1. Поняття праці та її роль в житті суспільства

Пра́ця — цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.

Праця — одна з найважливіших здатностей людини, бо лише людина свідомо ставить перед собою мету створення знарядь праці, тобто відповідні речі, за допомогою яких вона впливає на предмети природи.

Праця — доцільна діяльність людини, спрямована на збереження, видозміну, пристосування середовища проживання для задоволення своїх потреб, на виробництво товарів і послуг. Праця як процес адаптації людини до зовнішнього середовища характеризувався розвитком і вдосконаленням поділу праці, його знарядь і засобів.

Час протягом якого людина працює називається робочим днем. Під робочою силою розуміється сукупність фізичних та розумових зусиль, духовних і психологічних якостей, які необхідні для процесу праці.

Завдяки праці людина відокремилась від світу тварин. Праця в процесі розвитку людини ставала різноманітнішою, багатобічною: полювання, скотарство, землеробство, потім прядіння, ткацтво, обробка металів, гончарне ремесло, судноплавство і торгівля. Поступово з'являються і розвиваються мистецтво, наука, право, політика й інші форми трудової діяльності. Так у загальному вигляді може бути представлений генезис видів праці, які все більш і більш ускладнювалися у своєму розвитку.

Праця, формуючи суспільне багатство, лежить в основі всього суспільного розвитку. У наслідок трудової діяльності відбувається, з одного боку, насичення ринку товарами, послугами, культурними цінностями, на які вже склалася певна потреба, з іншого - прогрес науки, техніки, виробництва призводить до появи нових потреб та їх подальшому задоволенню. Крім того, науково-технічний прогрес забезпечує зростання продуктивності і ефективності праці 1 .

Значення праці не вичерпується його роллю в суспільному виробництві. В процесі праці створюються і духовні цінності. Зі зростанням суспільного багатства потреби людей ускладнюються, створюються культурні цінності, росте рівень освіти населення. Таким чином, праця виконує функцію одного з факторів суспільного прогресу і творця суспільства. У кінцевому рахунку, саме завдяки поділу праці формуються соціальні шари суспільства і основи їх взаємодії.

Праця - свідома цілеспрямована діяльність по створенню матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивідуума і суспільства в цілому - формує не тільки суспільство, а й людину,спонукає його до придбання знань і професійних навичок, до взаємодії з іншими людьми, до ускладнення потреб. У самій людській природі, як відзначають дослідники, споконвічно закладена потреба трудитися як необхідне і природне умова існування 3 . Багато вчених дотримуються точки зору, що праця сам по собі є джерелом задоволеності, що дозволяє реалізувати властиві людині прагнення до самовираження в праці. Бажання працювати часто пов'язують з усвідомленням індивідуумом приналежності до людського співтовариства, участі у спільній життя, у спільному створенні свого середовища.

Таким чином, роль праці в розвитку людини та суспільства проявляється в тому, що в процесі праці створюються як матеріальні так і духовні цінності і розвиваються самі робітники, вони отримують нові знання, навички, розкривають свої здібності.