33. Індекс людського розвитку: методика оцінювання.

Методологія розрахунку індексу людського розвитку ПРООН ґрунтується на мінімальному наборі показників, за якими можна зібрати достовірні порівняльні дані в усіх країнах світу. Кожен з показників покликаний кількісно виразити один з ключових напрямів (вимірів) люд. розвитку. 1)Виміром довголіття обрано пок-к сер. очікуваної тривалості життя при народженні. Це один з най пошир. Пок-ків між нар.статистики. Він розрахов. майже для всіх країн за зіставною методикою і виражається в роках.2) Пок-к освіченості. Цей вимір люд. розвитку відображає можливості людей набувати знання і здібності. У суч. умовах цінність освіченості є особливо високою і дедалі зростає у міру розвитку наук.-техн. революції та інтелектуалізації праці. Цей пок-к склад. з 2 компонентів: досягнутого рівня грамотності дорослого населення та суку. частки учнів у заг. чисельності населення відп. віку.3) Пок-к матеріального рівня життя має відображати можливості доступу людей до матеріальних ресурсів, необх. для гідного існування, вкл.ведення здорового способу життя, забезпечення територ. та соц.мобільності, обмін інф-цією й участь у житті сусп.-ва. Цей вимір є найскладнішим для оцінки та трактування люд. розвитку.

У загальному вигляді ІЛР розрах за формулою простої середньої арифметичної індексу тривалості життя, індексу рівня освіченості та індексу скоригованого реального ВВП на душу населення .

Індекс трив. життя обчисл. за формулою , де Хi — очікувана тривалість життя при народженні населення і-тої території; Хmax — мах значення пок-ка (прийняте на рівні 85 років);Хmin — мін значення пок-ка (прийняте на рівні

25 років).

Індекс рівня освіченості обчисл. за формулою ,де Iadult — індекс грамотності дорослого населення; Ichild — індекс сук. частки учнів у заг.чисельності населення відп. віку.

34. Конкурентоспроможність працівника: сутність, складові, методика оцінювання.

Конкурентоспром.— це сук. якісних і вартісних хар-тик товару «робоча сила», що забезпеч. задоволення конкретних потреб роботодавців. Рівень конкурспос. роб. сили визначається як ступінь можливостей працівника витримати конкуренцію з боку реальних або потенційних претендентів на його робоче місце або претендувати самому на інше, престижніше. Виділяють 2 підходи трактування конк-сті робочої сили: 1)загальнотеоретичний підхід; 2)ототожнення даної категорії з якістю роб. сили;3)кон’юнктурний підхід.1- К. робочої сили визначають як обов’язковий атрибут тов.-гр. в-ва, що зводиться до змагання у досягненні успіхів на будь-якому рівні і в будь-якому секторі сусп. - ек життя.2 - під К. робочої сили розуміють лише певну систему властивостей робочої сили, тобто її якість. 3- К, роб. сили, виходячи зі специфіки товару «робоча сила», виявляється у двох напрямках. Згідно з 1 напрямком робоча сила характеризується на ринку праці своїми споживчими та вартісними характеристиками. На даному етапі можна визначити основні чинники, що обумовлюють рівень конкурентоспроможності працівників на ринку праці: 1- якісні ознаки робочої сили (проф.-кваліфікаційні хар-ки, загальноосв. рівень, особистісні хар-ки);2 -відповідність якісних хара-к роб. сили потребам ринку праці, ціни роб. сили, попиту на неї. Розглядаючи соц-ек сутність К. роб. сили, виділяють три головні групи чинників, що визначають конкурентоспроможність робочої сили на ринку праці:- загальнооб’єктивні чинники, що визначають рівень соц.-ек. стану сусп.-ва, ступінь розвитку продуктивних сил країни та окремих її регіонів, статево-віковий склад населення, кількісний і якісний склад ресурсів праці; - чинники, що хар-ть соціально-демографічний статус працівника: стать, вік, сімейний стан, його фізичне здоров’я, місце проживання..; - чинники, що характеризують соціально-психологічні якості особи: життєво-цільові установки, схильності та звички, ступінь політичної зрілості, релігійність, комунікабельності, рівень інтелекту. Найбільш конкурентоспроможною є робоча сила, що має професійну мобільність.