2. Аналіз якості моделі: перевірка статистичної значущості оцінок параметрів економетричної моделі.

Для перевірки статистичної значущості коефіцієнта детермінації R² висувається нульова гіпотеза H₀ : R² = 0 Альтернативною до неї є H_A: значення хоча б одного параметра моделі відмінне від 0.

Для перевірки цих гіпотез застосовують F-критерій Фішера з m і n-m-1 ступенями свободи. За отриманими в моделі значеннями коефіцієнта детермінації R² обчислюють експериментальне значення F-статистики:

,яке порівнюють з табличним значенням розподілу Фішера при заданому рівні значущості α (як правило, α = 0,05 або α = 0,01). Якщо F_табл < F_експ, нульова гіпотеза відхиляється, свідчить про адекватність побудованої моделі. У протилежному випадку модель вважається неадекватною.

Коефіцієнт кореляції, як вибіркова характеристика, перевіряється на значущість за допомогою t-критерію Стьюдента. Фактичне значення t-статистики обчислюється за формулою і порівнюється з табличним значенням t-розподілу з n-m-1 ступенями свободи та при заданому рівні значущості α/2 (такий рівень зумовлений тим, що критична область складається з двох проміжків). Якщо абсолютна величина експериментального значення t-статистики перевищує табличне, тобто ,можна зробити висновок, що коефіцієнт кореляції достовірний (значущий), а зв’язок між залежною змінною та всіма незалежними факторами суттєвий.

3. Перевірка статистичної значущості коефіцієнта множинної детермінації за критерієм Фішера.

Для перевірки статистичної значущості впливу регресорів на залежну змінну моделі використовуємо статистичний критерій Фішера:

;

при рівні значущості =0,05 та ступенях свободи k₁=m=2 i k₂=n-m-1=22 по таблиці розподілу Фішера знаходимо =3,44.

Обчислимо спостережене значення критерію за формулою:

.

Критерій Фішера має правобічну критичну область із критичною точкою робимо статистичний висновок:

оскільки > , то статистична гіпотеза відхиляється, отже всі регресори мають вплив на залежну змінну.

Білет №26

1. Етапи економіко-математичного моделювання

Постановка економічної проблеми та розроблення концептуальної моделі.— чітко сформулювати сутність проблеми (цілі дослідження), припущення, що приймаються, і ті питання, на які необхідно одержати відповіді. З урахуванням цілей дослідження проводиться якісний аналіз об’єкта; виокремлюються, абстрагуючись від другорядних, найважливіші риси і властивості об’єкта, що моделюється. На цьому етапі моделювання широко застосовуються якісні методи описання систем, знакові та мовні моделі. Таке попереднє, наближене зображення системи називають концептуальною моделлю.2. Розроблення математичних моделей. Це етап формалізації економічної проблеми, вираження її у вигляді конкретних математичних залежностей і відношень (функцій, рівнянь, нерівностей тощо). На цьому етапі проводиться теоретичне (аналітичне) дослідження моделі, обираються методи дослідження й розв’язку.3. Реалізація моделі у вигляді пакету прикладних програм (ППП) та проведення розрахунків. Цей етап включає розробку алгоритмів для числового розв’язування задачі, складання програм на ЕОМ (можливе використання існуючих ППП з відповідною адаптацією) і безпосереднє проведення розрахунків. Труднощі цього етапу зумовлені передусім великою розмірністю економічних задач, необхідністю опрацювання значних масивів інформації. 4. Перевірка адекватності моделі. Вимога адекватності є суперечною вимозі простоти, і це слід враховувати, перевіряючи модель на адекватність. Початковий варіант моделі попередньо перевіряється за такими основними аспектами: чи всі суттєві параметри включені в модель; чи містить модель несуттєві параметри; чи правильно відображені функціональні зв’язки між параметрами; чи правильно визначені обмеження на значення параметрів тощо.Для встановлення відповідності створюваної моделі оригіналу використовують такі методи:

-порівняння результатів моделювання з окремими експериментальними результатами, одержаними за однакових (подібних) умов;

-використання інших схожих моделей;

порівняння структури і функціонування моделі з прототипом.