- •1. Поняття праці та її роль в житті суспільства
- •2. Основні права людини в сфері праці. Соціально-економічні гарантії права на працю
- •3. Місце трудового права в системі галузей права. Відмінність трудового права від інших галузей права
- •4. Предмет трудового права
- •5. Метод трудового права
- •6. Функції трудового права
- •7. Принципи трудового права. Принцип свободи праці
- •8. Система трудового права, її структура
- •9. Джерела трудового права, її класифікація
- •10. Загальне та спеціальне законодавство про працю
- •11. Питання правового регулювання праці в конституції україни
- •12. Локальне регулювання трудових відносин
- •13. Значення керівних роз’яснень пленуму верховного суду україни
- •14. Поняття і система правовідносин в трудовому праві
- •15. Поняття трудових правовідносин. Зміст трудових правовідносин
- •16. Відмінність трудових правовідносин від суміжних правовідносин
- •17. Підстави виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин
- •18. Трудовий колектив та профспілки як суб’єкти трудового права
- •19. Державні органи як суб’єкти трудових правовідносин
- •20. Суб’єкти трудових правовідносин: працівник і роботодавець. Зміст їх правового статусу, основні права та обов’язки
- •21. Правовідносини, пов’язані з трудовими: їх види та зміст
- •22. Відносини по працевлаштуванню
- •23. Правовідносини по професійній підготовці і підвищенню кваліфікації кадрів безпосередньо на виробництві
- •24. Правовідносини по нагляду та контролю за охороною праці і дотриманням трудового законодавства
- •25. Правовідносини по притягненню до юридичної відповідальності трудової дисципліни і заподіяння шкоди
- •26. Процесуально-трудові правовідносини
22. Відносини по працевлаштуванню
Вони виникають у зв'язку зі звертанням громадян до органів, що відають працевлаштуванням (органам державної служби зайнятості на місцях), із проханням підшукати їм придатну роботу. Існування в Україні системи державних органів працевлаштування покликано сприяти реалізації громадянами конституційного права на працю, особливо в тих випадках, коли вони виявляються безробітними і випробують утруднення в подісканії роботи або одержанні професійної підготовки по новій для них спеціальності. Як показує практика, у сприянні подісканію роботи бідують, в основному, жінки, молодь після закінчення загальноосвітніх шкіл, особи, що вивільняються з організацій у зв'язку з науково-технічним прогресом, банкрутством, удосконалюванням організації праці і системи керування.
Як правило, відносини по працевлаштуванню передують виникненню трудових відносин. Органи працевлаштування при цьому виконують звичайно посередницькі функції між організаціями, що бідують у кадрах, і громадянами, що виявили бажання влаштуватися на роботу по визначеній спеціальності, кваліфікації, посаді. Для рішення головної задачі – працевлаштування – органи державної служби зайнятості мають у своєму розпорядженні банк даних про наявність вільних робочих місць і вакансій у регіонах і в конкретних організаціях.
Правовідносини, пов'язані із забезпеченням зайнятості й працевлаштуванням. Ці правовідносини зазвичай розглядаються як єдність трьох самостійних правовідносин:
правовідносини між службою зайнятості (яка виконує посередницьку функцію) та громадянином, котрий звернувся до служби зайнятості з заявою щодо працевлаштування чи визнання безробітним;
правовідносини між службою зайнятості й роботодавцем, який зобов'язаний подати інформацію про потреби в кадрах, наявність вакантних посад;
правовідносини між громадянином (безробітним), який отримав направлення служби зайнятості для працевлаштування, та роботодавцем щодо працевлаштування громадянина.
Правовідносини між громадянином і центром зайнятості. Ці правовідносини виникають на підставі звернення громадянина до служби зайнятості з заявою щодо працевлаштування. Заява працівника є підставою для виникнення цих правовідносин. З моменту реєстрації громадянина як безробітного ці правовідносини трансформуються у відносини безробітного зі службою зайнятості.
Правовідносини між центром зайнятості й роботодавцем. Ці відносини починаються з моменту виникнення праводієздатності організації і припиняються з її ліквідацією. Змістом цих правовідносин є права й обов'язки їх учасників, що визначені чинним трудовим законодавством.
Правовідносини між: громадянином, направленим службою зайнятості, й роботодавцем. Ці відносини виникають з моменту передачі громадянином направлення служби зайнятості. Змістом цих правовідносин є обов'язок роботодавця прийняти на роботу громадянина, направленого службою зайнятості за рахунок квоти (броні). В ішлому випадку роботодавець може відмовити взяти на роботу за направленням служби зайнятості, а правовідносини громадянина з цим роботодавцем щодо працевлаштування припиняються.