Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Всі шпори (мін).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
919.55 Кб
Скачать

13. Методи регулювання соціально-трудових відносин.

Методи рег-ня СТВ залежно від хар-ру їх нормат.-правової визначеності поділяються на 2 групи: 1)Методи формальної регламентації (норми,процедури,регламенти,зобов’язання у складі законод. актів,угод,договорів, тощо. 2)Методи неформальної регламентації(усні домовленості,неформальні контракти і т. ін.)

За хар-ом керівного впливу на СТВ, методи поділяють на 3 групи: А)Методи прямого впливу(безпосер.,ініціативне вжиття певними інститутами заходів з використанням ресурсів та потенціалу нормат.-прав. норм.); Б)Непрямі методи(передбачають використання владними інституціями вплив на СТ сферу через використання дотацій,податк.пільг,пільгових кредитів,держ.закупівель,політики прискореної амортизації,фінансування соц. програм та інших складників фін.-ек. політики); В)Методи самоуправління(суб’єкти відносин у сфері праці самі опрацьовують та реалізовують рішення,керуючись мотивац.настановами та мор.нормами.)

Залежно від виду регулят. інструментів,що їх використовують суб’єкти відносин у сфері праці,можна поділити: 1)адміністративні(прямі; комплекс обов’язкових до виконання вимог); 2)економічні(прямі або непрямі; ств. умови, що впливають на ек-ну поведінку); 3)інституціональні(ств. інститути, необхідні для діяльності суб’єктів відносин сфери праці); 4)соціально-психологічні (задіяння потенціалу соц.-псих. впливу); 5)партисипативні(участь найманих працівників в управлінні виробництвом);6)погоджувально-арбітражні, посередницькі, примирні(запобігання трудових конфліктів).

14. Критерії оцінювання рівня розвитку соціально-трудових відносин.

Сьогодні до критеріїв рівня розвитку соціально-трудових відносин доцільно віднести: поширення нестандартних форм зайнятості та умов наймання; підвищення ролі інноваційної праці та інтелектуального капіталу; децентралізація колективно-договірного регулювання відносин у сфері праці, підвищення ролі локальних норм; розвиток форм соціального діалогу та їх адаптація до умов породжених глобалізацією світової економіки; розширення предмету соціального діалогу та збільшення кількості його учасників; перехід від авторитарного управління до «плоских» структур; зміна структури потреб, інтересів та підвищення значущості нематеріальної мотивації, за діяння нових ситсем мотивації персоналу.

Важливим критерієм розвитку є згуртованість робітничого руху, зрілість профспілок і вдосконалення договірних відносин всередині тради підприємці-профспілки-держава, розвиток соціального партнерства.

В якості критерію оцінювання рівня розвитку СТВ використовують також показники якості трудового життя. Під якістю трудового життя розуміють систематизовану сукупність властивостей, що характеризують умови праці в найширшому розумінні цього слова – умови виробничого життя – і таких, що дозволяють врахувати ступінь реалізації інтересів працівника і використання цого здібностей (інтелектуальних, творчих, моральних, організаторських та ін.).