Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Всі шпори (мін).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
919.55 Кб
Скачать
  1. Мета, завдання, об’єкт, суб’єкти управління працею на підприємстві (в організації). Сутність сучасного типу управління працею.

Управ-ня працею-система соц.-екон та організац інструментів,що забезпечують умови для становлення і розвитку індивідуальності працівників, можливості їх самовираження у праці узгодженості інтересів учасників трудового колективу з метою активізації труд.поведінки, підвищення результативності праці та задоволення потреб працівників. Мета упр-ня працею-створення у працівника позитивного максимального зацікавленого ставлення до праці що приводить до поліпшення її результативності.Осн.завданням адміністрац-ї підприємства слід уважати знання спонукальних мотивів поведінки працівників та відповідне відображення їх в управлінні працею,що дозволить зацікавити працівників у більш високій продуктивності праці. Обєкт упр-ня працею-людина у процесі праці,яка має статус найманого працівника, володіє трудовим ресурсом і здійснює роль виконавця роботи як комплексу задінь та конкретних функцій. Субєкти упр-ня працею-підрозділи екон і адміністрат.служби підприємства,лінійне керівництво. Найбільш поширеною на підпр-стві та організації залишається система управління працею та функціюми. За функціональним принципом будується організована структура, недоліком якої є зосередження структурних підрозділів та працівників на виконанні закріплених за ними функцій.Втрачається орієнтація на цілі та завдання всього підприємства,увага працівників акцентується не на результатах виконання функцій, ана процесах їх реалізації.

  1. Сутність та зміст соціально-трудових відносин.

Ств є ключовим елементом будь-якої екон.системи. Ств - процес взаємодії між сторонами, суб’єктами й органами сторін за участі держави і місцевим самоврядуванням, вони пов’язані з найманням використанням розвитком роб.сили. Складові системи ств: сторони, суб’єкти, предмет, типи види, принципи функ-ня системи ств, методи регулювання,рівні. Характерними рисами ств є: багатоплинність ієрархічність, цілісність. Ств, зрештою, визначають спосіб життя людей, усю структуру пов’язану пов’язаних з ним процесів. За рівнем розвитку ств можна судити про міру «соціалізації» відносин між працея та капіталом, рівень демократизації суспільства і соціальної орієнтованості даної екон.системи, досконалість суспільного буття в цілому.

9. Сторони та суб’єкти соціально-трудових відносин.

Сторонами та суб’єктами ств є найм.працівник, роботодавець, держава.

Роботодавець- юрид чи фіз.особа яка є власником засобів вир-цтва, створює роб.місця та викор-є найману працю згідно з трудовим договором. Найм.працівник- фіз..особа,яка працює за труд.договором на підприємстві в установі та організації в їх обєднаннях або у фіз.осіб, які використовують найману працю.Держава у відносинах у сфері праці може відігравати роль власника, посередника, арбітра, координатора, гаранта прав і свобод та інші ролі. Отже, суб’єктами соц.-труд відносин можуть бути як окремі індивіди, так і їхні групи(І-первинні носії прав та інтересів,ІІ-представницькі орг.-ї та їхні органи,ІІІ-органи,через які реаліз-ся соц.діалог,ІV-органи, покликані мініміз.наслідки можливих конфліктів, запобігати загостренню соц.-труд відносин). Субєкти соц.-труд відносин, що належать до перших 2-ох груп виступають сторонами переговорів, угоди,колективного чи індивідуального труд.спору.