71.Тарифне нормування заробітної плати: призначення та зміст.

Основна заробітна плата визначається на основі тарифного нормування з/п працівників різних категорій. Тариф норм передбачає викор сукупності норм праці (часу, виробітку, чисельності, обслуговування) та норм оплати (тариф ставки, посадові оклади, розцінки, надбавки). Тарифне нормування оплати праці як складова організації заробітної плати здійснюється за допомогою тарифної системи. Тарифна система відображає поділ працівників за професіями, спеціальностями і кваліфікацією. Професія характеризує трудову діяльність і зайнятість працівника відповідно до одержаної ним підготовки, придбаних теоретичних знань і практичних навичок. Спеціальність відображає внутрішньопрофесійний поділ праці. Кваліфікація - сукупність виробничих знань, умінь, певних практичних навичок. Основними елементами тариф умов оплати праці є довідник кваліфік характ-к професій працівників, тариф сітки, ставки та схеми посад окладів. За допомогою тарифної сітки, що є основою регулювання проф – кваліфікаційного поділу та руху роб сили , можна встановити рівні середньої кваліфікації робітників та складності роботи. Для правильного використання робочої сили на підприємствах під час планування чисельності робітників, перетарифікації робіт великого значення набуває зіставлення середнього розряду робітників і робіт. Ці величини мають відповідати одна одній. Якщо середній розряд робіт випереджає середній розряд робітників, то це призводить до несвоєчасності освоєння виробничих потужностей, втрат робочого часу, випуску бракованої продукції. Важливим елементом тарифної системи є тарифна ставка. Тарифна ставка визначає розмір заробітку за годину, день або місяць роботи. Ставка 1-го розряду- це мінімальна заробітна плата працівника, визначена в колективному договорі, тобто вона відбиває законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче від якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці.

72.Нормативно-правові та методичні засади розрахунку місячної тарифної ставки працівника першого розряду.

За основу побудови тарифних умов оплати праці береться тарифна ставка

робітника першого розряду. Місячну тарифну ставку робітника першого розряду можна розрахувати на основі фактичної середньомісячної заробітної плати робітників, що склалась на підприємстві до початку ведення колективних переговорів. Для визначення місячної тарифної ставки робітника першого розряду середньомісячну заробітну плату робітників треба привести до середньомісячної заробітної плати робітників, котрі виконують найпростіші роботи. Наприклад, середньомісячна з/п на плата робітників у жовтні року, що передує укладенню колективного договору, становить 1642 грн. На підприємстві чинна восьмирозрядна тарифна сітка з діапазоном тарифних коефіцієнтів 1 : 2,8. Середній тарифний розряд — IV,якому відповідає тарифний коефіцієнт 1,48. Тоді середньомісячна заробітна плата робітників, приведена до середньомісячної заробітної плати робітників першого розряду, дорівнюватиме 1642 : 1,48 = 1109,46 грн. Після цього треба визначити, яку частку середньої заробітної плати становитиме тарифна (основна) частина. У разі якщо на підприємстві за оптимальну взято частку тарифу на рівні 65 %, тоді місячна тарифна ставка робітників першого буде 1109,46*0,65 = 721,15 грн. Місячну тарифну ставку робітників першого розряду на підприємстві доцільно встановлювати на рівні прожиткового мінімуму, визначеного для працездатних осіб. Розробляючи тарифні умови оплати праці, треба додержуватись не тільки законодавчих норм і гарантій, а й положень генеральної, галузевої і регіональної угод.