- •2. Світове господарство (сг).
- •3. Реальний сектор (рс).
- •4. Бюджетний сектор (бс).
- •5. Грошовий сектор (гс).
- •6. Зовн.Ек.Сектор (зес).
- •7. Світовий ринок.
- •9. Середовище діяльності субєктів ме.
- •11. Принципи наукового пізнання в ме.
- •13. Моделі ме факторного впливу з боку попиту.
- •15. Аналіз часткової рівноваги.
- •16. Криві обміну і аналіз загальної рівноваги.
- •17. Теорія Сміта
- •18. Теорая Рікардо
- •19. Закон Міля
- •20. Теорія Хекшера-Оліна.
- •21. Теорія самуельсона-столпера
- •22. Теорія реверсу факторів виробництва
- •23. Теорія реверсу попиту.
- •24. Теорія злвн.-ек.Мультиплікатора.
- •25.Стандартна модель(см) зовнішньої торгівлі.
- •26. Показники умов торгівлі та відображення ними тенденцій в міжнародному обміну.
- •27. Сучасна міжнародна торгівля.
- •28. Сутність та значення торгівельного балансу.
- •29. Зовнішня торгівля України і її конкурентоздатність.
- •30. Сутність міжнародної торгівельної політики, її форми та види.
- •31. Засоби реалізації міжнародної торгівельної політики.
- •32. Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі.
- •33. Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі.
- •34.Кількісні обмеження і їх роль в міжнародній торгівлі
- •35. Приховані види торгівельних обмежень та їх роль в міжнародних відносинах.
- •36. Фінансові методи зовнішньоекономічної політики.
- •37. Неекономічні методи регулювання зовнішньоторговельної політики.
- •38. Вільна торгівля і ефективність економіки.
- •39. Економічні наслідки торговельних обмежень
- •40. Вплив імпортного тарифу на економіку малої каїни
- •41. Вплив імпортної квоти на економіку малої країни
- •42.Вплив експортної субсидії на економіку малої країни
- •43 .Вплив "добровільного" обмеження експорту малої країни на її економіку
- •44.Вплив імпортного мита, запровадженого великою країною, на стан міжнародної економіки
- •45.Вплив імпортної квоти, запровадженою великою країною на стан міжнародної економіки
- •46.Концептуальні засади зовнішньоторговельної політики для України
- •47.Теорія міжнародних інвестицій.
- •48.Прямі іноземні інвестиції.
- •49.Портфельні міжнародні інвестиції.
- •50.Міжнародне інвестування в Україні в сучасних умовах.
- •51.Сутність і форми міжнародного кредиту.
- •52.Міжнародний ринок боргових зобов'язань, його структура і динаміка розвитку
- •1 Механізм
- •2 Механізм – аукціон
28. Сутність та значення торгівельного балансу.
Міжнародною торгівлею (МТ) називають сукупний товарообіг між усіма країнами світу, що оплачений ними. В основі міжнародної торгівлі лежать як фактори попиту, так і фактори пропозиції, які зумовлюють виникнення обміну, спеціалізації країн і формування міжнародної обмінної ціни. В результаті цього товарообміну виникає 2 великих зустрічних товарних потоки – товарний експорт (ЕХ) і товарний імпорт (ІМ)
ІМ – це вартість товарів, що придбані резидентами окремої країни в іноземців.
ЕХ – вартість товарів, що продані резидентами країни іноземцям.
Різниця між ЕХ і ІМ являє собою торгівельний баланс – співвідношення між сумою цін товарів, що вивезені певною країною, або групою країн, і сумою цін товарів, ввезених ними за певного періоду (рік, квартал,тощо)
Якщо вартість вивезення > вартість ввезення – торг баланс активний, якщо ввезення >вивезення – пасивний.
У торгівельному балансі більшості країн вартість експорту враховується на базі цін франко-державнй кордон, або ФОБ – порт відвантаження, тобто без урахування транспортних витрат за кордоном і страхування товарів у дорозі. А вартість імпорту - на базі цін СІФ, тобто із врахуванням в ціні товару витрат на доставку його в країну і страхування. Як правило у платіжному балансі вартість імпорту визначається на базі цін ФОБ.
Регулювання торговельного балансу є найважливішим узагальнюючим інструментом планування й управління зовнішньою торгівлею країни. Адже економічне значення активу чи дефіциту торгового балансу стосовно конкретної країни залежить від її місця у світовому господарстві, характеру зв'язків з партнерами і загальною економічною політикою. Для країн, що відстають від лідерів за рівнем економічного розвитку, активний торговий баланс є необхідним джерелом валютних засобів для оплати міжнародних зобов'язань за іншими статтями платіжного балансу. Для ряду промислово розвинутих країн (Японія, ФРН і ін.) активне сальдо торгового балансу використовується як джерело фінансових інвесицій за кордон.
Пасивний торговий баланс вважається небажаним і звичайно розцінюється як ознака слабкості зовнішньоекономічних позицій країни.Для країн, що розвиваються пасивний торговий баланс означає нестачу валютних надходжень. Для промислово розвинутих країн - інше значення. Наприклад, дефіцит торгового балансу США свідчить про активне просуванням на їх ринок міжнародних конкурентів (Західної Європи, Японії, Тайваню, Південної Кореї й інших країн) з виробництва товарів підвищеної складності. У результаті міжнародного поділу праці, більш ефективно використовуються ресурси у світових масштабах. Дзеркальним відображенням дефіциту зовнішньої торгівлі США служить активне сальдо по цих операціях у згаданих партнерів, що використовують валютні надходження для закордонних капіталовкладень, у тому числі в США.