23. Подвійний запис на рахунках. Кореспонденція рахунків. Визначення оборотів та залишків.

Сутність подвійного запису на бухгалтерських рахунках по­лягає в тому, що дана господарська операція відображається по дебету одного рахунку і кредиту іншого рахунку. Подвійний за­пис обумовлений діалектичною сутністю кожної господарської операції, її подвійністю.

Приклад 1. Нарахована заробітна плата виробничим робіт­никам в сумі 2000 грн.

Операція обумовлює одночасне збільшення статті активу і стат­ті пасиву. Нарахування заробітної плати означає збільшення кредиторської заборгованості, отже, пасивний рахунок «Розраху­нки з оплати праці» кредитується. З іншого боку, на цю ж суму збільшуються витрати підприємства, що враховуються по дебету активного рахунку «Виробництво». У результаті сума 2000 грн. знаходить відображення по дебету рахунку 23 «Виробництво» і по кредиту рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці».

Таким чином, подвійний запис - спосіб одночасного взаємо­пов'язаного відображення господарської операції по дебету од­ного рахунку і по кредиту іншого рахунку в однакових сумах.

При відображенні господарської операції на бухгалтерських рахунках виникає взаємозв'язок між рахунками. Форма взаємо­зв'язку між рахунками, що виникає при здійсненні господарсь­ких операцій, називається кореспонденцією рахунків. Рахунки, взаємопов'язані між собою господарською операцією, називають­ся кореспондуючими.

Кореспонденції рахунків можуть бути прості і складні.

Кореспонденція, яка складається з одного рахунку, що дебету­ється, і одного рахунку, що кредитується, називається простою. Усі розглянуті вище приклади кореспонденцій рахунків є простими.

Кореспонденція, яка складається з одного рахунку, що дебе­тується, і кількох рахунків, що кредитуються, або декількох, що дебетуються, і одного, що кредитується, називається складною.

Прості і складні кореспонденції рахунків оформляються в ре­єстраційному журналі господарських операцій.

На підставі реєстраційного журналу робиться рознесення гос­подарських операцій в облікові регістри (відомості, журнали-ордери), з навчальною метою - на схемах («літаках»). По закінчен­ні місяця на кожному рахунку визначаються обороти і залишки (сальдо) на кінець місяця.

Оборот - сукупність записів, відображених з одного боку рахунку за місяць. Тому на кожному рахунку є дебетовий і кре­дитовий оборот. Різниця в сумі між записами по дебету і кредиту є залишком на кінець місяця (кінцеве сальдо).

Сальдо на кінець місяця на активному рахунку дорівнює: сальдо на початок по дебету + оборот по дебету – оборот по кредиту.

Сальдо на кінець місяця в пасивному рахунку дорівнює: сальдо на початок по кредиту + оборот по кредиту – оборот по дебету.

24. Рахунки синтетичного та аналітичного обліку та їх взаємозв'язок.

Для отримання показників, різних за ступенем деталізації, узагальнення в бухгалтерському обліку використовуються два види рахунків - синтетичні (узагальнені) і аналітичні (деталі­зовані).

Синтетичні рахунки містять узагальнену інформацію про економічні ресурси, джерела їх утворення і про результати госпо­ дарської діяльності по економічно однорідних групах тільки в грошовому виразі.

Аналітичні рахунки дають детальну (докладну) характери­стику даних синтетичного рахунку і можуть бути в натуральних, трудових вимірниках і обов'язково в грошовому виразі.

Відображення стану і руху активів і пасивів, господарських процесів і їх результатів в узагальнених показниках на синтети­чних рахунках називається синтетичним обліком.

Відображення стану і руху активів і пасивів, господарських процесів і їх результатів у детальних показниках на аналітич­них рахунках називається аналітичним обліком.

Аналітичний облік ведеться для розвитку синтетичного облі­ку. Він дозволяє більш глибоко проконтролювати підсумки дія­льності підприємства.

Наприклад, рахунок «Готова продукція» - синтетичний, а до нього для деталізації відкриваються на кожен вид продукції ана­літичні рахунки. Наприклад, на молокозаводі аналітичні рахун­ки: сметана, сир, морозиво і т.д.

Субрахунок - це проміжна ланка між синтетичним рахун­ком і його аналітичними рахунками. Це групування однорідних аналітичних рахунків.

Наприклад, рахунок «Виробничі запаси» має дев'ять субраху­нків. Зокрема, субрахунок «Паливо» об'єднує однорідні аналітич­ні рахунки: бензин (за марками), дизпаливо, мастильні матеріали (за їх видами);

Таким чином, у бухгалтерському обліку є: синтетичні рахунки - рахунки І порядку; субрахунки - рахунки II порядку; аналітичні рахунки - рахунки III порядку.

Взаємозв'язок аналітичних рахунків з синтетичним виявляється в чотирьох рівностях: 1)сума початкових залишків з аналітичних рахунків дорівнює початковому залишку синтетичного рахунку; 2)сума оборотів з дебету аналітичних рахунків дорівнює обороту з дебету синтетичного рахунку; 3) сума оборотів з кредиту аналітичних рахунків дорівнює обороту з кредиту синтетичного рахунку; 4)сума кінцевих залишків з аналітичних рахунків дорівнює кінцевому залишку синтетичного рахунку. Цей взаємозв'язок перевіряється шляхом звірки даних оборотних відомостей по аналітичних рахунках з оборотною відомістю по синтетичних рахунках.