнювати 1,0 млн м³. В результаті виграші і програші економічних суб'єктів зазнають змін. Зростання ціни знизить доб­робут населення. На графіку ця втрата споживачів складе область (а + b + с + d) = (2,05 + 1,6)(120 - 100): 2 = 36,5 млн дол. Близькою до цієї буде і втрата імпортерів (тут не йдеться про диференціацію су­б'єктів, що беруть участь у імпортуванні, та їх втрати). Вітчизняні виробники виграють в обсязі, що до­рівнює області a = (0,6 + 0,3)20 : 2 = 9,0 млн дол.

Оскільки знизився рівень конкуренції у "Вітчизні", то буде спостерігатися, з одного боку, погіршення якості товару, зумовлене зниженням конкуренції, а отже, і якості споживання, а з іншого, — знизиться ефективність використання ресурсів. Це втрати для суспільства. Вони позначені на графіку областями відповідно d і b. Кількісні значення їх такі: b = (0,6 - 0,3)(120 - 100) : 2 = 3 млн дол.); d = (2,05 - 1,6)20 : 2 = 4,5 млн дол. Виграє держава в обсязі добутку митного тарифу на обсяг імпорту. Це буде область с = (1,6 - 0,60)20 = 20 млн дол.

Говорячи про доходи держави, треба мати на увазі, що одночасно держава буде зазнавати і певних витрат, пов'я­заних з розробкою самого тарифу, утриманням митної служби, веденням необхідної документації та іншими витратами на підтримку тарифної системи. Чистий ефект для держави буде, як правило, меншим за очікуваний.