3.Вимірники, що застосовуються в бухгалтерському обліку

У бухгалтерському обліку використовуються три види вимірників: натуральні, трудовий і грошовий.

Натуральні вимірники використовуються для вираження об'єктів обліку в одиницях ваги, об'єму, довжини площі, рахунку та ін. Одні об'єкти враховуються за рахунком (штуки, місця та ін.), інші - за довжиною і площею (сантиметри, метри, гектари т.д.), треті - за вагою (кілограми, центнери, тонни та ін.), четверті - за об'ємом (літри, кубічні метри і т.д.). За допомогою даного обліку на підприємстві здійснюється контроль за збереженням, наявніс­тю і рухом майна, обсягом господарських процесів: заготівлі, виробництва і реалізації.

Проте натуральний облік, маючи велике контрольне значен­ня, не дає можливості узагальнено відображати різнорідні за своїми фізичними властивостями об'єкти обліку.

Застосовуються тільки для відображення і характеристики однорідних предметів.

Трудовий вимірник використовується в обліку для відображення кількості витраченого робочого часу. Він виражається в одиницях часу - днях, годинах, хвилинах. Трудовий вимірник часто застосовується в поєднанні з натуральними вимірниками для визначення вироблення робітниками за одиницю часу (лю­дино-години, людино-дні і т.д.). За допомогою трудового вимір­ника обчислюються показники продуктивності праці, заробітна плата працівників підприємства.

Проте, як і натуральні, трудовий вимірник не може бути ви­користаний як узагальнюючий показник роботи підприємства в цілому.

Грошовий вимірник застосовується для відображення різних господарських засобів, процесів в єдиному вираженні. У поєднанні з натуральними і трудовим грошові показники дозволяють відоб­ражати узагальнено всі господарські явища. При грошовому ви­мірнику готується інформація для визначення усієї виробничо-фінансової діяльності підприємства та його фінансового стану.

4.Основні принципи бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Принципи бухгалтерського обліку - правила, якими слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій, а також при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Бухгалтерський облік і фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах:

-обачність - застосування в бухгалтерському обліку мето­дів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зо­бов'язань, витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.

-повне освітлення - в обліку повинна міститися вся інформація про фактичні і потенційні наслідки господарських операцій і подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

- автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відособлена від його власників, у зв’язку з чим особисте майно і зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

- послідовність - постійне (з року в рік) застосування під­приємством обраної облікової політики.

- безперервність - оцінка активів і зобов'язань підприєм­ства здійснюється виходячи з припущення, що його дія­льність буде тривати далі;

- нарахування і відповідність доходів і витрат - для ви­значення фінансового результату звітного періоду необ­хідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів.

- превалювання сутності над формою - операції врахову­ються відповідно до їх сутності, а не тільки виходячи з юридичної форми. Принцип наказує відображати в обліку будь-яку господарську операцію не за формальними озна­ками, а залежно від її економічного і смислового наванта­ження.

- історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцін­ка активів підприємства, виходячи з витрат на їх вироб­ництво і придбання;

- єдиний грошовий вимірник — вимірювання і узагальнення всіх господарських операцій підприємства в його фінансо­вій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

- періодичність - можливість розподілу діяльності підпри­ємства на певні періоди часу з метою складання фінансо­вої звітності.