Висловлювання про мову

Висловлювання про мову

1.«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу, – проголошує Панас Мирний, – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування».

2.«Мова – доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її», – стверджує О. Гончар.

3.«Поки живе мова в устах народу, до того часу живий народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відібрати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків», – запевняє педагог К. Ушинський.

4.«Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос – більш нічого, А серце б'ється –

ожива, Як їх почує!..Знать од Бога І голос той, і ті слова Ідуть меж люди!..» –

виголошує Т. Шевченко.

5.«Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її,

вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за

приступність мови, за багатство мови...» – закликає М. Рильський.

6.«Рідна мова – це музика й малювання душі людської», – переконує Д.

Овсянико-Куликовський.«У кожнім слові – безодня простору», – вважає М. Гоголь.

7.«Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив», – у великій силі слова, у його здатності виражати людську сутність переконує філософ Сократ.

8.«Ми не лише говоримо якоюсь мовою, ми думаємо, ковзаючи вже прокладеною колією, на яку ставить нас мовна доля», – висловлюється Хосе Ортега-і-

Гассет.

9.А ось Павло Глазовий оповідає нам цілу історію про мову, наголошуючи,

тим самим, на її вагомості, злитті з душею народу: «Це було у ту годину, коли Бог створив людину. Зажурилася людина: – Милий Боже, я загину. Звірів ти створив швидкими, надзвичайну дав їм силу, і вони мене задавлять, неозброєну, безкрилу. Бог сказав їй: – Нарікаєш ти дарма, бо мову маєш. А вона ж за все скоріша, сили всякої сильніша. Все вона тобі замінить і не дасть ніде загинуть. Це добро повинна ти, як зіницю, берегти. Попередить зразу мушу: втратиш мову – втратиш душу, силу втратиш, і тебе – навіть курка загребе...»

10.Мова – це наша національна ознака, в мові - наша культура, сутність нашої свідомості (Іван Огієнко).

11.Мова вдосконалює серце і розум народу, розвиває їх (Олесь Гончар).

12.Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну,

величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити (Василь Сухомлинський)

1

13.Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе

(Оксана Пахльовська ).

14.Мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національного організування (Іван Огієнко).

15.Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і

якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу (Ліна Костенко).

16.Доля нашої мови залежить і від того, як відгукнеться на рідне слово наша душа, як рідне слово бринітиме в цій душі, як воно житиме в ній (Олесь Гончар).

17.Поки живе мова – житиме й народ, яко національність ... От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань(Іван Огієнко).

18.Щоб мова тобі повністю відкрилася, маєш бути залюбленим в неї (Олесь

Гончар).

2