15. Роль та функції держави як суб’єкта соціально-трудових відносин.

Держава є специфічною стороною СТВ. Вона має багатоманітні важелі впливу на соц-трудову сферу (правові, економічні, організаційні тощо), виступаючи одночасно чи навперемінно в різних ролях – законодавця, роботодавця, арбітра, посередника, координатора, гаранта прав і свобод тощо.

Співвідношення цих ролей і реалізація відповідних функцій на кожному конкретному етапі розвитку суспільства є різними та визначаються історичними, геополітичними, соціальними, економічними та іншими умовами. Утім за будь-яких умов держава має бути заінтересована в реалізації прав як роботодавців, так і найманих працівників, узгоджені їхніх інтересів на правових та партнерських правах.

Держава забезпечує правове регулювання взаємовiдносин мiж партнерами, органiзовує i координує переговори, встановлює гарантує i контролює дотримання норм i гарантiй у сферi працi i СТВ (умови оплати працi, вiдпочинку, соц. захисту населення тощо).

Суттєвою є роль держави як сторони соціального партнерства. Тристороннє співробітництво – перевірена на практиці багатьох країн форма досягнення балансу інтересів держави, роботодавців і найманих прац-ів. За такої форми навантаження реалізація соц. політики розподіл-ся між 3-ма партнерами, а органи, що репрезентують інтереси держави, мають можливість на практиці перевірити дієвість принципів соц.. партнерства, досконалість чинної правової бази, реалізувати загальнодержанвні інтереси. Держава, як сторона СТВ є носієм первинного права у відносинах.

Держава як суб’єкт СТВ найчастiше виконує такi функцii: 1) законотворчу; 2)гарантія і захисник прав; 3) створення роб. місць; 4) арбітраж і регулювання; 5) примирення сторін і забезпечення згоди.

16. Роботодавці і їх роль у формуванні і розвитку соціально-трудових відносин.

Роботодавцем є юридична чи фізична особа, яка є власником засобів виробництва, створює робочі місця та використовує найману працю згідно з трудовим договором (контрактом).

Згідно з міжнародним класифікатором видів зайнятості роботодавець – це людина, яка працює самостійно і постійно наймає для здійснення трудового процесу одного чи кількох працівників.

Відповідно до ЗУ «Про оргінізаціїї роботодавців» роботодавець – власник підпр-ва, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності або уповноважений їм орган чи фіз. особа, яка відп-но до законодавства використовує найману працю.

Роботодавець є носієм первинних прав у соціально-трудових відносинах. У трудових правовідносинах роботодавця як юридичну особу репрезентує вповноважена ним особа – керівник підприємства (організації). Останній укладає індивідуальні і колективні договори, звільняє працівників, виконує різні функції щодо організації виробництва, оперативного управління власністю відповідно до укладеного трудового договору (контракту). Роботодавця як фізичну особу в трудових правовідносинах з найманими працівниками репрезентує безпосередньо сама особа.

Роботодавець є однією з основоположних складових системи СТВ нарівні з найманими працівниками.