47. Запаси: поняття, класифікація і визначення.

Запаси - активи, які:

-утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

-перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

-утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Визнання та первісна оцінка запасів

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

-сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

-незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;

-готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

-малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

-суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю);

-суми, що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв'язку з пошуком і придбанням запасів;

-суми ввізного мита;

-суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Первісна вартість запасів, що придбані в обмін (або частковий обмін) на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну.

48. Первісна оцінка запасів.

Запаси оцінюються за найменшою з двох оцінок: собівартістю або чистою вартістю реалізації.

Запаси, які утримують з метою розподілу без оплати або для споживання в процесі виробництва товарів для розподілу без оплати, а також які не обертаються на активному ринку, оцінюються за найменшою з двох оцінок: собівартістю або поточною відновною вартістю.

Запаси, на створення та випуск яких держава має виключне право, зокрема поштові марки, готівка, бланки цінних паперів тощо, відображаються за вартістю їх виготовлення (друкування, чеканення тощо).

Запаси, отримані без оплати, оцінюються за справедливою вартістю на дату придбання.

Собівартість запасів включає витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, що виникли під час доставки запасів до місця перебування та доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Витрати на придбання запасів включають ціну придбання, суму податків, які сплачені у зв’язку з придбанням запасів, транспортно-заготівельні витрат та інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів.

До витрат на придбання можуть бути включені курсові різниці від обміну іноземних валют, що безпосередньо виникають при останньому придбанні запасів, на які був наданий рахунок в іноземній валюті у випадках, передбачених законодавством. Ці курсові різниці обмежуються тими, що виникають у результаті значної девальвації або знецінення валюти, проти якої не існує практичних засобів хеджування і яка впливає на зобов’язання, що не можуть бути сплачені та виникають при попередньому придбанні запасів.

До виробничої собівартості запасів (у тому числі незавершеного виробництва) включаються:

-прямі матеріальні витрати;

-прямі витрати на оплату праці;

-інші прямі витрати;

-постійні та змінні виробничі накладні витрати.

Виробнича собівартість запасів зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується суб’єктом державного сектору.

Не включаються до собівартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

- витрати, пов’язані з наднормативними обсягами виробничих відходів, оплатою праці чи інших виробничих витрат;

- витрати на зберігання, крім тих витрат, які необхідні перед наступним етапом виробництва;

- витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням, доставкою та приведенням запасів до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях;

- витрати на збут.

Вартість запасів у постачальника послуг складається переважно з витрат на оплату праці та інших виплат працівникам, безпосередньо зайнятим у наданні послуг, включно зі спеціалістами з нагляду та відповідними накладними витратами. Витрати на оплату праці та інші витрати, що стосуються збуту і загального управлінського апарату, не включаються до собівартості, а визнаються як витрати періоду, в якому вони здійснені.

49. Оцінка вибуття запасів.

Відповідно до П(С)БО 9, запаси, які вибувають оцінюються за допомогою використання таких методів:

- індикативної собівартості: відпускаються запаси під час виконання спец проектів, індивідуальних замовлень в умовах невизначеної номенклатури матеріалів, дорогоцінні запаси.

- метод середньозваженої собівартості: за цим методом оцінка проводиться за кожною одиницею запасів з розрахунком середньозваженої ціни = вартість запасів + запаси за місяць/ кількість на початок = кількість, що надійшла.

- метод fito застосовується на припущенні, що запаси викор у тій послідовності, в якій вони надходять на під-во, тобто запаси, які відпускаються в виробництво першими оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів, а залишки оцінюються за останніми надходженнями.

- метод за нормативними витратами: передбачає застосування норм витрат на одиницю продукції, що встановлюється під-вом з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, виробничих потужностей і діючих цін.

- метод ціни продажу: рекомендований для застосування під-вом, роздрібної торгівлі.

Продажна вартість = купівельна вартість + торгова націнка.

Під-во обирає один із перелічених методів, дотримуючись принципу обачності, за яким необхідно запобігати завищенню вартості активів.

Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотку торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на кінець звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.